Роберт Льюїс Стівенсон. Острів скарбів. Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі
Мета: ознайомити учнів з основними віхами життя й творчості Роберта Льюїса Стівенсона; надати інформацію про історію створення пригодницького роману Р. Л. Стівенсона “Острів Скарбів”; повторити та поглибити учнівські знання про жанр пригодницького роману; сприяти розвитку сталих читацьких інтересів школярів.
Обладнання: відео “Роберт Льюїс Стівенсон”.
Під зірками небосхилу
Покладіть мене в могилу.
Я любив цю землю милу,
Жив щасливий, вмер щасливий.
І на камені простому
Викарбуйте ви потому:
Повернувсь моряк додому,
З пагорбів прийшов мисливий.
Р. Л. Стівенсон. “Реквієм”
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
– Ми залишаємося в художньому просторі теми “Пригоди і фантастика”. На нас чекають нові захопливі сюжети та інтриги. Тож до нових мандрівок та відкриттів!
– Цей вірш був створений видатним шотландським поетом і письменником у Франції в 1884 році. Відповідно до заповіту митця його було викарбовано на надгробку Стівенсона. Хто з вас знає, що таке “реквієм”?
(Реквієм (лат. Missa pro defunctis або лат. Missa defunctorum) – траурна заупокійна меса в римо – католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі й на тексти заупокійної меси. Саме слово “Реквієм” дослівно означає “спокій”. В православних церквах подібною за значенням є панахида, проте остання значно відрізняється від реквієму за формою.)
– Прошу переглянути відеопрезентацію (або слайди) “Роберт Льюїс Стівенсон” та статтю підручника про нього.
Ситуативне завдання.
– Уявіть, що вам довелося зустрітися з письменником Робертом Льюїсом Стівенсоном. Про що б ви його запитали?
Запитання до інтерв’ю.
– Де і коли ви народились?
– Чому ви були мешканцем “ковдряної країни”?
– Яку професію отримали?
– Які твори ви любили читати?
– Чому залишили рідну Шотландію?
– Як вам жилося на островах Самоа?
– Коли ви почали писати?
Завдання. Створити “словесний” портрет Стівенсона-митця і Стівенсона-людини.
III. Оголошення теми й завдань уроку
– Що вам відомо про історію створення роману Роберта Льюїса Стівенсона “Острів скарбів”? (“Острів Скарбів” при-ніс автору світову славу і одразу став класикою пригодницького роману. Спочатку твір називався “Корабельний кухар”, але пізніше автор змінив назву.
Коли книга вийшла друком уперше, вона була з присвятою:
“Містеру Л. О.” – з приміткою, що “смак і фантазія” Л. О. допомогли авторові у написанні роману. Читачі подумали, що це критик, а виявилося – хлопчик, Ллойд Осборн, пасинок Стівенсона. Улітку 1881 року хворому Ллойду лікар категорично заборонив декілька днів вставати з ліжка. Рухливій дитині це було дуже важко витримати. Роберт Льюїс Стівенсон, котрий дуже любив свого пасинка, вирішив гратися з ним так, щоб хлопчик дотримувався лікарняного режиму. Одного разу Стівенсон намалював карту острова й показав її Ллойду. “Як називається ця земля?” – запитав хлопчик. “Острів скарбів”, – одразу ж відповів автор, не підозрюючи, що з цієї хвилини він розпочав створювати свій знаменитий роман. Кожного дня родина збиралася за столом, щоб послухати нові захоплюючі розділи майбутньої книги. Члени сім’ї Стівенсона не були пасивними слухачами: вони вига-дували нові пригоди, підказували імена героїв та назви місцевостей. А Ллойд був першим критиком і редактором “Острова Скарбів”. Сам автор “Острова Скарбів” підтверджував особливість створення свого найвідомішого пригодницького роману: “Коли я спрямував погляд на карту свого Острова, то серед вигаданих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Загорілі особи і їх блискуча зброя були видимі з найнесподіваніших місць. Вони снували туди й сюди, боролися й шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного паперу…”.
