Статуя Свободи – реферат
Статуя Свободи (Statue of Liberty, повне найменування – Liberty Enlightening the World, “Свобода, що осяває світ”) – це величний скульптурний монумент, одна з найбільш популярних пам’яток Нью-Йорка і один з найвідоміших символів США.
Статуя Свободи встановлена??на острові Ліберті (Liberty Island, “Острів Свободи”) у Верхній Нью-Йоркській бухті, неподалік від південного краю Манхеттена і узбережжя Нью-Джерсі. Острів Ліберті належить федеральному уряду США, безпосередньо перебуває у віданні Служби національних парків США і разом з розташованим поруч островом Елліс (на якому впродовж понад шістдесят років знаходився найбільший в США пункт прийому іммігрантів, а зараз працює музей) утворює Національний монумент “Статуя Свободи” .
Вважається, що ідея створення пам’ятника, присвяченого набуття Сполученими Штатами Америки незалежності, виникла незабаром після закінчення Громадянської війни в США у який жив в Парижі письменника і вченого Едуара де Лабуле, колишнього великим шанувальником американської системи державності. Цією ідеєю зацікавився Фредерік Бартольді, відомий французький скульптор, в свою чергу працював у той час над проектом величезної скульптури у вигляді жіночої фігури з факелом у руках, яку планувалося встановити на вході в Суецький канал (якусь подобу Колоса Родоського, так ніколи і не реалізоване, але зате послужило прототипом майбутньої Статуї Свободи).
У 1870 році Бартольді зробив перші начерки скульптури, які об’єднали в собі образи давньоримської богині свободи Лібертас і одного з символів США Колумбії. У 1871 році скульптор з рекомендаціями де Лабуле відправився в Америку, причому по прибуттю в Нью-Йорк він відразу ж звернув увагу на острів Бедлоу (як тоді називався острів Свободи) в якості місця спорудження майбутнього монумента. Під час свого візиту в США Фредерік Бартольді зустрічався з багатьма впливовими американцями (у тому числі і з Президентом США Уліссом Грантом), які підтримали ідею створення пам’ятника.
У 1875 році, напередодні запланована на наступний рік (і приуроченої до сторіччя проголошення назавісімо США) Всесвітньої виставки у Філадельфії, штат Пенсільванія, Едуар де Лабуле оголосив про початок проекту по створенню “Свободи, озаряющей мир”. Було розпочато збір коштів на спорудження пам’ятника, причому малося на увазі, що скульптура буде подарунком Сполученим Штатам від Франції, а постамент для неї буде зведений на американські гроші.
Навесні 1876 Бартольді знову приїхав до США в якості члена французької делегації на Всесвітній виставці, а в серпні до Філадельфії була доставлена??частина майбутньої скульптури: права рука з факелом. Рука Статуї Свободи (з балконом на факелі) користувалася великою популярністю у відвідувачів виставки, після її закінчення рука була перевезена в Нью-Йорк, де незвичайний експонат приваблював людей і сприяв зростанню популярності проекту. Пізніше цей фрагмент повернувся до Франції і був зібраний разом з іншими частинами гігантської фігури.
3 березня 1877 Президент США Улісс Грант у свій останній робочий день у Білому домі підписав документ про згоду Сполучених Штатів прийняти в дар від Франції Статую Свободи. На наступний день наступник Гранта Резерфорд Хейз офіційно затвердив острів Бедлоу в якості місця встановлення пам’ятника.
У 1878 році закінчена до того часу голова скульптури була представлена??публіці на Всесвітній виставці в Парижі. У 1879 році Бартольді привернув до створення внутрішньої частини споруди Гюстава Ейфеля, одного з найбільш видатних інженерів свого часу, пізніше побудував знамениту башту. Саме Ейфель спроектував несучу конструкцію статуї (у тому числі дві провідні до корони гвинтові сходи), на яку повинні були бути закріплені зовнішні, “художні”, частини скульптури. До того часу Бартольді прийняв рішення повністю зібрати Статую Свободи у Франції (забезпечивши тим самим точність її виготовлення), потім розібрати її для перевезення в США і вже на місці змонтувати її знову.
Про завершення створення Статуї Свободи було офіційно оголошено на урочистій церемонії в Парижі 4 липня 1884, в День незалежності Сполучених Штатів Америки. Через півроку скульптура була розібрана і підготовлена??до перевезення в Нью-Йорк.
