Роберт Льюїс Стівенсон. Балада про вересовий трунок. Основний конфлікт балади. Утвердженім духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору

Мета: поглибити знання учнів про життя й творчість Р. Л. Стівенсона; аналізувати “Баладу про вересовий напій”; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; дослідити основний конфлікт твору та художні засоби його втілення; розвивати навички аналізу балади у зв’язку з авторським задумом; удосконалювати вміння виразно читати балади; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: портрет Р. Л. Стівенсона, текст твору “Балада про вересовий напій”, слайд-презентація.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Учні презентують творчі роботи “Пам’ятник жінкам-світязянкам, яким я його уявляю”.

III. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

– Україна полюбилася поляку Міцкевичу своїм непереборним прагненням до волі та незалежності. Народ, який ладен померти, але не скоритися, гідний пошани. Чим ще, окрім героїчного минулого, славиться українська нація? (Звичаї та обряди, традиції та вірування, вишиванки, страви, пісні, мелодійна барвиста мова.)

– Уявіть себе в ролі екскурсовода, який зустрічає іноземну делегацію. Що, окрім озера Світязь, ви запропонували б гостям відвідати у нас в Україні?

– Проте сьогодні ми не зустрічатимемо гостей, самі відправимося у подорож до далекої північної країни – Шотландії. Гадаю, той, хто любить і цінує власну культуру, з гідністю може поцінувати крім природи, звичаї та традиції, історичні пам’ятки минулого іншого, нехай і далекого для нас, народу. Таж сьогодні ми розпочнемо знайомство з героїчною баладою Стівенсона “Балада про вересовий напій”.

IV. Оголошення теми та мети уроку

1. Віртуальна екскурсія: “Шотландія: далека і невідома”

Учитель. Об’єднане королівство Велика Британія – 5 тисяч островів. На одному з найбільших розташована невелика країна Шотландія. Це країна надзвичайної краси: яскраві гейзери; історичні замки з привидами, місця екранізації багатьох фільмів, загадка озера Лох-Несс. Тільки тут хлопці носять спідницю (кілт) частіше ніж жінки, і картата тканина ніколи не виходить із моди – все так і манить у ці дивовижні краї. Клімат тут суворий, адже береги омиває Атлантичний океан, тому частим явищем є дощі, це важливо для високогірних пасовиськ. Більшу частину Шотландії займають гори, які покриті вересом. Найвища вершина країни – гора Бен-Невіс (1343 м).

Гленко – це найбільш мальовнича і захоплююча місцевість Шотландії. Густі ліси, хвилясті пагорби, вічнозелені луки й витягнуті тонкі озера. Тут надихають краєвиди, їх хочеться фотографувати щохвилини. Стоячи на обриві скелі, здається, що перебуваєш на краю світу й відчуваєш себе маленькою частинкою в колі первозданної природи.

Острів Скай – це єдине місце, де мешкають неймовірні хайлендські корови з довгими чубчиками і густою шерстю. Колись їх вивели для виживання в суворих кліматичних умовах. Країна розвивається завдяки сільському господарству, риболовлі, лісництву та туризму. Найвідоміші міста – Глазго, Обан, Единбург.

Единбург – столиця Шотландії, одне з найбільш містичних місць, сюди з’їжджаються дослідники паранормальних явищ з усіх куточків світу. Джоан Роулінг писала книги про Гаррі Поттера саме в Единбурзі. Напевно, є мало людей, які не чули або не цікавилися б лохнеським чудовиськом, чутка про нього вже не змовкає понад 15 століть. Лох-Несс – найзнаменитіше й найбільше озеро Британії з протяжністю 38 км і завглибшки до 270 м. Озеро набуло великої популярності завдяки, можливо, існуючому чудовиську, що начебто живе тут із далеких часів. Перші згадки про Нессі з’явилися ще в VI столітті до нашої ери. У будь – якому випадку Нессі, безумовно, асоціюється з Шотландією.

