Санітарно-мікробіологічне дослідження води
У воді формуються певні біоценози з переважанням мікроорганізмів, що адаптувалися до умов місцезнаходження, тобто до фізико-хімічних умов, освітленості, ступеня розчинності кисню і діоксиду вуглецю, вмісту органічних і мінеральних речовин і т. д. Мікрофлора води являє собою мікробний планктон, який грає роль активного чинника її самоочищення від органічних відходів. Утилізація органічних відходів пов’язана з діяльністю постійно мешкають у воді мікроорганізмів, тобто складових аутохтонная мікрофлору. У прісних водоймах знаходяться різні бактерії: паличкоподібні (псевдомонади, аеромонади та ін.), Кокковидной (мікрококи), покручені і ниткоподібні (актиноміцети). На дні водойм, у мулі збільшується кількість анаеробів. Забруднення води органічними речовинами супроводжується збільшенням бактерій, грибів і найпростіших. З’являється більшу кількість непостійних (алохтонних) представників мікрофлори води, які зникають у процесі самоочищення води.
Вода – фактор передачі збудників багатьох інфекційних захворювань. Разом із забрудненими зливовими, талими і стічними водами в озера і річки потрапляють представники нормальної мікрофлори людини і тварин (кишкова паличка, цитробактер, ентеробактерій, ентерококи, клостридії) і збудники кишкових інфекцій (черевного тифу, паратифів, дизентерії, холери, лептоспірозу, ентеровірусних інфекцій, криптоспоридіозу та ін.). Деякі збудники можуть навіть розмножуватися у воді (холерний вібріон, легионелли). Вода артезіанських свердловин практично не містить мікроорганізмів, так як останні зазвичай затримуються верхніми шарами грунту.
Вода океанів і морів також містить різні мікроорганізми, в тому числі архебактерии, що світяться і галофільні (солелюбівие) бактерії, наприклад галофільні вібріони, що вражають молюски та деякі види риб, при вживанні яких в їжу розвивається харчова токсикоінфекція. Крім цього відзначено велику кількість Нанобактерії, наприклад Sphingomonas, які проходять через фільтр з діаметром пор 0,2 мкм.
Вода абсолютно необхідна для нормального функціонування організму людини, тварин і рослин, оскільки складає основу внутрішнього середовища живої матерії. Проте саме через воду можуть передаватися самі різні інфекційні захворювання. При вирішенні питання постачання населення доброякісною водою необхідно враховувати можливість водного шляху передачі, актуального для інфекцій, зокрема черевного тифу (паратифів), дизентерії, холери, лептоспірозу, туляремії, поліомієліту, вірусних гепатитів А і Е. Залежно від призначення вода може бути класифікована на:
– питну воду централізованого господарсько-питного водопостачання;
– воду підземних і поверхневих джерел централізованого господарсько-питного водопостачання;
– децентралізовану питну воду (при використанні колодязів, артезіанських свердловин і джерел);
– воду водних об’єктів в зонах рекреації;
– воду плавальних басейнів з прісною і морською водою;
– господарсько-побутові стічні води після знезараження й очищення.
Для всіх видів водокористування є нормативно-технічної документація – Державні стандарти (ГОСТ), Санітарні норми і правила (СанПіН), методичні вказівки (МУК), методичні рекомендації, інформаційні листи і т. д. Нормативно-технічна документація (НТД) включає гігієнічні вимоги, нормативи якості води та методи дослідження.
Серед численних нормованих показників особливо слід виділити мікробіологічні та паразитологічні. Побічно дані показники відображаються і при проведенні хімічного аналізу води. Так, наприклад, органічні сполуки азоту (білкові азот) – показник забруднення води органічними речовинами білкової природи, в тому числі і за рахунок сапрофітних і патогенних мікроорганізмів. Іони амонію, азотної і азотистої кислот також є кінцевими продуктами розпаду мікроорганізмів. Окислюваність води і біохімічна потреба її в кисні побічно свідчать про можливе забруднення води патогенними мікроорганізмами.
Санітарно-мікробіологічне дослідження води включає визначення як патогенних мікроорганізмів, так і СПМО (побічно свідчать про можливу присутність у воді і патогенних мікроорганізмів). Визначення патогенних мікроорганізмів проводять за епідеміологічними показниками, а при планових санітарно-мікробіологічних дослідженнях води централізованого господарсько-питного водопостачання аналіз включає, згідно вимогам СанПіН 2.1.4.1074-01, такі показники (табл. 4.1).
Коліфаги визначають тільки в системах водопостачання з поверхневих джерел перед подачею води в розподільну мережу, то ж стосується і наявності цист лямблій. Зміст суперечка сульфітредукуючих клостридий визначають тільки при оцінці ефективності технології обробки води. У разі виявлення ТКБ, ОКБ, коліфагів або хоча б однієї із зазначених показників знову проводять повторне екстрене дослідження води на ТКБ, ОКБ і коліфаги. Паралельно проводять дослідження води на хлориди, амонійний азот, нітрати і нітрити. Якщо і в повторно взятій пробі виявляються ОКБ більше 2 в 100 см3 і / або ТКБ, та / або коліфаги, то проводять дослідження на патогенні бактерії кишкової групи та / або ентеровіруси.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)