Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки.
У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі змальовує він стосунки поміщика і селянина-кріпака.
Намагаючись прислужитись панові, слуга, “не дрімає, худобу панську, мов брат рідний, доглядає, бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив”, “Рябко на панському дворі не спить всю нічку… Знай, неборак, ганя то в той, то в сей куток: то зазирне в курник, то дейко до свинок, спита, чи всі таки живенькі поросятка… щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори”. За таку ревність він сподівався на панську подяку і смачний сніданок. Але ні печеного, ні вареного Рябку не дали. За те, що він “всю Божу ніч не спав та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв”, вірного слугу побили батогами. Головна провина Рябка, як з’ясувалось, у тому, що “вчора у карти Пан програвся… що грошей вчора він проциндрив щось не трохи, що Паню через те всю ніч кусали блохи, що буцім вчора він грати в карти б не сідав, коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв…”. Безглуздість цих звинувачень очевидна. Зрозуміло, що Пан хотів зірвати злість на Собаці. Догодити йому Рябко не зміг навіть, коли, прислухаючись до поради Явтуха, не гавкав, не ганявсь”, а спав усю ніч в ожереді. Рябка жорстоко побили, бо не чув, як москалі обікрали садибу.
Висновок, зроблений кріпаком, звучить як гнівний протест проти свавілля і безглуздих вимог поміщиків-самодурів:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!





Related posts:
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Скорочено – РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) Кінець XVIII – початок XIX ст. ознаменовані важливими процесами в суспільно-політичному і культурному житті українського народу. Це був період дальшого розкладу феодальних відносин та інтенсивного розвитку капітализму. З цим періодом пов’язана значна активізація політичного життя серед всіх народів царської Росії, посилення опозиційних настроїв у різних верствах населення країни, що знайшло свій вияв у революційному виступі […]...
- ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (спр. прізв. – Артемовський, ін. псевд. і крипт. – П. Гулак, П. А. Г., Н-й, N, “-И”; 27.01.1790, м. Городище, тепер Черкаської, обл. – 13.10.1865, Харків) – поет і перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчався в бурсі, Київській академії (до 1813 р.), не закінчив її, вчителював у приватних пансіонах. З 1817 р. став […]...
- Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 – 1865) ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає […]...
- БАТЬКО ТА СИН – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (Байка) “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустував – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштувать од батька різочок, Він різку впер в […]...
- РИБАЛКА – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
- Гулак-Артемовський Петро Петрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ П. П. Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. У […]...
- Короткий переказ – Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
- “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського – перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а […]...
- ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...
- Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Петро Гулак-Артемовський Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім’ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації […]...
- Рибалка – Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Українська балада Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить i примовля: – Ловіться, рибочки, великіi маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, і […]...
- РИБАЛКА – МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Das Wasser rauscht, das Wasser flißt, Ein Fischer saß daran, Sah nach der Angel ruhevoll, Kuhl bis ans Herz hinan. Goethe1 Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – І варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки […]...
- Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – ІІ варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
- Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) – І варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) – ІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІV варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач – Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно про Звучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася від умовно-поетичних прийомів. Головний герой поеми – звичайнісінька людина, “людина […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – V варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті. Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІІ варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання. У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет. Головний герой цього твору – поет, звичайна на вигляд людина, краса якої не в […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – І варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили. Наймогутнішою зброєю поетеси […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – VІ варіант – 8 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи імені співця, Леся Українка ніби підкреслює: ім’я його може і […]...
- “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, […]...
- ПЕТРО ПЕТРОВИЧ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИ (1790-1865) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище Артемовський) (1790-1865) народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська обл.) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків. Свою долю пов’язав із Харківським університетом – справжнім центром освіти й науки. Після закінчення університету молодий науковець захистив магістерську […]...
- РИБАЛКА – ПЕТРО ПЕТРОВИЧ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИ (1790-1865) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Малоросійська балада Das Wasser rauscht, das Wasser fliT, Ein Fischer sap daran, Sa nach der Angel ruhevoll, Kuhl bis ans Herz hinan. Goethe1 Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то […]...
- Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому – Зразок твору – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС “Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня Відомо ж – раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи, Боже, випрямить спину і стане із запитального знаку знаком оклику. Вони цього не переживуть. А я переживу, бо я сміюся. Ось у чому моє творче щастя. Головне, […]...
- Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) – життя і творчість Петро Панч-новеліст, повістяр і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, поли йому було тридцять років, кола мав за плечима чималий життєвий багаж. Справжнє прізвище письменника Петро Йосипович Панченко. Народився він 4 липня 1891 року в м. Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про нас. піп. зворушливо написав у книзі […]...
- Собака, який навчив людей відданості й вірності (твір-розповідь) – НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 6 КЛАС Останніми днями по телебаченню декілька разів показували один і той самий сюжет: великий пес на зупинці зустрічає і проводжає маршрутні таксі, обнюхує машини, уважно розглядає пасажирів. Небайдужі люди побудували будку, але він тільки їсть і не відходить від зупинки ні вдень, ні вночі. Дехто брав собаку додому, але він щоразу тікав, і люди знов бачили […]...
- ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978) ПЕТРО ПАНЧ Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у […]...
- Роль митця у суспільстві (за поемою Я. Українки Давня казка) – Зразок творчої роботи з української літератури 8 клас – 2017 рік Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть. Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Поема “Катерина” належить до творів, що ввійшли до “Кобзаря”. Вона присвячена В. Жуковському на згадку про 22 квітня 1838 року – рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва. У поемі розповідається про зведення селянської дівчини спокусником, що належав до іншого соціального стану. Трагедія Катерини полягає в тому, що вона безоглядно покохала і вірила, що сімейне життя […]...