ШОПЕН – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

Related posts:

1. І ці поля мені тепер чужі – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма І ці поля мені тепер чужі, І ти чужа, і притулку немає… Куди ж іти? Скажи мені, скажи! І ти не знаєш, і ніхто не знає. Як і торік, пролинули чайки, І проспівали сурми журавлині, І серце те ж, і ті ж горять зірки – Одна лиш мертва мрія не прилине. Холодне небо. Вечір стальовий, […]...
2. КОНІ – Максим Рильський КОНІ Води папившися з ясного джерела, Вертаються воии під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла. А вечір глибшає. Рожево-сиза мла Оповиває стен, людські голубить душі, І хмарки плямами розбризканої туші Стають на обрії, подібному до скла. І от, натомлені, притихлою ходою Вони вертаються. Лиш кілька стригунців […]...
3. ТУГА ЗА МОЛОДІСТЮ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Не жизни жаль с томительным Дыханьем, Что жизнь и смерть?! А жаль того Огня. Что просиял над целым мирозданьем, И в ночь идет, и плачет уходя. А. Фет Яким би був я йолопом жахливим, Коли б почав завидувати юним, Рум’янощоким та блискучооким, Коли б запав у жалюгідну заздрість До сильних, до здорових, до струнких, До […]...
4. М. РИЛЬСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ШОПЕН”, “ЯБЛУКА ДОСПІЛИ…”, “СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР”, “ДІАЛОГ” Варіант 1 1. “Слово про рідну матір” написано М. Рильським у зв’язку: А 3 тугою за власною рідною домівкою. Б Спогадами про красу природи околиць Романівки. В Проханням земляків. Г Окупацією України фашистською навалою. 2. М. Рильський народився 19 березня 1895 року… А У Полтаві. Б Сумах. В Києві. Г Херсоні. 3. В автобіографічній розповіді […]...
5. ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м’яти. З путі далекої вернувся машиніст, Укритий порохом, увесь пропахлий димом,- До виноградника! – Чи мільдью часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем! В саду колгоспному допитливий юнак Опилення […]...
6. ХУДОЖНИК – Максим Рильський Миколі Балсанові Густими барвами земними Він звеселяє полотно, І чим рясніш воно цвістиме, Тим довше житиме воно. Не кожну фарбу, що потрапить Йому під руку, він бере, Життя не кожний марний клапоть,- Лиш те з життя, що не умре! Але буває, що в дрібниці У сонця відсвіті легкім Велике сяєво таїться, Як в іскрі – […]...
7. Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій (за мотивами поезії М. Рильського) – 10 клас – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Поезія Максима Рильського – це історія нашої сучасності. Рильський належить до тих митців, у чиїх творах поєднались почуття і розум, лірика і філософія, громадянські теми й інтимні зізнання. Творча спадщина поета вражає безліччю нових епітетів, образів, якими відкликався Рильський на усе, що відбувається у житті. Рильський у віршах поєднав ремесло й творчість, натхнення й розрахунок, […]...
8. Людина і природа в поезії Максима Рильського – 10 клас – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Довге літературне життя Максима Рильського можна порівняти з невтомним підйомом альпініста до вершини. Рильський працював невтомно і безперервно, піднімаючись до високої простоти у поезії. Допомагала йому і надихала його любов до рідної природи і віра в людину. Найвища краса відносин природи і людини – у праці хлібороба і садівника, тих, хто “садить паростки кленові, хто […]...
9. РІДНА МОВА (Скорочено) – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих,- рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів, гарячу, І осліпити, й повести На чорні торжища, незрячу, Хотіли вирвати язик, Хотіли […]...
10. ЖАГА – Максим Рильський ЖАГА ПОЕМА-ВИДІННЯ XXV річниці Радянської влади на нашій славній Україні – присвячую Тебе – від ніжного світанку Аж по останні смертні дні – Не як дитя, не як коханку І навіть не як матір – ні! Тебе, як вітер у неволі, Тебе, як сонце у гробу, Як власні радощі і болі, Як власну юність і […]...
11. НЕОПАЛИМА КУПИНА – Максим Рильський НЕОПАЛИМА КУПИНА 1 На всесвіт славен красотою, Страшний у сполохах пожеж, Невже лиш мукою святою Ти у безсмертя увійдеш? Колишнє, в камені сповите, Встає, мов хвилі у Дніпрі, І бачать України діти, Як Володимир на горі Крізь непроглядну ніч криваву, Благословляючи народ, Веде свій люд, свою державу На ясні води від негод. Дитя, розтоптане копитом […]...
