Піфагор – перший філософ
Піфагор народився приблизно в 570 році до н. е. в Сидоні, Фінікія. Його батько Мнесарх був різьбярем по каменю, а мати Партенід, пізніше перейменована чоловіком в Піфаіду, походила зі знатного роду Анке, засновника грецької колонії на Самосі.
За легендою, народження хлопчика передбачила Піфія в Дельфах, тому Піфагор і отримав своє ім’я, в перекладі з грецької означає “той, про кого оголосила Піфія”. Зокрема Піфія повідала його батькові, що Піфагор принесе людству стільки користі і добра, скільки не приводив і не принесе в майбутньому ніхто інший. На радощах Мнесарх назвав дружину новим ім’ям Піфаіда і дав синові ім’я Піфагор.
Піфагор отримав блискучу освіту – його навчало багато мудрих наставників, в тому числі Ферекид Сіросского і Гермодамант. Перший прищепив хлопчикові любов до науки, а другий – до поезії Гомера. Приблизно в 18-річному віці Піфагор покинув рідний острів і відправився в Мілет, де познайомився з Фалесом – ученим, порадив йому поїхати до Єгипту. Там завдяки заступництву фараона Амазіса Піфагор поспілкувався з мемфіського жерцями. Прийнявши посвята у сан жерця, він зміг проникнути в “святая святих” – єгипетські храми, куди чужоземців не допускали.
Завдяки таємним знанням, отриманим в Єгипті, Піфагор став одним з найосвіченіших людей свого часу. Після смерті Амазіса його наступник відмовився виплатити щорічну данину перському правителю Камбізу, що послужило приводом для війни. Жерці піддалися гонінням, і Піфагор потрапив у персидський полон.
У полоні Піфагор подружився з перськими магами, захопився східною астрологією і містикою, познайомився з вченням халдейських мудреців. Лише через дванадцять років його звільнив персидський цар Дарій Гістасп, почувши про знаменитого грека.
Приблизно в 530 році до н. е. Піфагор повернувся на батьківщину. Однак статус полупрідворного-напіврабів при Самоського тирані Полікрате не влаштовував мудреця. Протягом деякого часу він вів самотній спосіб життя, живучи в печерах, а потім переїхав в грецьку колонію Кротон (Південна Італія).
На той момент в Кротоні та інших ближніх містах прогресувало соціальну нерівність і моральне розкладання суспільства. Піфагор став виступати перед городянами з розгорнутими проповідями про моральне вдосконалення і самопізнанні. Жителі Кротона одностайно обрали його духовним наставником міста. Спочатку в храмах і на вулицях, а потім і у власному будинку Піфагор вчив людей основам медицини, принципам політичної діяльності, астрономії, математиці, музиці, етиці та ін.
В Кротоні Піфагор заснував власну школу, яка стала одночасно і політичною структурою, і релігійно-чернечим орденом зі своїм статутом і строгими правилами. Деякі вимоги цього статуту зараз здаються забавними, але тоді до них ставилися дуже серйозно. Наприклад, піфагорійці не давали ластівках вити гнізда під дахами будинків і не мали права торкатися до білих півнів. У взаєминах у главу кута вони ставили дружбу – все майно друзів було загальним. Крім того, члени пифагорейского союзу не повинні були присвячувати інших у таємниці вчення свого наставника.
До Піфагора розумні люди гордо іменували себе мудрецями, що означало “людина, яка знає”. Піфагор же став першою людиною, який назвав себе філософом – “тим, хто намагається знайти, з’ясувати”. Він і його учні не вживали м’яса, так як були переконані, що кровопролиття – первородний гріх, за який безсмертна душа виганяється в тлінний світ, де блукає, переселяючись з одного тіла в інше. Щоб звільнити душу від нескінченної низки перевтілень, необхідне очищення. Воно полягає в утриманні від надмірностей, відмову від пияцтва і від вживання в їжу бобів. Віддаляючись в храм для медитації і молитви, Піфагор харчувався лише маком і кунжутом, шкірками морського лука, квітками нарциса, листям мальви, диким медом…
Провівши ряд експериментів з вивчення музичних тонів, вчений розвинув теорію музики й акустики: знайдені співвідношення він висловив на мові математики. У школі Піфагора також була вперше висловлена??думка про те, що Земля кругла. Однак головним відкриттям Піфагора (або його безпосередніх учнів, як вважають деякі історики) стало положення, згідно з яким сума квадратів сторін прямокутного трикутника, прилеглих до прямого кута (катетів), дорівнює квадрату третьої сторони – гіпотенузи. Ця теорема, доведена Пифагором, зараз носить його ім’я.
