Твір на тему “Вид з вікна”

Скажені швидкості змушують людину постійно кудись мчати, тому багато людей роблять все на льоту. Їм ніколи озирнутися по сторонах, познайомитися з сусідами або просто помилуватися красою сходу сонця. Ще рідше ми дивимося у власне вікно, тому багато людей насилу можуть сказати, що у них видно з вікна.

Я просто глянула мигцем у вікно для очищення совісті – і завмерла в шанобливому подиві. З висоти восьмого поверху відкривався приголомшливий вигляд. Внизу в шикарних золотих вбраннях боязко тулилися стрункі берізки. Вони гнулися від найменшого пориву вітру, тому що по боках від них росли тільки невеликі кущі бузку.

Трохи осторонь стояла широка лава, над якою височіла горда і неприступна черемха. Звичайно, вона вже давно відцвіла, але все ще продовжувала пишатися красою і ароматом своїх квітів.

Трава, яка все літо радувала строкатою зеленню, перетворилася на розкішний золотистий килим. Він заховав весь простір між будинками, що надавало всій місцевості якийсь святковий і дуже урочистий вигляд. За цією красою безмовно, як вартові, спостерігають грізні будинки.

Вид з вікна був настільки чудовим, що я мимоволі замилувалася – і тільки через півгодини я стала займатися своїми звичайними справами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір на тему “Вид з вікна”