Пантеон Богів Стародавньої Греції
Для давньогрецької релігії, також як і для давньослов’янської і давньосхідної був характерний політеїзм.
Віра в богів, кожен з яких відповідає за певну сферу життя людини або природне явище, прийшла на зміну тотемізму, фетишизму і магії, і було новою сходинкою в розвитку релігії в цілому.
Виникнення релігії і віри в богів було пов’язано з неможливістю логічного пояснення питань створення життя на землі, виникнення природних катаклізмів тощо.
Давньогрецькі Боги на горі Олімп
Стародавні греки вірили, що місцем обителі богів є священна гора Олімп. У їхньому уявленні боги були безсмертні, але ніщо людське не було їм чуже: вони володіли повним набором людських пороків і чеснот, також як і люди:
- Переживали почуття нерозділеного кохання; Могли заздрити; Були справедливими або грізними; Часом сварилися між собою і т. д.
Очолював пантеон Богів Зевс – Бог неба, блискавок і грому.
Зевс вважався повелителем усього світу, мав необмежену владу над людьми, природою та іншими Богами, адже саме він зумів скинути в Тартар свого батька, таким чином, захопивши верховну владу. На честь Зевса древніми греками було побудовано величезна кількість храмів, йому приносили жертви, щоб заслужити його прихильність.
Статуя Зевса в Олімпії, створена скульптором Фідієм, є одним з семи чудес світу. Дружина Зевса, богиня з вельми крутою вдачею Гера була покровителькою сім’ї та шлюбу.
Брат Зевса Посейдон відповідав за водний світ: моря, річки і океани. Він був покровителем мореплавців і рибалок. Аїд панував в підземному царстві мертвих, в яке, згідно з віруваннями греків потрапили душі померлих. Арес був богом кровопролитних і несправедливих воєн, а його дружина Афродіта, навпаки, на противагу йому протегувала любов, красу і гармонію в людських відносинах.
Особливою повагою у стародавніх греків користувалася улюблена дочка Зевса – Афіна Паллада – богиня мудрості, яка вважалася покровителькою міста Афіни.
За переказом, Афіна народилася з голови Зевса, за що батько нагородив її розумом і глибоким мисленням. За родючість на землі відповідала старша сестра Зевса Деметра. Зміна сезонів пояснювалася скорботою Деметри за своєю дочкою Персефоною, яка будучи дружиною Аїда, шість місяців перебувала в підземному царстві поруч зі своїм чоловіком. У цей час на землі в’янула рослинність і починалася зима.
Богом виноробства був Діоніс. У поданні греків, Діоніс також протегував релігійному натхненню людей.
Покровителькою Місяця і полювання вважалася дочка Зевса – Артеміда.
Покровителем ковалів і ремісників був кульгавий Бог Гефест.
Укладав пантеон Богів чудовий Гермес, який швидко переміщався по небу, завдяки своїм крилатим сандалям, був богом красномовства і торгівлі.
Ера зародження християнства прискорила загибель Богів у свідомості давніх греків.
Міф про смерть Бога Пана, став першим відзначенням швидкої смерті всіх безсмертних богів. Християнство уклало весь пантеон Богів в одному Бозі. Храми давніх Богів перетворили в церкви, нищилися всі рукописи, в люті були розбиті всі статуї і присвятні написи.
Боги пішли з Олімпу. Почався новий виток історії Людства.