Сутність процесів відтворення і розмноження
Відтворення – це здатність організмів утворювати собі подібних. Відтворення є одним з найважливіших властивостей життя і можливо завдяки загальної здатності організмів виробляти потомство. Однак не завжди безпосередні нащадки подібні батьківським особинам. Наприклад, з суперечка папороті виростає численне потомство, представлене заростках, що не схожими на материнське спороносний рослина. На заростке, у свою чергу, виникає несхоже на нього рослина – спорофіт. Таке явище отримало назву чергування поколінь.
Якщо освіта потомства супроводжується збільшенням числа особин даного виду, то такий процес являє собою розмноження. Розмноження – це відтворення генетично подібних особин даного виду, яке характеризується збільшенням числа особин в дочірньому поколінні в порівнянні з поколінням батьків.
При розмноженні забезпечується наступність і безперервність життя. Наступність полягає в тому, що в процесі відтворення передається вся генетична інформація, закладена в батьківському поколінні, дочірньому поколінню. Завдяки зміні поколінь певні види та їх популяції можуть існувати необмежено довго, оскільки зниження їх чисельності внаслідок природної загибелі особин компенсується за рахунок постійного відтворення організмів та заміщення померлих народженими (безперервність життя).
Види організмів, будучи представлені смертними особинами, завдяки зміні поколінь не тільки зберігають і передають нащадкам основні риси своєї будови і функціонування, але і змінюються. Спадкові зміни організмів у розмноження спостерігається у деяких водоростей і найпростіших (форамініфер, споровиків).
Спороутворення зустрічається у водоростей, найпростіших (споровики) і деяких груп бактерій. Цей тип розмноження пов’язаний з утворенням спор. Спору являє собою клітку, покриту щільною оболонкою. Остання надійно захищає внутрішній вміст клітини від впливу несприятливих умов. Бактеріальні спори, наприклад, виявляються дуже стійкими до впливу високих температур. У споровиків суперечки є особливою стадією життєвого циклу, що дозволяє”переживати”дії несприятливих чинників середовища. Потрапивши в сприятливі умови, спора проростає і розвивається в новий організм.
Безстатеве розмноження багатоклітинних організмів. Вегетативне розмноження-форма безстатевого розмноження у рослин, при якому початок новому організму дають Вегетативні органи – корінь, стебло, лист, або спеціалізовані видозмінені пагони – бульби, цибулини, кореневища, виводкові нирки і т. п.
В основі фрагментації, як і у випадку вегетативного розмноження, лежить здатність організму відновлювати відсутні органи і частини тіла (регенерація). При цьому способі розмноження нові особини виникають з фрагментів материнського організму. Фрагментацією можуть розмножуватися, наприклад, нитчасті водорості, гриби, деякі плоскі (війчасті) і кільчасті черви.
Брунькування характерно для губок, деяких кишковопорожнинних (гідри) і оболочников (асцидії), у яких за рахунок розмноження групи клітин на тілі утворюються випинання (нирки). Нирка збільшується в розмірах, потім у неї з’являються зачатки всіх структур та органів, характерних для материнського організму. Потім відбувається відділення (отпочковиваніе) дочірньої особини, яка зростає і сягає розмірів материнського організму. Якщо дочірні особини не відокремлюються від материнської, то формуються колонії (коралові поліпи).
У деяких кишковопорожнинних зустрічається розмноження стробіляціей. При цьому поліп інтенсивно росте, а потім у верхній частині ділиться поперечними перетяжками на дочірні особини (стробіли). У цей час поліп нагадує стопку тарілок. Утворилися дочірні особини – медузи – відриваються від материнської і починають самостійне існування.
Безстатеве розмноження одноклітинних організмів. Бактерії та найпростіші (амеби, евглени, інфузорії та ін) розмножуються поділом клітини надвоє. Бактерії діляться простим бінарним поділом; найпростіші – митозом. Після поділу дочірні клітини ростуть і, досягнувши величини материнського організму, знову діляться.
У природі спостерігаються випадки, коли клітини діляться не на рівні частини. У цьому випадку менша клітина як би відгалужується від великої. Подібний тип поділу (гетеротомія) зустрічається у дріжджів і деяких бактерій, і його називають брунькуванням.
Множинне розподіл (шизогонія) характеризується тим, що при такому розмноженні спостерігається багаторазове розподіл ядра без поділу цитоплазми. Далі навколо кожного з ядер відокремлюється невелика ділянка цитоплазми, і ділення клітини завершується утворенням безлічі дочірніх особин. Такий тип ряду поколінь призводять до зміни виду або до виникнення нових видів.
Зазвичай розрізняють два основних типи розмноження: безстатеве і статеве. Статеве розмноження пов’язане з утворенням статевих клітин – гамет, їх злиттям (заплідненням), утворенням зиготи і подальшим її розвитком. Безстатеве розмноження не пов’язане з освітою гамет.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)