Перші читачі роману Стівенсона “Острів Скарбів” були переконані, що це справжній острів, і навіть вимагали від автора оприлюднити його координати, що є свідченням потужного таланту митця, який зумів бути таким переконливим у вигаданій реальності пригодницького роману. Це й не дивно, адже описаний Стівенсоном Острів Скарбів дуже схожий на острів Хувентуд. Він розташований на відстані 70 км від Куби і раніше називався Пінос. Напевно, Стівенсон використовував легенди про піратів, які дуже часто відвідували острів – адже цілих 300 років Пінос був притулком для джентльменів удачі (так раніше називали піратів).
IV. З’ясування перших вражень від прочитання роману Р. Л. Стівенсона “Острів Скарбів”
– У якому обсязі вами прочитаний роман “Острів Скарбів”, за хрестоматією чи за академічним виданням? Чому ви обрали саме цей шлях знайомства з твором?
– Чи можете ви відразу довести, що це пригодницький роман?
– Які епізоди вам сподобалися найбільше? Чим?
– Хто з персонажів твору привернув вашу увагу? Чим? До кого з героїв роману у вас склалося позитивне ставлення, а до кого – негативне? Поясніть свої симпатії та антипатії.
V. Дослідження сюжетно-композиційних особливостей роману Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів”
Учитель. Отже, ми обмінялися першими враженнями від прочитання роману Стівенсона “Острів Скарбів”, з’ясували, що дія відбувається у XVIII столітті, розповідь ведеться від особи відважного та кмітливого хлопчика Джіма, учасника пошуку скарбів, за якими герої відправляються на шхуні “Еспаньйола”. Корабель потрапляє до рук піратів, яким керує одноногий Джон Сілвер, але Джіму вдається дізнатися про їх змову. Багато небезпечних пригод приходиться пережити мандрівникам, що змагаються з піратами в полюванні за скарбами капітана Флінта. Тож перший висновок: книга вас захопила, але й поставила низку запитань. Тому ми більш глибоко занурюємося в сюжетно-композиційні особливості роману.
Незважаючи на те, що й сьогодні такі слова, як “пірати”, “скарби”, “безлюдний острів”, можуть вразити уяву юного читача, секрет успіху роману криється все-таки не тільки в захоплюючому сюжеті. З перших рядків твору ми відкриваємо друга в особі хлопчика Джіма, який розповідає “всю історію” від самого початку до кінця. Жива та нехитра розповідь підлітка примушує читача дивитися на події очами Джіма, співчувати йому та з пильною увагою стежити за його пригодами. Стівенсон майстерно передав життєву недосвідченість підлітка, який потрапляє до складного світу дорослих, де добро й зло так перемішані, що необхідна напружена робота мозку й серця, щоб навчитися їх розрізняти. Джім не виставляє себе героєм, хоча йому не раз вдається рятувати друзів та змінювати перебіг подій. Діючи імпульсивно, він часто не знаходить пояснення своїм вчинкам і то соромить-ся, то пишається їх несподіваними наслідками (погано, що залишив табір, однак захопив корабель у піратів тощо).
Неоднозначним є й ставлення як Джіма, так і читача до персонажів твору. Наприклад, Біллі Боне, п’яниця, що приніс нещастя в дім Джіма, викликає співчуття, коли стає безсилою жертвою помсти піратів. Сквайр Трелоні поводиться як дитина, легковажно довіряючи корабель шайці розбійників. А головна загадка для хлопчика – Довгий Джон Сілвер. Саме його чарівності піддаються і сквайр Трелоні, й лікар Лівсі, й сам Джім. Злодій зовсім не простий, він відрізняється неабияким хистом. Іноді хлопчик відверто захоплюється його спритністю та мужністю, та й сам Сілвер ставиться до Джіма з теплотою, особливо коли їм разом доводиться протистояти бандитам.
Психологічне багатство персонажів посилює гостроту сюжету. Стівенсон не відпускає увагу читача, кожен раз починаючи новий епізод не спочатку, а в кінці попереднього розділу. У романі немає великих описів природи, філософських роздумів і, головне, відсутні настанови та напучування, але це тільки допомагає зрозуміти, який моральний урок винесли Джім та його друзі з пережитих випробувань.
