Твір на тему “Вид з вікна взимку”

Варіант 1

Як нетерпляче ми чекаємо першого снігу, як хвилюємося при вигляді гігантських падаючих сніжинок у вікні. А як приємно прокинутися вранці і раптом виявити, що земля, яка напередодні ще чорніла, тепер бездоганно біла. І ось перший сніг вже позаду, очі звикли до картини за вікном і вже не помічають всієї краси зими. А принадність зими в заспокійливою сонної тиші.

Взимку весь двір ніби завмирає. Завмерли лавки і дитячі гойдалки, припорошені снігом. Нерухомі стовбури голих дерев стирчать з-під заметів, простягаючи свої викривлені гілки високо в небо. Гілки дерев іноді шелохнутся від вітру або від ривка злетіла птиці і знову затихають. Сірі стовбури дерев ніби хтось посипав цукровою пудрою.

Сіре безбарвне небо непрозорим полотном повисло над головою. Темний асфальт і протоптані стежки чорніють на тлі засипаній снігом землі. Електричні стовпи немов насунув на себе білі шапки. Тишу і спокій лише іноді порушують жваві горобці на дахах будинків, що перелітають з куща на дерево, з дерева на дах.

Припарковані давно автомобілі укриті білою ковдрою заметів. Вони сиротливо чекають, коли, нарешті, їх господарі прийдуть розкопувати своїх залізних друзів. Їх мотори заурчат і струсити з себе це сонне заціпеніння. Люди, загорнувшись в теплий одяг, поспішають у своїх справах, не помічаючи навколишнього їх зимового пейзажу, а лише ховають свої змерзлі носи в теплі шарфи і коміри. Чи не холодно хіба що рожевощокий дітям, які весело скочуються з спорудженої гірки, потопають по коліно в снігу і вихором проносяться мимо поспішають дорослих.

Природа відпочиває, набирається сили під білосніжним покривом снігу, щоб потім ожити навесні і заграти яскравими фарбами. А поки залишається милуватися чарівним зимовим пейзажем у вікні.

Варіант 2

Взимку з мого вікна відкривається гарний вид. Милуєшся на двір, що сховався під кучугурами, на сусідського пса Баді, перекидається в снігу.

Сірі багатоповерхівки, восени здавалися смутними, перетворюються на тлі засніженого пишноти навколо.
Дерева і кущі ніби заснули, загорнувшись в білосніжні шубки.

Лише іноді налітає вітерець і намагається розбудити їх. І така сніжна гармидер піднімається.

В гості на засніжений козирок під’їзду, над яким я живу часто навідуються голуби, щоб поласувати чимось їстівним.

Зимові фарби природи не такі яскраві і барвисті, як літні, але саме взимку у природи є особлива казкова атмосфера.

Варіант 3

Зима – це дуже гарний час року. Адже саме взимку можна присісти будинку на підвіконня і поспостерігати приголомшливий краєвид! Абсолютно все покрито пухким, білим снігом і лише тільки на проїжджій й частини від поривів вітру видно сама середина дороги. З неба сиплються білі пушинки, кружляючи і вимальовуючи нехитрі візерунки на міських вулицях. Вони покривають яскраво білою ковдрою гілочки дерев і безкрайніх килимом лягають на землю. З дахів будинків звисають кришталеві бурульки. У дворі гуляють безліч діточок різного віку і разом зі своїми батьками ліплять величезних, яскравих, барвистих сніговиків і будують крижані лабіринти, лазять по сніжних заметах і ті хто постарше грають в “цар – гори”.

Коли у дворі вітру немає дітлахи разом з дорослими катаються на ковзанах. Так само в нашому дворі щороку ставитися ялинка. Буквально кожна людина живе в нашому будинку одягає на цю ялинку свою іграшку, на якій написаний номер квартири і всі загадують бажання. Ще з вікна видно величезну гору, на яку щодня приходять безліч батьків зі своїми дітьми. У діточок по молодше саночки, а у тих що постарше є ледянки та снігокати.

Кожен день я бачу як мої сусіди гуляють зі своїми домашніми вихованцями. Мені дуже пощастило мати в сусідах собаку породи Хаскі, у неї такі блакитні очі, що неможливо ними намилуватися! Коли вони виходять на прогулянку, я не можу відірвати своїх очей. Адже для цієї собаки це найкраща пора року. Навіть дивлячись у вікно можна відчути як вона радіє снігу.

В очікуванні нового року люди наклеюють на вікна красиві аплікації і сніжинки. У багатьох на вікні красиво важать гірлянди і коли стає на вулиці темно, то ці прикраси просто як в казці висвітлюють їхні вікна. З мого вікна видно горобину на яку всю зиму прилітають снігурі. Вони харчуються плодами цього дерева, а до кінця зими плоди закінчуються, приходить тепло і вони відлітають.

Варіант 4

Вид з вікна дуже сильно змінюється в залежності від пори року. Сьогодні я розповім, що ж видно з мого вікна.

Якщо подивитися в самий низ, то там, де раніше були зелені кущі, залишилися тільки гілки. На них дуже люблять сидіти горобці. Але це не найбезпечніше місце, тому що іноді їх ганяють місцеві коти.

Далі йде тротуар. Взимку після відлиги він іноді перетворюється в льодяну доріжку і двірникам доводиться її сипати піском, щоб людям зручно було ходити.

Після тротуару йде смуга дерев. Якщо влітку вони приховують сусідні будинки, то взимку вони стають практично прозорими.

Далі йдуть сусідні будинки через дорогу. Це старі п’ятиповерхові будинки.

Але найбільше взимку мені подобається, коли сонце вдень заглядає в кімнату. Його промені опромінюють стіни стіл і ліжко. І відразу стає радісніше на душі, і відчуваєш себе затишніше.

Коли настає вечір і включаються ліхтарі, сніг на землі починає іскритися. На тлі темних будинків і неба це виглядати дуже красиво.

І нехай в моє вікно не видно гір або моря, мені подобається дивитися в моє вікно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір на тему “Вид з вікна взимку”