Роль богів для греків
Самі греки не вважали богів чимось далеким і абсолютним. Вони навіть не були всевладний. По-перше, кожен з них мав свою область діяльності, по-друге, вони сперечалися між собою і людьми, і далеко не завжди перемога була на боці перших.
Боги і люди були пов’язані спільним походженням, і люди вважали богів переважаючими їх в силі і здібностях, звідси поклоніння і своєрідна етика відношення до богів: їх не можна було гнівити і пишатися перемогами над ними.
Ілюстрацією до останнього була доля Аякса, що врятувався від гніву Посейдона, але останній таки наздогнав його і розбив скелю, до якої той причепився. А також символічно опис долі Арахни, яка перевершила Афіну в мистецтві ткацтва і була перетворена на павука.
Але і боги, і люди були підвладні долі, яка уособлювала трьома Мойра, яка вчиняє нитка долі кожному смертному і безсмертному. Цей образ йде ще з індоєвропейської минулого і тотожний слов’янським Рожаницам і німецьким норних. У римлян доля представлена Фатум.
Їх походження губиться, в давнину існували різні легенди про те, як вони народилися.
У більш пізній час, коли стала розвиватися грецька філософія, поняття про те, що ж керує світом, стали розвиватися саме в напрямку якогось вищого світу, який має влади над всім. Спершу Платон виклав теорію ідей, потім його учень, Аристотель, обгрунтував буття якогось єдиного божества. Розвиток подібних теорій підготувало грунт для поширення християнства пізніше.
Вплив грецької міфології на римську
Римська республіка, а потім імперія, поглинула Грецію досить рано, в II столітті до нашої ери. Але Греція не тільки уникла долі інших завойованих територій, що зазнали романізації (Іспанія, Галлія), але і стала своєрідним еталоном культури. У латинську мову були запозичені деякі грецькі літери, словники поповнювалися грецькими словами, а саме володіння грецькою вважалося ознакою людини освіченої.
Неминучим було і домінування грецької міфології – вона тісно переплелася з римської, і римська стала як би її продовженням. Римські боги, мали свою історію і особливості культу, стали аналогами грецьких. Так, Зевс став аналогом Юпітера, Гера – Юнони, а Афіна – Мінерви. Ось ще кілька богів:
- Геракл – Геркулес; Афродіта – Венера; Гефест – Вулкан; Церера – Деметра; Веста – Гестія; Гермес – Меркурій; Артеміда – Діана.
Під грецькі зразки підводилася і міфологія. Так, початковим богом любові в грецькій міфології (точніше, уособленням самої любові) був Ерос – у римлян йому відповідав Амур. Легенду про заснування Риму “прив’язали” до троянської війни, куди ввели героя Енея, який став предком жителів Лаціо. Те ж саме стосується і інших міфічних персонажів.
Давньогрецька міфологія: вплив на культуру
Останні послідовники культу давньогрецьких богів жили у Візантії ще в першому тисячолітті нашої ери. Їх називали еллінами (від слова Еллада) на противагу християнам, які вважали себе ромеями (спадкоємцями Римської імперії). У X столітті грецький політеїзм був остаточно викоренений.
Але міфи і легенди Давньої Греції не померли. Вони стали основою багатьох фольклорних сюжетів середньовіччя, причому в абсолютно далеких одна від одної країнах: так, сюжет про Амура і Психею став основою казки про красуню і чудовисько, в російському корпусі представленої як “Аленький цветочек”. У середньовічних книгах не є рідкістю картинки з сюжетами з міфології греків – від європейських до російських (у всякому разі, в Особовому Зводі Івана Грозного вони є).
З грецькими богами асоціювалися всі уявлення європейців про дохристиянської епохи. Так, дія трагедії Шекспіра “Король Лір” віднесено в дохристиянський час, і хоча в цей час на території Британських островів жили кельти і стояли римські гарнізони, як богів згадуються саме грецькі.
Отже, грецьку міфологію стала джерелом сюжетів для творів художників, причому довгий час саме сюжет з грецької міфології (або, як варіант, Біблії) повинен був бути темою екзаменаційного полотна на випуску з Академії мистецтв у Російській імперії. Порушники цю традицію майбутні члени товариства передвижників стали знамениті.
Іменами грецьких богів і їх римських аналогів називають небесні тіла, нові види мікроскопічних істот, а деякі поняття міцно увійшли в лексикон далеких від грецької міфології громадян. Так, натхнення до нової справи описується як сходження музи ( “чогось муза не спадає”); бардак в будинку іменується хаосом (навіть є просторічні варіант з наголосом на другому складі), а вразливе місце називають ахіллесовою п’ятою які не знають, хто такий Ахіллес.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)