Щоб оцінити авторську майстерність, порівняємо перший та останній абзаци книги. Джім пояснює: “Вказувати, де знаходиться цей острів, сьогодні ще неможливо, так як і тепер там зберігаються скарби, яких ми не вивезли”. Читач заінтригований, але епілог обманює очікування. Нових пригодницьких мандрів не буде. Золото втратило свою привабливість: “Кожен з нас отримав свою долю скарбів. Одні розпорядилися багатством з розумом, а інші, напроти, безглуздо, відповідно до свого темпераменту”. Говорячи про інших, Джім ні слова не сказав про себе. Уважний читач має сам примітити, що впродовж усього роману Джім не намагається заволодіти скарбами, не будує ніяких планів збагачення. Він і тепер вірить: “Інша частина скарбу – срібло у злитках та зброя – все ще лежить там, де її закопав покійний Флінт. І, по-моєму, нехай собі лежить. Тепер мене нічим не заманити на цей про-клятий острів. До сих пір мені сняться ночами буруни, що розбиваються об берег острова, і я схоплююся з ліжка, коли мені ввижається голос капітана Флінта: “Піастри! Піастри! Піастри!”.
“Чарівним майстром ніжної і мрійної прози” назвав Роберта Льюїса Стівенсона один із найвідоміших англійських письменників Оскар Уайльд. І ми в цьому будемо поступово переконуватися.
Колективне створення опорної таблиці “Сюжетно-композиційні особливості роману Роберта Льюїса Стівенсона “Острів Скарбів”.
VI. Текстуальний аналіз І розділу роману “Острів скарбів”
– Звертаємося безпосередньо до тексту роману. Яку назву має розділ І першої частини твору?
– З чого починається розповідь? (Джім Гокінс повідомляє, що він докладно розповість все, що знає, “про Острів Скарбів, усю історію від початку до кінця, не приховуючи нічого, крім розташування острова”. Тобто автор знайомить читача з оповідачем.)
– Поміркуйте, чому оповідь в романі “Острів Скарбів” ведеться від першої особи? Чому в деяких частинах роману оповідачем стає лікар Лівсі? Чому, по-вашому, автор не дає права свідчити про пережиті події сквайру Трелоні?
– Яка подія сколихнула життя мешканців заїзду “Адмірал Бенбоу”?
– Як ви думаєте, чому автор не відразу розкриває істинну причину поселення Біллі Бонса саме в “Адміралі Бенбоу”?
– Виразно прочитайте цитати з І розділу, що характеризують зовнішність та поведінку старого моряка. Чи викликає він у вас симпатії? Спробуйте пояснити, чому він так приваблював постояльців та відвідувачів заїзду?
– Про що свідчить улюблена пісня старого морського вовка? Чому він називає себе капітаном, адже насправді він ним ніколи не був?
– Кого найбільше боявся старий моряк?
– Як ви думаєте, чому серед усіх оточуючих Біллі Боне наділив певною мірою довіри саме Джіма?
– Виразно прочитайте діалог між п’яним Біллі Бонсом і лікарем Лівсі. Чому старий морський вовк втратив свою агресивність?
– Зробіть висновок, на що налаштовує читача І розділ роману.
VII. Підсумок. Аргументація й виставлення оцінок за урок
1. Прийом “Продовжте речення”.
– Сьогодні я дізнався про письменника…
– Його творчість належить до… літератури.
– Роман “Острів скарбів” за жанром…
2. Інтерактивна гра “Мікрофон”.
– Чому Стівенсона можна назвати справжнім капітаном?
– Чи погоджуєтеся ви зі словами епіграфа до уроку?
VIII. Домашнє завдання:
Підготувати характеристику образу Джима Хоккінса.
Дати письмову відповідь на запитання “Чому варто прочитати “Острів скарбів”?”*
(2 votes, average: 5.00 out of 5)