Ці місця заворожують настільки, що сюди хочеться повернутися знову й знову… Природа Шотландії спонукає до глибоких філософських роздумів. Звуки волинки створюють враження, ніби перебуваєш у далекому від цивілізації краю. Чисте прозоре повітря, яскрава зелень, містичні замки дозволяють з упевненістю сказати, що Шотландія – чарівна країна.

2. Трагічні сторінки історичного минулого Шотландії

Проблемна бесіда:

– На основі знань про історію, культуру української нації висловіть думку, чим український народ відрізняється від шотландського і що нас об’єднує, що у нас спільного. (Різне: мова, національні традиції, музичні інструменти, одяг, фольклор. Спільне: мальовнича природа й талановиті люди-майстри, які створили давні архітектурні пам’ятки, що е свідками героїчних подій минулого, розвинули народні ремесла, а головне – зберегли любов до рідної країни, бажання жити у вільному незалежному краї.)

– Чи кожен може стати майстром-умільцем? (Лише той, хто опанує секрет ремесла.)

– Як ви вважаєте, чи кожному потрібно знати секрет ремесла? Чи потрібне ремесло людині, наділеній владою? Королю-можновладцю? Вельможі?

– Чи може ремесло бути зброєю, адже воно покликане нести лише красу та життя? Як ви гадаєте, коли і за яких обставин це можливо? Чи може майстер пожертвувати життям, щоб таємницю ремесла забрати з собою?

Творча робота “Проба пера”

Завдання: Скласти героїчну легенду (до 5 речень) зі словами: смерть, король, народ, батько і син, військо, секрет ремесла, круча, бурхливий потік.

(Самостійна робота. Презентація творчих робіт.)

– Про давні таємниці, героїв-майстрів, готових померти, але не зрадити, жорстоких завойовників, які не цінують людського життя, створено багато легенд. Є така легенда й у шотландців. Це легенда про піктів, де історична правда тісно переплітається з уявленням народу про мужність і героїзм.

Презентація легенди про піктів

Колись давно на північних землях Шотландії (5-9 ст.) жили маленькі на зріст люди, яких називали піктами. Це найдавніший із народів, який населяв коли-небудь Шотландію, відважне й миролюбне плем’я. Вони боролися проти всіляких ворогів, програвали іноді війни, втрачали території, але вперто захищали свою землю. Завойовники були вражені їхньою сміливістю й не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки відваги. Лише пікти володіли таємницею приготування цілющого та чарівного за своїми властивостями напою – вересового меду. Він давав людям силу та повертав молодість.

Та цей мирний народ підкорили войовничі скотти. Король Шотландії вирішив заволодіти секретом приготування напою і послав своє військо на це плем’я. Але волелюбний народ не підкорився, не розкрив своєї таємниці, а забрав її з собою у вічність. Так говорить легенда.

Історики ж стверджують, що пікти не зникли, а злилися з племенами завойовників – кельтськими племенами скоттів. Шотландія (Scotland) – у перекладі земля скоттів. Кельти були відомі в Європі своєю магією. Р. Л. Стівенсон – відомий англійський поет шотландського походження був свідком народних страждань, приниження гордого шотландського духу, який прагнув протистояти англійському поневоленню. Серце й думки письменника – завжди з народом. Йому, своєму народові, він присвятив “Баладу про вересовий напій”, в основу якої покладена легенда про піктів.

V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження “Балади про вересовий напій”

1. Виразне читання “Балади про вересовий напій”.

2. З’ясування первинного рівня сприйняття художнього твору

– Що найбільше вражає в баладі? Який її загальний настрій? (Смуток, відчай і біль викликають картини знущання над піктами, їх знищення, смерть підлітка. Вражають маленькі, неначе дитячі, могилки, квіти вересу, що ростуть на них. Здавалося б, нічого, крім гіркоти втрати, ця балада викликати не може. Але після її прочитання в душі залишається світлий слід.)

