Повідомлення про язичництво давніх слов’ян

Стародавні слов’яни (поляни, древляни, кривичі, в’ятичі, радимичі і інші племена) до кінця першого тисячоліття були язичниками. Вони вірили у багатьох богів, а ще в духів.

Верховним богом слов’янського пантеону (тобто сонму богів, багатобожжя) був Перун – бог грому і блискавки, бог небес і небесних сил. Розгнівавшись, він побивав посіви градом, як вірили стародавні слов’яни, метал блискавки на землю, проливав найсильніші дощі або, навпаки, влаштовував людям посуху. Амулетом Перуна вважався круглий камінь з отвором посередині.

Особливо шанувалися ще брат Перуна Дажбог, бог світу мертвих Велес, бог Сонця Ярила, богиня Мокоша. Крім них, слов’яни вірили ще в багатьох богів, а також вірили, що існують духи лісові (лісовики і мавки), озерні і річкові (водяні і русалки), будинкові, овинники і маса інших.

Як і згодом православні християни, слов’янські язичники поклонялися зображенням богів, але не іконам, а ідолам. Ідолів витісували з каменю або з дерева і встановлювали на капищах, тобто святилищах, де богам приносили жертви. У жертву богам приносили продукти, тварин і людей, в основному військовополонених.

Різні слов’янські племена мали різні культи богів, часто їх і називали різними іменами. Це призводило до конфліктів серед фанатично віруючих і нерозуміння. Розв’язати проблему намагався князь Володимир Великий (пізніше увійшов в історію як хреститель Русі). Він провів в 10-м столітті язичницьку реформу, що затвердила культ Перуна. Але серед язичників все одно не було єдності. І тоді Володимир вирішив покінчити з язичництвом на Русі і заодно знайти потужного союзника в особі християнської Візантії, нових братів по вірі.

У 988 році наказом князя Русь офіційно була звернена в християнство, а язичників піддали гонінням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Повідомлення про язичництво давніх слов’ян