ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

Related posts:

1. Серпень з вереснем стискають – Максим Рильський * * * Серпень з вереснем стискають Один одному правиці, Що одна правиця – сонце, Друга – місяць-молодик. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом; У густому верболозі, Де заліг густий туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки. А земля лежить медова, . А над вічними льодами, Над Північним океаном, В гострій птичій далині, […]...
2. Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
3. НЕОПАЛИМА КУПИНА – Максим Рильський НЕОПАЛИМА КУПИНА 1 На всесвіт славен красотою, Страшний у сполохах пожеж, Невже лиш мукою святою Ти у безсмертя увійдеш? Колишнє, в камені сповите, Встає, мов хвилі у Дніпрі, І бачать України діти, Як Володимир на горі Крізь непроглядну ніч криваву, Благословляючи народ, Веде свій люд, свою державу На ясні води від негод. Дитя, розтоптане копитом […]...
4. ЖАГА – Максим Рильський ЖАГА ПОЕМА-ВИДІННЯ XXV річниці Радянської влади на нашій славній Україні – присвячую Тебе – від ніжного світанку Аж по останні смертні дні – Не як дитя, не як коханку І навіть не як матір – ні! Тебе, як вітер у неволі, Тебе, як сонце у гробу, Як власні радощі і болі, Як власну юність і […]...
5. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – Максим Рильський ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром Довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром Драматичного театру ім. Шевченка. Як само відбулося наше знайомство, не можу пригадати. Скажу тільки зразу: […]...
6. ЯК ІДЕШ ТИ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як ідеш ти білою тропою І зимове сонце блисне враз, Як над широчінню сніговою За алмазом спалахне алмаз, Як зненацька у людській розмові Дружній голос душу стрепене, Як заблисне в посмішці раптовій Юне личко, – спогадай мене! Спогадай, бо сивина навчила Кожну мить хорошу берегти. Думаєш, таких ще буде сила! – Ой, гляди, не ошукайся […]...
7. ШОПЕН – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх очах не заблищала іскра Напівкохання чи напівжурби Від звуків тих кокетно-своєвільних, Сумних, як вечір золотого дня, Жагучих, як нескінчеиий цілунок? Шопена вальс, пробреньканий невміло На піаніно, що, мовляв поет, У неладі “достигло идеала”, О! даль […]...
8. КОНІ – Максим Рильський КОНІ Води папившися з ясного джерела, Вертаються воии під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла. А вечір глибшає. Рожево-сиза мла Оповиває стен, людські голубить душі, І хмарки плямами розбризканої туші Стають на обрії, подібному до скла. І от, натомлені, притихлою ходою Вони вертаються. Лиш кілька стригунців […]...
9. ЯК НЕ ЛЮБИТИ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як не любити зими сніжно-синьої На Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеЇ, Сивих, веселих завій? Як не любити весни многошумної Меду пахучих суцвіть, Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? Як не любити утоми цілющої Після гарячої гри, Поклику птаха над темною пущею, Рідних пісень з-за гори? Як не любити любов’ю наснажених, […]...
10. ШЛЯХ – Максим Рильський Шлях без краю лежить… а над шляхом – імла, Шлях, камінням укритий, тернистий, І життя на той шлях вже мене посила. Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий? Чи в знемозі впаду, притулюсь до землі І брехнею й неправдою вкриюсь, Чи дійду до мети з потом я на чолі І сльозами утіхи умиюсь? […]...
11. ХУДОЖНИК – Максим Рильський Миколі Балсанові Густими барвами земними Він звеселяє полотно, І чим рясніш воно цвістиме, Тим довше житиме воно. Не кожну фарбу, що потрапить Йому під руку, він бере, Життя не кожний марний клапоть,- Лиш те з життя, що не умре! Але буває, що в дрібниці У сонця відсвіті легкім Велике сяєво таїться, Як в іскрі – […]...
12. ШПАКИ – Максим Рильський Знов прибули до нашої шпаківні Її, мабуть, торішні хазяї І зразу співи почали свої, Насмішкуватим спрямуванням дивні. Оригінальності від них не ждіть: Шпаки – це імітатори веселі; То іволга у лісні їх дзвенить, То хлопчик, друзів кличучи, свистить, То соловейко розсипав трелі, То колесо немазане скрипить. Такі ото сусіди наші втішні. Шпак не від того, […]...
13. ЛІТО І ВЕСНА – Максим Рильський ЛІТО І ВЕСНА Улітку наша річка обміліла Пливе собі лішіво, як і всі. Що ледачіша, як усі. Там окунь Заплямкав по-хижому – і рибки Розсиплються сріблястим водограєм, Тікаючи від нього; там норець (Пірникоза, як кажуть паші діти) То білими виблискує грудьми, То щезне у воді, лиш розійдуться Круги широкі; там лиски чорніють, Там крижні крякають […]...