– Чи очікували ви саме на таку розв’язку? Чому? Думку аргументуйте.

– Які таємниці, секрети твору ви помітили?

– Чи звернули ви увагу, хто автор перекладу балади на українську мову? (Є. Крижевич – український перекладач та поет.)

– Чи всі слова зрозумілі? Які потребують пояснень?

3. Словникова робота.

Пікти – це давній кельтський народ.

Отрок (застар.) – хлопець-підліток.

“Отрочі літа” (застар.) – вік від 13 до 17-18 років.

Верес – вічнозелений низенький кущик з дуже дрібним численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками.

Трунок – напій.

Можновладець – особа, яка керує країною, правитель, володар.

Васал – у середньовічній Європі феодал, який одержував від могутнього феодала (сюзерена) земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.

Пучина, нурт, нурта – вир.

Броварі – пивовари.

4. Аналіз змісту “Балади про вересовий напій”

– Якими змальовує автор піктів на початку твору? Що сказано про характер маленьких героїв та спосіб їхнього життя? Який настрій цих рядків? (Початок твору ліричний, зворушливий. Автор наголошує на працьовитості піктів (“варили” чудодійний напій, який був “за мед солодший, Міцніший, аніж вино”), майстерності пивоварів, їхній волелюбності (“долі раділи своїй”), простоті, скромності, терплячості та невибагливості (умови життя були тяжкими: “в темрявих підземеллях”). Вони мали свою культуру, звичаї, жили власними маленькими радощами, мирно, нікому не заважали, були самодостатніми. Вартий уваги той факт, що всі дієслова і строфи вжито в минулому часі, у множині: “варили”, “випивали”, “раділи”. Тим самим утверджується думка, що процес приготування вересового напою – це не тільки ремесло, традиція, а й символ духовної єдності піктів, секрет їхньої величі, стійкості та моральної переваги. У цьому й полягає секрет його “чарівної” сили. Категорія часу виконує й іншу функцію – є першим вісником майбутньої трагедії.)

– Якою була мета короля: підкорити чи безжально знищити цілий народ? Чому? Чи рівними супротивниками є для нього пікти? Які засоби художньої виразності допомагають це усвідомити? (Перекладач Є. Крижевич акцентує увагу читача на владолюбстві короля – завойовника: “володар шотландський”. Саме тому всі, хто мешкав поряд із ним, – “його вороги”, а сам він асоціюється з жахом (“жахались”), його сила – зброя, яка несе смерть. Мирні ж пікти взагалі не мали зброї. Тому прагнення короля “знищити їх до ноги” не просто жорстоке, а й цинічне.)

– Доведіть або спростуйте думку, що похід шотландського володаря радше схожий па полювання, ніж на доблесне військове протистояння. (Художнє порівняння “гнав їх, неначе ланей” не тільки виражає авторське ставлення до того, що відбувається, воно жахливе та жорстоке за своєю суттю. Виникає опозиція: з одного боку свавільний мисливець – убивця, з іншого – беззахисна жертва (народ-лані).)

– У творі немає опису сцени самої битви. Як же вдається автору змусити читача відчути весь жах тієї події? Які рядки твору говорять про те, що пікти чинили відчайдушний опір завойовникам?

(“Сіяв і смерть, і жах./І знову настало літо, /Верес ізнов червонів, Да трунок медовий варити /Вже більше ніхто не вмів”.

Ми бачимо наслідки звірячого “полювання” й можемо лише здогадуватися про відчайдушні спроби маленького народу протистояти великій армії: “Мчав по тілах спогорда, Сіяв і смерть, і жах”, “В могилках, немов дитячих, На кожній червоній горі, Лежали під квітом червоним Поснулі навік броварі”. Такий же відчайдушний опір будуть чинити й останні представники цього роду.

