Реформа і контрреформа перетворення і регрес
Реформа (лат. Reformo – виправлення, перетворення, поліпшення) – ініційовані владою зміни в найважливіших сферах суспільного життя, при збереженні діючої соціальної системи. Реформи, проведені урядом своєчасно і мирно дозволяють накопичилися комплексні проблеми, не даючи розвиватися революційної ситуації.
Види реформ
Реформи розрізняються по виду і масштабу:
Прогресивні – покращують роботу реформованої соціальної сфери і системи в цілому, підвищуючи добробут народу. Регресивні – знижують ефективність роботи структур соціальної системи і знижують рівень життя людей. | Всеосяжність – реформи зачіпають всі сфери соціального життя. Широкоформатні перетворення охоплюють великий спектр проблем. Точкові реформи стосуються конкретних сторін соціального буття. |
Відмінності реформи від революції
Реформи і революції перетворять суспільство, але відрізняються один від одного методами втілення: реформа – це “революція від влади”, а революція – це “реформування від низів”. І ще:
- Реформа свідомо, революція стихійна. Реформа перетворює частково, а революція кардинально; Реформа поступального і поступово, революція ж радикальна; Реформа зберігає усталену структуру, революція руйнує “дощенту” стару систему.
типи реформ
У процесі проведення реформи концентруються на основних соціальних сферах:
Реформи в сфері економіки
Перетворять систему господарювання і управління економікою, змінюються шляхи і способи проведення економічної політики.
Останнє століття економічні реформи проводяться в двох видах:
По-перше, “органічні” – це побудова на базі діючих укладів якісно нових технологічних укладів господарювання. Наприклад, реформи С. Ю. Вітте і П. А. Столипіна, Леніна (НЕП), Ден Сяопіна (КНР), В. В. Путіна (РФ).
По-друге, “неорганічні” реформи, повністю або частково руйнують наявний технологічний уклад економіки та побудова нового технологічного укладу господарювання на руїнах старого. Прикладом такого виду можуть послужити реформи І. В. Сталіна (СРСР), реформи “великого стрибка” (КНР), перетворення Б. М. Єльцина (РФ).
Реформи в соціальній сфері
Стосуються перетворень в тих сторонах життя суспільства, які безпосередньо пов’язані з людьми і відображаються на рівні і спосіб їхнього життя. Соціальні реформи не покликані змінювати основи соціальної системи. Формат соціальних реформ надзвичайно широкий. наприклад:
Судова реформа – якісні зміни судів і судочинства, які стверджують основні принципи правосуддя. Прикладом вдалого вирішення проблеми може послужити судова реформа Олександра II 1864 года.
Реформа системи освіти – це комплекс урядових заходів спрямованих на модернізацію освіти і вдосконалення освітнього процесу. Найвідомішими перетвореннями освіти були радянські реформи. Вони привели до створення унікальної освітньої системи, яка стала зразком для багатьох інших країн і сучасні введення ЗНО “Болонської системи” і нових освітніх стандартів.
Пенсійна реформа є синтез правових, економічних та організаційних заходів, що змінюють умови пенсійного забезпечення громадян.
Політичні реформи
Це зміни в діючих суспільно-політичних відносинах, без кардинальних змін існуючої політичної системи. Політична реформа виступає як противагу революції і перевлаштовувати життя суспільства за наступними напрямками:
Конституційні перетворення полягають в комплексному перегляді положень Конституції (від внесення нових статей, до скасування або зміни діючих і перебудова правових політичних інститутів). Приклад: конституційна реформа 1988-1991 років.
Введення в політичну систему суспільства інновацій за передовими зразками. Приклад: реформи Петра I.
Окремо можна виділити військову реформу, що має економічні, соціальні, а також політичні корені і наслідки. Прикладом можна привести військову реформу Д. А. Мілютіна 1861-1874 років.
Контрреформи
Контрреформи – це системний процес проведення заходів, спрямованих проти проведених або здійснених реформ. Контрреформами можна називати заходи, що не скасовують в цілому втілені в життя реформи, але при цьому радикально коригувальні або зовсім зводять нанівець їх коефіцієнт корисної дії.
В історичній ретроспективі людське суспільство пережило не тільки безліч реформ, а й контрреформ, як відповідної реакції консервативного соціуму на неприйнятні для них нововведення. Найбільш яскравим прикладом контрреформ з середньовіччя може послужити реакція Римсько-католицької церкви на процеси Реформації і всебічної секуляризації в Європі. Крім безпосереднього протистояння протестантського руху спеціально створені інститут інквізиції і чернечий орден єзуїтів, контрреформація передбачала зміну цілого ряду церковних догматів.
В історичній літературі класикою контрреформи вважаються заходи правлячої верхівки Російської імперії в період правління Олександра III з перегляду основних підсумків реформ колишнього царювання. Контрреформи проводилися імператором-миротворцем для стабілізації розбалансованих суспільних відносин. Однак результатом контрреформ можна вважати низку революцій 1905-1907 і 1917 років.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)