12. Хто храми для богів, багатіям чертоги – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Хто храми для богів, багатіям чертоги Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, – А я під буками, де сходяться дороги, Простоту радісну узявши за закон, Хатинку виліпив, – і, наче довгий сон, Життя моє тече розмірено-убоге. Та не скупую я ніколи для гостей: Усе, […]...
13. Максим Рильський. Збірки поезій План: 1. Уривок із життєпису 2. Пейзажна лірика М. Рильського. 3. “Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського. 4. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла” 5. Краса й велич рідного слова в поетичній творчості М. Рильського 6. Інтимна лірика поета. Література: 1. Храпко П. Українська […]...
14. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – Максим Рильський ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром Довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром Драматичного театру ім. Шевченка. Як само відбулося наше знайомство, не можу пригадати. Скажу тільки зразу: […]...
15. ЗНО – Максим Рильський – Література XX ст Український поет, науковий діяч, критик, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець. Основні твори: збірки: “На узліссі”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”, “Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Голосіївська осінь”, “В затінку жайворонка”. Його творчість поділилась на два річища – офіційне та ліричне, в […]...
16. ЛІТО І ВЕСНА – Максим Рильський ЛІТО І ВЕСНА Улітку наша річка обміліла Пливе собі лішіво, як і всі. Що ледачіша, як усі. Там окунь Заплямкав по-хижому – і рибки Розсиплються сріблястим водограєм, Тікаючи від нього; там норець (Пірникоза, як кажуть паші діти) То білими виблискує грудьми, То щезне у воді, лиш розійдуться Круги широкі; там лиски чорніють, Там крижні крякають […]...
17. ЯК ІДЕШ ТИ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як ідеш ти білою тропою І зимове сонце блисне враз, Як над широчінню сніговою За алмазом спалахне алмаз, Як зненацька у людській розмові Дружній голос душу стрепене, Як заблисне в посмішці раптовій Юне личко, – спогадай мене! Спогадай, бо сивина навчила Кожну мить хорошу берегти. Думаєш, таких ще буде сила! – Ой, гляди, не ошукайся […]...
18. ЯК НЕ ЛЮБИТИ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як не любити зими сніжно-синьої На Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеЇ, Сивих, веселих завій? Як не любити весни многошумної Меду пахучих суцвіть, Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? Як не любити утоми цілющої Після гарячої гри, Поклику птаха над темною пущею, Рідних пісень з-за гори? Як не любити любов’ю наснажених, […]...
19. ШПАКИ – Максим Рильський Знов прибули до нашої шпаківні Її, мабуть, торішні хазяї І зразу співи почали свої, Насмішкуватим спрямуванням дивні. Оригінальності від них не ждіть: Шпаки – це імітатори веселі; То іволга у лісні їх дзвенить, То хлопчик, друзів кличучи, свистить, То соловейко розсипав трелі, То колесо немазане скрипить. Такі ото сусіди наші втішні. Шпак не від того, […]...
20. Вершини світової літератури (Максим Рильський) Справді, Максим Рильський з молодих років і до останніх днів життя був гранословом, завжди був захоплений творчістю великих поетів минулого. Портрібно було мати мужність, чтоб писати ніжну лірику і суворі сонети та октави на той час. Вже через багато років Максим Тадейович, не маючи зла на своїх хулителів, через яких він відбув ув’язнення і, на […]...
21. ШЛЯХ – Максим Рильський Шлях без краю лежить… а над шляхом – імла, Шлях, камінням укритий, тернистий, І життя на той шлях вже мене посила. Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий? Чи в знемозі впаду, притулюсь до землі І брехнею й неправдою вкриюсь, Чи дійду до мети з потом я на чолі І сльозами утіхи умиюсь? […]...
22. Вже червоніють помідори – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо синє, Твій погляд, милий і ясний… Це все було в якійсь країні, Але не знаю я, в якій. Що з того, що осіннім чарам Прийде кінець? Але в цю мить Баштан жовтіє понад яром, Курінь […]...
23. РОЗМОВА З ДРУГОМ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Ліс зустрів мене як друга Горлиць, теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов’їним, Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів. Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези, Що дорожчий нам за радість, Кленів лапами густими, Сосни гомоном одвічним, Срібним шемранням осик. І до друга я звернувся Із промовою такою: Ти […]...
24. Короткий переказ – Молюсь і вірю. Вітер грає – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь тобі, моє дитя. Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! […]...
25. ГІМН ТРУДУ І СОНЦЮ – Максим Рильський ГІМН ТРУДУ І СОНЦЮ 1 Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін I знаєш: вічний ти, а все скороминуще. Ти в простім одязі. Не пурпур, не єдваб Тіл зделікачених, знесилених оздоби,- Ні: блуза, що одна […]...