Символіка образу вересу розширюється не тільки за рахунок кольору квітів (червоний – символ не лише життя, свободи, любові до своєї землі, а й насильницької смерті, невинно пролитої крові), більш глибоке розуміння образу: верес живе й умирає разом із піктами, але після їхньої смерті оновлюється (настає літо), наче нагадуючи про колообіг життя й смерті та про історичну пам’ять поколінь.)

– Після опису побоїща, трагічної загибелі мирних піктів здаються недоречними картини літнього пейзажу. Поміркуйте, природа в баладі – фон байдужий свідок подій чи справедливий месник?

– Чому, досягнувши мети, король не відчува задоволення? Чому не радіє красі завойованого краю? Чи зламав він дух маленького народу? Які почуття володіли можновладцем? Думку обгрунтуйте. (“Та був можновладець похмурий”, “Влада вересового краю – чом з вересу трунку не п’ю?”

Все у світі має глибокий природний зв’язок, порушити який не можуть навіть королі. Сила, могутність, слава правителів не має влади над культурними цінностями та духовними надбаннями цілого народу. Знищивши піктів, завойовник усвідомив, що вони могли б служити йому, бо напій, який готували пікти, не може варити ніхто. Стівенсон показав, що всі народи з притаманними тільки їм надбаннями в культурі та побуті є щасливими. Знищити їх легко, а відновити – майже неможливо.)

– Оцініть авторську ідею ввести у твір образи останніх піктів. Чому їх двоє? Чому це саме старий батько і син, хлопець отрочих літ? (Батько й син: старість і молодість, досвід і юнацька незрілість, теперішнє й майбутнє. Але важливо й те, що автор підкреслює єдність цих образів. Від самого початку ці образи сприймаються як різні частинки одного цілого: сім’ї, роди – народу.)

– Поет дає шанс королю все виправити. Чи використав цей шанс можновладець, коли до нього привели останніх піктів? Думку аргументуйте текстом. (“Дивився король на бранців, сидячи у сідлі”, що король сидить на коні, створює враження, що він височіє над маленькими піктами; відчуває себе хазяїном становища. Але горде мовчання піктів змушує його вдатися до хитрощів, погроз та шантажу.

“Наказав поставить їх на кручі” – король створює ситуацію безвиході, вирішує все з позиції сили, знає, що страх смерті розв’яже німі вуста, змусить піктів підкоритися. Запропонував життя в обмін на секрет приготування вересового напою.)

– Як змальовує поет останніх піктів, які потрапили в полон? Як вони реагують на поведінку, дії, слова короля? (“Мовчки дивились на нього ті броварі малі”.)

– Чому на короля дивляться не батько й син, а саме броварі? Якого смислового навантаження набуває мотив мовчання в цьому епізоді? (Ці двоє уособлюють весь народ, знищений королем. Пікти славилися своїми майстрами-умільцями, ремісниками. Секрет вересового напою – це не стільки таємниця його приготування, як секрет стійкості піктів, який полягає в любові до рідної землі, прагненні бути вільними. Цей секрет важливий для всіх часів і народів. Мовчання – це німий докір, зневага і моральна зброя не тільки батька й сина, а й в алегоричному розумінні усіх померлих піктів. А ще був погляд: герої жодного разу не відвели очей, трималися впевнено і гідно.)

– У жорстокому протистоянні зійшлося дві сили. Одна темна (фізична), що несе в собі смерть і розруху, інша – світла (духовна), життєдайна.

Як розв’яжеться цей конфлікт? Чому саме так? Які ідеї проголошує автор у своєму творі? Чи мають вони сенс у сучасному житті?

– Опишіть місце героїчного подвигу піктів. Чому саме такий пейзаж змальовує автор? У чому його особливість? Чому автор звужує простір у найнапруженіший момент оповіді?

– У чому трагічна велич цієї картини? Які художні деталі допомагають досягнути драматичної грандіозності зображуваного? (З одного боку – крутий берег моря і “хвилі злі”. З іншого – король верхи на коні.)