У той же час в Америці, поряд з прихильниками спорудження монумента (до яких належав, зокрема, і майбутній Президент США Теодор Рузвельт), були й противники. Говорилося про те, що стан американських фінансів не сприяє таким масштабним проектам; вважалося також, що американцям потрібні реалістичні зображення героїв нещодавно закінчилася Громадянської війни, а не алегорії (якою була Статуя Свободи). Серйозною проблемою став і збір грошей, необхідних для будівництва гігантської скульптури, адже і Конгрес США і губернатор штату Нью-Йорк відмовилися виділити необхідні суми. Величезну роль в організації фінансування будівництва зіграв видатний американський журналіст Джозеф Пулітцер, видавав у той час газету New York World і пообіцяв опублікувати імена всіх людей, які зробили хоча б навіть найменше пожертвування. Пулітцер стримав своє слово і написав навіть про “одному доларі від дітей, які збирали гроші для походу в цирк” і “шістдесяти центах від молодої дівчини, одинокій в цьому світі”.
Будівництво п’єдесталу Статуї Свободи, який спроектував відомий архітектор Річард Хант, було розпочато в 1883 році. Величезна конструкція зводилася всередині має форму одіннадцатіконечной зірки форту Вуд, побудованого на острові Бедло на початку XIX століття. Спочатку планувалося використовувати для спорудження постаменту гранітні блоки, але через нестачу коштів перевага була віддана бетону, а граніт був використаний тільки для облицювання.
17 червня 1885 в Нью-Йорк з Франції була доставлена??розібрана на частини Статуя Свободи. Пароплав, який привіз її, зустрічали десятки тисяч людей, прибуття скульптури в Америку додало новий імпульс зусиллям по збору грошей. У квітні 1886 був закінчений п’єдестал і відразу ж почалася збірка статуї.
28 жовтня 1886 була проведена церемонія відкриття Статуї Свободи. Святкування розпочалося з параду, що пройшов вулицями Манхеттена, причому з вікон Нью-Йоркській біржі на процесію кидали імпровізований серпантин – стрічки телеграфних апаратів, що друкували біржові котирування (саме тоді в Нью-Йорку виникла традиція “парадів телеграфних стрічок”). Потім офіційні особи на чолі з Президентом США Гровер Клівленд перемістилися на острів Бедлоу, де, після виголошення урочистих промов, з голови статуї був знятий закривав її французький прапор.
Висота створеної Фредеріком Бартольді скульптури – 93 метри, а всієї споруди з п’єдесталом – 93 метри. У правій руці Свобода тримає факел, а в лівій – скрижаль (табличку), з написаною римськими цифрами датою проголошення Сполученими Штатами Америки незалежності. Біля підніжжя статуї лежить розірваний ланцюг.
Вже дуже скоро Статуя Свободи стала одним з найвідоміших споруд, “зустрічаючим” прибували в Нью-Йорк численних іммігрантів.
У 1903 році на п’єдесталі скульптури була встановлена??бронзова плита з текстом вірша Емми Лазарус “Новий Колос”. Американська поетеса написала його в 1883 році спеціально для продажу на літературному аукціоні під час збору коштів на будівництво Статуї Свободи. Цей сонет дуже добре передавав ідею пам’ятника (і Сполучених Штатів того часу):
“… А мені віддайте з глибин бездонних
Своїх ізгоїв, люд забитий свій,
Пошліть мені знедолених, бездомних,
Я їм свічку біля дверей золотий! “
(Пер. В. Лазаріса)
Вже через двадцять років після спорудження скульптура, зовнішня частина якої виготовлена??з мідних листів, повністю покрилася патиною. Існували проекти очищення поверхні, але в підсумку було прийнято рішення зберегти цю плівку окислів, що захищає статую від подальшої корозії і додає їй характерний зелений колір.
Спочатку планувалося використовувати Статую Свободи в якості маяка, але змонтовані в факелі лампи виявилися дуже слабкими і практичного застосування скульптура так і не отримала. Уже в 1901 році Статуя Свободи була передана від управляв маяками підрозділи уряду США військовому відомству, а в 1933 році – Службі національних парків США.
За свою більш ніж вікову історію Статуя Свободи не раз ремонтувалася, найбільш об’ємні роботи проводилися в 1938 і з 1984 по 1986 роки.
Існує безліч копій Статуї Свободи, у тому числі в Парижі, рідному місті Фредеріка Бартольді ельзаського Кольмаре, Лас-Вегасі, столиці Японії Токіо і багатьох інших місцях по всьому світу. Тільки в Нью-Йорку окрім “оригіналу” зменшені репліки знаменитої скульптури встановлені в Бруклінському музеї і на Медісон-авеню в Манхеттені. На початку п’ятдесятих років XX століття більше двохсот “Малих сестер Свободи” були встановлені по всій Америці.
У 1924 році Статуя Свободи отримала статус Національного монумента США. У 1956 році острів Бедлоу був перейменований в острів Свободи, а в 1966 він був включений в Національний реєстр історичних місць США. У 1984 році Статуя Свободи була включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз це один з найбільш популярних туристичних об’єктів Нью-Йорка і один з найбільш впізнаваних символів Сполучених Штатів Америки.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)