26. Серпень з вереснем стискають – Максим Рильський * * * Серпень з вереснем стискають Один одному правиці, Що одна правиця – сонце, Друга – місяць-молодик. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом; У густому верболозі, Де заліг густий туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки. А земля лежить медова, . А над вічними льодами, Над Північним океаном, В гострій птичій далині, […]...
27. СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тара Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Благословенна в болях ран Степів широчина-бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона, Що свій дівочий гнучий стан До дніпрового тулить лона. Благословенна ти в віках, Як сонце наше благовісне, Як віщий білокрилий […]...
28. Скорочено – МОЛЮСЬ і ВІРЮ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 11 КЛАС Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Клянусь тобі, веселий світе, Клянусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! Ходім! Шумлять […]...
29. Короткий переказ – Запахла осінь в’ялим тютюном – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум’яним Зоріють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном. На скрипку грає. І нащо ж весна нам. Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? Бери сакви і рідний дім покинь, І пий холодну, […]...
30. МОЛЮСЬ І ВІРЮ. ВІТЕР ГРАЄ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! Ходім! Шумлять […]...
31. ДІАЛОГ навіяний дискусією про мистецтво в “Комсомольской правде” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ПЕРШИЙ ГОЛОС У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За облавок викиньте, поети, Допотопних ваших солов’їв! Геть жбурніть симфонії та мрії, Як ганчірку кидають за тин! Хто мотор полагодити вміє, Вартий більше, ніж знавець картині Другий голос Ця суперечка виникла не вчора, Може, у печерній ще добі, Але буть додатком до мотора Для людини […]...
32. ОПІВДНІ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед. Як соковито й повно Гуде і стелиться понад землею Ясного полудня віольончель! Спочинь! На заступ вірний обіпрись, І слухай, і дивись, і не дивуйся. Це ж сам ти вколо зеленню розлився, Огудинням прослався по землі. Це ти гудеш роями бджіл брунатних, На ясенових гілках сидючи, Ти по житах […]...
33. Максим Рильський – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві у дворянській родині. Дитинство провів переважно в с. Романівка на Житомирщині. 1908 р. він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка і здобув там глибоку гуманітарну освіту. З 1915 р. М. Рильський навчався в Київському університеті – спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті. […]...
34. Волохатий, фіолетовий – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Волохатий, фіолетовий Сон і справді ніби спить. Ні, сьогодні не найдете ви, Чим би серце засмутить. Не чіпляйтеся з розмовою, От співати – інша річ. Вже запоною шовковою Колихнула темна ніч. І черемха розпускається, Хоч безсила, а така, Що безсила опускається І в деструктора рука. Довгі тіні між деревами – Наче повів темних крил, І […]...
35. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – МИТЕЦЬ БАГАТОГРАННОГО ТАЛАНТУ Максим Рильський – український поет, публіцист, літературознавець, фольклорист, перекладач, академік – народився 19 березня 1895 року в м. Києві. Дитинство письменника пройшло в с Романівка на Житомирщині; деякий час він жив у родині Лисенків і Русових. Закінчив приватну гімназію, здобувши гуманітарну освіту, навчався в Київському університеті спочатку на медичному, а згодом на історико-філологічному факультетах. Його […]...
36. ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Лише дійшовши схилу віку, Поезію я зрозумів. Як простоту таку велику, Таке єднання точних слів, Коли ні марній позолоті, Ні всяким викрутам тонким Немає місця, як підлоті У серці чистім і палкім. Коли епітет б’є стрілою У саму щонайглибшу суть, Коли дорогою прямою Тебе метафори ведуть Коли зринає порівняння, Як з моря синього дельфін Адже […]...
37. Максим Тадейович Рильський (19 березня 1895 – 24 липня 1964) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Додаткова біографія ЛІРИКА і ЛІРИЧНИЙ ЕПОС МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО Парадокси долі й поезії Подвійний парадокс Максима Рильського. Здеклярований найбільший незалежник поезії – став одописцем спричинника геноциду України. Але вийшов чистим і цільним із цієї пригоди. Майстер традиційної форми, відограв ролю новатора в українській ліриці і в ліро-епіці. […]...
38. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем, інший – генеральним губернатором Білоцерківського староства в часи Коліївщини. Батько поета, Тадей […]...
39. У теплі дні збирання винограду – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх. І він спитав: – Яку б найти принаду, Щоб привернуть тебе до рук моїх? Вона ж йому: – Світи щодня лампаду Кіпріді добрій. – Підняла батіг, Гукнула свіжо й весело на мулів, […]...
40. Епоху, де б душею відпочить – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, століть. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато – Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить. Але любить чи не любити те, Що вколо нас і в нас самих […]...