– Чи такими беззахисними є герої? Що дає їм сили мовчати? (Мовчання героїв увиразнюється на фоні рідного краю, вічної природи, яка ніби їх підтримує: “Довкола – червоний верес, Під ними – клекіт пучин”. Маємо можливість спостерігати за незвичайним двобоєм: протистояння сили духовної силі фізичній. Якою різною силою ” наділені герої! Тож “бій” обіцяє бути непередбачуваним.)

– Чому король звертається до старого батька, а не до сина? (Ставка на батьківські почуття старого.)

– Чи можна говорити про проблему вибору для піктів? Думку аргументуйте. (Увесь народ піктів знищено, і вже нічого не можна вдіяти. Для чоловіків (і молодого, і старого) неволя – гірша за смерть. А надто коли ти – останній із племені! Тому вибору в героїв немає. Та й вся постать жорстокого владаря говорить про те, що смерть – невідворотна. Залишається одне – зберегти честь племені та протистояти насильству, померти мужньо, не принижуючись. Це розуміє мудрий батько. Але єдина зброя старого – досвід і мудрість. І він приймає виклик, вступає в двобій, наперед знаючи, яким буду кінець.)

– Чому неможливо повірити в зраду старого пікта? Чим для нього був верес та рецепт напою? Чи вартий він того, щоб пожертвувати найдорожчим: сином та життям? (“Не смію я честь продавати, / Як в очі дивиться син”. Предметом “торгівлі” є рецепт приготування напою з вересу. Відкрити секрет напою – це для останнього пікта зрада честі (та ще й на очах у власного сина), Батьківщини, народу (“таємницю… клявся повік берегти”), І старий в ім’я високої мети приносить у жертву власного сина й самого себе. Такий вчинок називають самопожертвою. В даному випадку вона виправдана глибоким досвідом та мудрістю старого батька – це був єдиний вихід.).

– Батько дає декілька характеристик своєму синові. Одна з них – зневажлива (“Боюся лише синка”, “Смерть його не лякає, / Життя не цінує він”), інша – сповнена любові й гордості за сина (“Не смію я честь продавати, / Як в очі дивиться син”). Які слова, по-вашому, є правдою, а які – частиною хитрого плану? У чому виявилася подвійна хитрість і мудрість батька? (Незважаючи на слова батька, читача не полишає думка про духовну єдність батька й сина. Вони сприймаються як єдине ціле: разом стояли, разом мовчали, разом не відвели погляду й протистояли ворогові. Але головним доказом батьківської гордості за сина є той факт, що син для нього – найвищий судія (“в очі дивиться син”), за ним він звіряє свою честь.)

– Протягом усієї сцени ми не чуємо жодного слова юнака, лише його передсмертний крик. Оцініть таку позицію автора. (Крик, сповнений смертельного жаху, зірвався з уст і порушив горде мовчання юнака. Можливо, це натяк нате, що підліток міг не витримати фізичних тортур.)

– Як показано незламність старого? Чому герой не має імені? Розкрийте символічний сенс цього образу. (“А батько стояв на кручі – / Останній пікт на землі”. Вражає контраст маленької людини, яка жила в “темрявих підземеллях”, і її великого світлого серця, яке “не злякає тортура” за відмову відкрити секрет напою. Його небажання підкоритися ворогу, горде презирство до нього, ненависть за страчених рідних та друзів підносять старого над королем, який сидить верхи на коні. І приходить розуміння, що так би вчинив кожен із племені вільних піктів, ось чому герой безіменний, як і його син, мужній юнак.)

Дослідження авторських засобів характеристики персонажів

– Чи виражає автор своє ставлення до героїв? Чи можна сказати, що його позиція – це позиція стороннього спостерігача? Думку аргументуйте. (Автор про короля: “жахались його вороги”, “був можновладець похмурий”, “король наказав”. Письменник про піктів: “бідні пікти”, “броварі малі”, “бідолаха”, “останній пікт на землі”. Авторська симпатія, захоплення й щире співчуття – на боці останніх.)