Особливу увагу Піфагор приділяв числам та їх властивостям. На відміну від інших вчених-математиків тієї епохи, він не зупинявся на вирішенні геометричних задач. Піфагор та його учні заклали основи теорії чисел і принципи арифметики. Багато геометричні задачі того часу вони вирішували арифметичним шляхом. Вивчення залежності між числами, особливо між рядами чисел, вимагало дуже розвитого рівня абстрактного мислення. Це вплинуло на філософські погляди Піфагора. Захопленість вивченням характеру чисел і відносини між ними призвела до певної абсолютизації чисел, до містики чисел. Числа були підняті вченим на рівень реальної сутності всіх речей.
Що стосується особистого життя Піфагора, то відомо, що у віці приблизно 60 років він одружився на Феано, однією зі своїх учениць. У них народилися троє дітей (два сини і дочка). Всі вони стали послідовниками свого батька.
Ім’я Піфагора завжди було оточено легендами. Говорили, що він міг повелівати духами, передбачав майбутнє, знав мову тварин, спілкувався з ними, а птахи під впливом його слів могли змінити напрямок польоту. Перекази приписували вченому і здібності цілителя, в тому числі за допомогою лікарських рослин. Його вплив на оточуючих було величезним. Наприклад, чергова легенда свідчить: коли одного разу Піфагор розсердився на свого учня, той був так засмучений, що покінчив життя самогубством. З тих пір мудрець взяв за правило більше ніколи не вихлюпувати на оточуючих свій гнів.
В кінці VI століття до н. е. по Греції та її колоній прокотилася хвиля демократичних повстань. Не оминула вона і Кротон. Після перемоги демократії Піфагор з учнями переселився в Тарент, а пізніше – в Метапонт. Коли вони прибули в Метапонт, там вирував народний заколот. Вважається, що Піфагор загинув приблизно в 490 році до н. е. в одному з нічних побоїщ. На той момент йому було близько 90 років. Разом з ним припинила існування і його школа, учні якої розосередилися по всій території Греції.
Значення:
– Піфагор – старогрецький вчений, філософ і містик, засновник релігійно-філософської школи піфагорійців. – Крім доведення теореми Піфагора цього математику приписують докладне вивчення цілих чисел, пропорцій і їх властивостей. Завдяки піфагорійцям геометрія набула характеру науки. – Піфагор був одним з перших учених, які вважали, що Земля – ??куля, що є центром Всесвіту, і що планети, Місяць і Сонце рухаються по-особливому, не так, як зірки. Ідеї??піфагорійців про рух Землі можна вважати предтечами геліоцентричної вчення М. Коперника.
Що про нього говорили:
- “Його філософія поширилася, вся Еллада стала захоплюватися ним, і кращі і наймудріші мужі приїжджали до нього на Самос, бажаючи слухати його вчення…” (Ямвліх). “Освічений настільки багатьма вчителями і вкусили від настільки багатьох і настільки різноманітних джерел знань в усьому світі, чоловік величезного обдарування, перевищувало, безсумнівно, всі людські можливості, засновник філософії, який вперше назвав її цим ім’ям, Піфагор насамперед навчав своїх учнів мовчанню” ( Луцій Апулей). “З Піфагора починається вся концепція вічного миру, доступного інтелекту і недоступного почуттям. Якби не він, то християни не вчили б про Христа як про Слово; якби не він, теологи не шукає б логічних доказів буття Бога і безсмертя. У Піфагора все це дано ще в прихованій формі “(Бертран Рассел).
Що він сказав:
- “Якщо можеш бути орлом, не намагайся стати першим серед галок”. “Кубок життя був би солодкий до нудотності, якби не падали в нього гіркі сльози”. “Корисніше навмання кинути камінь, ніж порожнє слово”. “Не змушуй дітей упускати сльози занадто часто, інакше їм буде нічого упустити над твоєю могилою”. “Початок є половина всього”. “Велика наука жити щасливо полягає в тому, щоб жити тільки в сьогоденні”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)