14. Вже червоніють помідори – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо синє, Твій погляд, милий і ясний… Це все було в якійсь країні, Але не знаю я, в якій. Що з того, що осіннім чарам Прийде кінець? Але в цю мить Баштан жовтіє понад яром, Курінь […]...
15. РОЗМОВА З ДРУГОМ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Ліс зустрів мене як друга Горлиць, теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов’їним, Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів. Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези, Що дорожчий нам за радість, Кленів лапами густими, Сосни гомоном одвічним, Срібним шемранням осик. І до друга я звернувся Із промовою такою: Ти […]...
16. ТУГА ЗА МОЛОДІСТЮ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Не жизни жаль с томительным Дыханьем, Что жизнь и смерть?! А жаль того Огня. Что просиял над целым мирозданьем, И в ночь идет, и плачет уходя. А. Фет Яким би був я йолопом жахливим, Коли б почав завидувати юним, Рум’янощоким та блискучооким, Коли б запав у жалюгідну заздрість До сильних, до здорових, до струнких, До […]...
17. ПЕРЕД ГРОЗОЮ – Максим Рильський ПЕРЕД ГРОЗОЮ Старайся наблюдать различные приметы. А С Пушкин Натрудившися у квітні, Перецвівши у маю, Йдуть дерева передлітні В повінь лагідну свою. Пелюстки зронивши в ноги, Ждуть у зав’язі вони Благодатної вологи З рук ‘дозрілої весни. На траві роси немає, Дим прослався над селом. Землю ластівка черкає Розтривоженим крилом, Горобці в піску сипкому – Ніби […]...
18. Ніколи я не знав, що так люблю – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Ніколи я не знав, що так люблю – До болю, до смертельного жалю – Понад Дніпром сріблисті верболози. Березу, що прозорі ронить сльози На тиху, присмирнілу мураву, Бур’ян в напівзасипанім рову, Де часом вальдшнеп, поетична птиця, Між листям жовтим від стрільця таїться. Ніколи я не знав, як тяжко жить Без солов’я, що в пісні аж […]...
19. НА ВІДКРИТТЯ МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА – Максим Рильський НА ВІДКРИТТЯ МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА Хоч би малесеньку хатину Він мріяв мати над Дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером Народну душу, закликати Громадою обух сталить. Та не діждавсь він тої хати, Священний прах його лежить На березі Дніпра-Славути. Але воздвиг народ розкутий Не вбогу хатку – світлий дім, Щоб перед іменем твоїм Чоло схилити […]...
20. РІДНА МОВА (Скорочено) – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих,- рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів, гарячу, І осліпити, й повести На чорні торжища, незрячу, Хотіли вирвати язик, Хотіли […]...
21. СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тара Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Благословенна в болях ран Степів широчина-бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона, Що свій дівочий гнучий стан До дніпрового тулить лона. Благословенна ти в віках, Як сонце наше благовісне, Як віщий білокрилий […]...
22. ГІМН ТРУДУ І СОНЦЮ – Максим Рильський ГІМН ТРУДУ І СОНЦЮ 1 Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін I знаєш: вічний ти, а все скороминуще. Ти в простім одязі. Не пурпур, не єдваб Тіл зделікачених, знесилених оздоби,- Ні: блуза, що одна […]...
23. ОПІВДНІ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед. Як соковито й повно Гуде і стелиться понад землею Ясного полудня віольончель! Спочинь! На заступ вірний обіпрись, І слухай, і дивись, і не дивуйся. Це ж сам ти вколо зеленню розлився, Огудинням прослався по землі. Це ти гудеш роями бджіл брунатних, На ясенових гілках сидючи, Ти по житах […]...
24. Волохатий, фіолетовий – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Волохатий, фіолетовий Сон і справді ніби спить. Ні, сьогодні не найдете ви, Чим би серце засмутить. Не чіпляйтеся з розмовою, От співати – інша річ. Вже запоною шовковою Колихнула темна ніч. І черемха розпускається, Хоч безсила, а така, Що безсила опускається І в деструктора рука. Довгі тіні між деревами – Наче повів темних крил, І […]...
25. ДІАЛОГ навіяний дискусією про мистецтво в “Комсомольской правде” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ПЕРШИЙ ГОЛОС У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За облавок викиньте, поети, Допотопних ваших солов’їв! Геть жбурніть симфонії та мрії, Як ганчірку кидають за тин! Хто мотор полагодити вміє, Вартий більше, ніж знавець картині Другий голос Ця суперечка виникла не вчора, Може, у печерній ще добі, Але буть додатком до мотора Для людини […]...
26. ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Лише дійшовши схилу віку, Поезію я зрозумів. Як простоту таку велику, Таке єднання точних слів, Коли ні марній позолоті, Ні всяким викрутам тонким Немає місця, як підлоті У серці чистім і палкім. Коли епітет б’є стрілою У саму щонайглибшу суть, Коли дорогою прямою Тебе метафори ведуть Коли зринає порівняння, Як з моря синього дельфін Адже […]...
27. Максим Рильський – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві у дворянській родині. Дитинство провів переважно в с. Романівка на Житомирщині. 1908 р. він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка і здобув там глибоку гуманітарну освіту. З 1915 р. М. Рильський навчався в Київському університеті – спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті. […]...
28. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ “ГАРМОНІЯ, ЩО З ДУМКИ ВИРОСТА” Вступне слово на вечорі з нагоди 90-річчя від дня народження Максима Рильського 19 березня 1985 року В особі Максима Тадейовича Рильського, чиє 90-літ-тя сьогодні відзначаєм, у його багатющій творчій індивідуальності досить гармонійно поєднались визначний поет, учений і громадський діяч. Звичайно, насамперед поет. Муза поезії з-поміж усіх інших до нього завжди була найближча. На шлях поетичної […]...
29. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем, інший – генеральним губернатором Білоцерківського староства в часи Коліївщини. Батько поета, Тадей […]...
30. Епоху, де б душею відпочить – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, століть. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато – Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить. Але любить чи не любити те, Що вколо нас і в нас самих […]...
31. У теплі дні збирання винограду – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх. І він спитав: – Яку б найти принаду, Щоб привернуть тебе до рук моїх? Вона ж йому: – Світи щодня лампаду Кіпріді добрій. – Підняла батіг, Гукнула свіжо й весело на мулів, […]...
32. На світі є співучий Лангедок – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма На світі є співучий Лангедок, Цвіте Шампанню Франція весела, Де в сонці тоне кожен городок І в виноградах утопають села. Десь є Марсель і з моря дух п’яний, Десь є Париж, дух генія й гамена; Десь жив Доде, гарячий і ясний; Десь полювали милі Тартарени. Десь острів є, що осіяв Шекспір, Де Діккенс усміхався крізь […]...
33. Максим Тадейович Рильський (19 березня 1895 – 24 липня 1964) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Додаткова біографія ЛІРИКА і ЛІРИЧНИЙ ЕПОС МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО Парадокси долі й поезії Подвійний парадокс Максима Рильського. Здеклярований найбільший незалежник поезії – став одописцем спричинника геноциду України. Але вийшов чистим і цільним із цієї пригоди. Майстер традиційної форми, відограв ролю новатора в українській ліриці і в ліро-епіці. […]...
34. І ці поля мені тепер чужі – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма І ці поля мені тепер чужі, І ти чужа, і притулку немає… Куди ж іти? Скажи мені, скажи! І ти не знаєш, і ніхто не знає. Як і торік, пролинули чайки, І проспівали сурми журавлині, І серце те ж, і ті ж горять зірки – Одна лиш мертва мрія не прилине. Холодне небо. Вечір стальовий, […]...
35. Тобі одній, намріяна царівно – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. Моє життя веде мене нерівно – То на вершини, то в яри страшні, – Та скрізь душа співає переливно Про очі безтілесні і ясні. У городі, де грають струни п’яні, Де вічний шум, де вічна […]...
36. Хто храми для богів, багатіям чертоги – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – Українська література – шкільна програма Хто храми для богів, багатіям чертоги Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, – А я під буками, де сходяться дороги, Простоту радісну узявши за закон, Хатинку виліпив, – і, наче довгий сон, Життя моє тече розмірено-убоге. Та не скупую я ніколи для гостей: Усе, […]...
37. Максим Рильський. Збірки поезій План: 1. Уривок із життєпису 2. Пейзажна лірика М. Рильського. 3. “Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського. 4. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла” 5. Краса й велич рідного слова в поетичній творчості М. Рильського 6. Інтимна лірика поета. Література: 1. Храпко П. Українська […]...
38. Спів про рідну землю (за поезією М. Рильського) – 10 клас – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського захоплюють своєю витонченістю та глибиною образів. Найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. Гармонійне існування ліричного героя залежить від його єднання з красою, що оточує його, віднайдення її в праці, спогляданні природи. В одному з віршів М. Рильський зображує дівчат, які працюють на винограднику […]...
39. Тема 23. Максим Рильський (1895 – 1964) – Новітня українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Максим Тадейович Рильський визначний поет, перекладач, фольклорист, літературознавець, мовознавець. Біографічні відомості 19 березня 1895 р. у Києві в родині відомого етнографа, діяча культури народився Максим Тадейович Рильський. 1915 р. – закінчив приватну гімназію в Києві; навчався на медичному та історико-філологічному факультетах Київського університету. Учителював на […]...
40. Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...