Характеристика дій і вчинків персонажів

– Як ви оцінюєте вчинок батька? Старий пікт-герой чи синовбивця? (Завжди варто пам’ятати, що життя складне й суперечливе. І бувають випадки, коли людина опиняється в ситуації страшного вибору, й іншого виходу немає, як за життя народу заплатити власним життям, життям рідних. Зневага до смерті народжує героїв. Життя підлітка стало ціною стійкості, незламності й гідності всього племені.)

– Чому автор не зображує смерті старого пікта, хоча трагічний кінець зрозумілий, прогнозований? Хто ж, на вашу думку, виграв у протистоянні – могутній король чи його безпорадний полонений? Розкрийте символічний сенс цієї сцени. (Останнє слово останнього пікта – про життя й свободу. Авторська позиція: сила духу – непереможна.)

– У чому полягає трагізм балади? (Старий батько повинен вибирати між любов’ю до дитини та обов’язком перед Батьківщиною, народом. Батько змушений віддати сина на смерть, щоб уберегти від принизливих знущань короля. Загинув народ, а разом із ним – його культура, його таємниця.)

– То що ж важливіше: збезчещене життя чи смерть із честю? Поміркуйте, фінал твору – оптимістичний чи песимістичний? (Твір закінчується не тільки загибеллю старого пікта, а й моральною поразкою короля. Як завойовник, він може знищити піктів, але не може скорити волелюбний народ. Такий кінець твору є трагічним, але й оптимістичним водночас, залишає відчуття світлої печалі.)

– Сформулюйте головну ідею “Балади про вересовий напій”. (Уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного народу на незалежність.)

Значення пейзажних замальовок.

– Знайдіть у тексті балади пейзажні замальовки.

– Яку роль вони відіграють у творі? (Природа у баладі “Вересовий трунок” є не лише фоном. Вона співчуває героям, живе і вмирає разом з ними, а потім оновлюється, немов нагадуючи про вічність життя і про пам’ять поколінь.)

Зіставлення твору Р. Л. Стівенсона з іншими літературними баладами

– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що Делорж, герой балади Ф. Шиллера “Рукавичка”, цінує своє життя, а старий пікт Стівенсона – ні? (Лицар Делорж доходить висновку, що немає нічого ціннішого за життя, й не варто ризикувати ним заради дрібних примх. Р. Стівенсон вважає, що на світі є речі, варті такої високої ціни. Це любов до Батьківщини та її народу, власна честь та гідність.)

– Чи можна вважати самопожертвою вчинок світязьких жінок і піктів? А подвигом? Чи може слово бути подвигом? Думку аргументуйте.

– Які твори української літератури розповідають про боротьбу українського народу за незалежність

– Чи втратила ця балада свою актуальність для сьогодення, наприклад, для сучасної України? Думку аргументуйте. (У баладі звеличується стійкість простого народу, його непокірність жорстокій силі зла й насильству, відданість рідним святиням. Твір вчить любові до рідної землі і її народу, стійкості перед ворогом, гідності й честі – рисам, які так необхідні зараз кожному українцеві, щоб згуртуватися, перемогти і жити.)

VI. Узагальнення в просторі означеної теми

Самостійне створення “досьє” на художній твір

Автор твору. (Англійський поет Роберт Льюїс Стівенсон.)

Назва твору. (“Балада про вересовий напій”.)

Особливості жанрової форми. (Героїчна балада.)

Джерела створення. (Фольклор, історія.)

Тема твору. (Розповідь про боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина.)

Ідея твору. (Уславлення духовної єдності та гідності піктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Утвердження права кожного народу на свободу та незалежність.)

Головні персонажі твору. (Шотландський володар, васали короля, пікти, старий батько)

VI. Домашнє завдання.

Повторити С. 11 -62, підготуватися до контрольної роботи.

(2 votes, average: 3.50 out of 5)