Home ⇒ 👍Шкільні твори ⇒ П. Гулак-Артемовський та його творчість

П. Гулак-Артемовський та його творчість

П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття.

Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті.

Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, навчаючись і працюючи в Харківському університеті, саме в Харкові П. Гулак-Артемовський почав писати твори українською мовою, ставши одним із перших утверджувачів в українській літературі народної мови.

П. Гулак-Артемовський уперше в українській літературі виступив у жанрі романтичної балади. Балади його були принципово новим явищем в історії української літератури: в писемну літературу входила народна мова з різноманітними ліричними народнопісенними мотивами.

Балада “Рибалка”, створена за сюжетом однойменної балади Й. В. Гете, вражала читачів народнопісенним колоритом мови, мелодійністю. Народного гумору сповнена балада “Твардовський”, сюжет якої П. Гулак-Артемовський запозичив у А. Міцкевича:

Ріжуть скрипки і бандури,

Дівчата гопцюють;

Хлопці, піт аж ллється з шкури,

Коло їх гарцюють.

Великої популярності в 20-ті роки XIX століття набули байки поета. Чому? Байки – своєрідний та цікавий жанр. Вони дають можливість висловити сатиричні думки митця. Саме в байці вперше зазвучали протипанські мотиви П. Гулака-Артемовського, а його казка-байка “Пан та Собака” належить до найбільш гострих творів української літератури цього періоду. Реалістично зображуючи тогочасне життя, П. Гулак-Артемовський в алегоричних образах Пана та Собаки показує взаємини кріпосника і кріпака. Застосувавши розповідну манеру народного оповідання, поет показує вірного працьовитого селянина-кріпака, який зазнає знущань під пана за свою чесну, сумлінну працю:

…Аж ось пан прибіг:

“Лупіть Рябка, – сказав, – чухрайте!.. Ось батіг!”

Ідейний зміст байки-казки був співзвучний з тогочасним прагненням боротьби проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. Автор наголошує:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Лірика П. Гулак-Артемовського сповнена народнопісенних мотивів:

Світить місяць у віконце,

Та в очах темніє! Сяє в небі ясне сонце,

Та серце не гріє! Коли б швидше вже отая

Зірочка засяла, От тоді б то болість злая

Камнем з серця спала!

Ліричні твори поета захоплюють мелодійною мовою, пересипаною народними образами, порівняннями, епітетами.

Активна літературна діяльність П. Гулака-Артемовського в перші десятиріччя XIX століття поступається перед наукою, бо, працюючи деканом, а згодом і ректором Харківського університету, поет починав службову кар’єру, здобув професорське звання, очолив один із перших університетів України.

Своїми кращими творами П. Гулак-Артемовський збагатив українську літературу, вони позитивно вплинули на літературний процес в Україні І половини XIX століття, розширили зв’язки з іншими слов’янськими літературами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (спр. прізв. – Артемовський, ін. псевд. і крипт. – П. Гулак, П. А. Г., Н-й, N, “-И”; 27.01.1790, м. Городище, тепер Черкаської, обл. – 13.10.1865, Харків) – поет і перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчався в бурсі, Київській академії (до 1813 р.), не закінчив її, вчителював у приватних пансіонах. З 1817 р. став […]...

  2. ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...

  3. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...

  4. Рибалка – Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Українська балада Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить i примовля: – Ловіться, рибочки, великіi маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, і […]...

  5. Гулак-Артемовський Петро Петрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ П. П. Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. У […]...

  6. Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 – 1865) ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає […]...

  7. Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література Петро Гулак-Артемовський Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім’ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації […]...

  8. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та […]...

  9. ПЕТРО ПЕТРОВИЧ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИ (1790-1865) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський (справжнє прізвище Артемовський) (1790-1865) народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська обл.) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків. Свою долю пов’язав із Харківським університетом – справжнім центром освіти й науки. Після закінчення університету молодий науковець захистив магістерську […]...

  10. Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) Кінець XVIII – початок XIX ст. ознаменовані важливими процесами в суспільно-політичному і культурному житті українського народу. Це був період дальшого розкладу феодальних відносин та інтенсивного розвитку капітализму. З цим періодом пов’язана значна активізація політичного життя серед всіх народів царської Росії, посилення опозиційних настроїв у різних верствах населення країни, що знайшло свій вияв у революційному виступі […]...

  11. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...

  12. Короткий переказ – Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...

  13. Життя і творчість П. П. Гулака-Артемовського (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут […]...

  14. БАТЬКО ТА СИН – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (Байка) “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустував – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштувать од батька різочок, Він різку впер в […]...

  15. РИБАЛКА – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...

  16. СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ – ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...

  17. Скорочено – РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...

  18. ЧОВЕН – ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ ГРЕБІНКА (1812-1848) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. Як темная нічка, насупились хмари, В тих хмарах, мов голос небесної кари, За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море. Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі, Од […]...

  19. РИБАЛКА – МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Das Wasser rauscht, das Wasser flißt, Ein Fischer saß daran, Sah nach der Angel ruhevoll, Kuhl bis ans Herz hinan. Goethe1 Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи […]...

  20. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка […]...

  21. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...

  22. Біографія Петрарки і його творчість ПЕТРАРКА (Petrarcha), Франческо (1304-1374) – італійський поет і гуманіст. найбільш популярний італійський поет в Англії епохи Відродження. У 1312 переїхав в Авіньйон, де в 1327 зустрів жінку, яка надихнула його любовну лірику. Він називає її Лаурою, її справжнє ім’я невідоме. До 1353 жив у Провансі, але відвідував Італію, де в 1341 був коронований титулом поета […]...

  23. СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ – КОЗАЦЬКІ ПІСНІ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Стоїть явір над водою, в воду похилився; На козака пригодонька, козак зажурився. Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький! Не рад явір хилитися, вода корінь миє! Не рад козак журитися, так серденько ниє! Ой поїхав з України козак молоденький, – Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. Ой поїхав […]...

  24. Байкарська творчість Боровиковського – Українська література – шкільна програма 12 класів Л. Боровиковський-байкар враховував традиції класиків жанру – Езопа, Федра, І. Красіцького, а також І. Крилова (сюжети двох останніх, особливо Красіцького він часто розробляв по-своєму). Українське байкарство на час виступу Боровиковського (перші спроби припадають на початок 30-х років, а публікації – на 1841) творилося не надто численними авторами – частково зусиллями Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського; вже […]...

  25. Творчість Адама Міцкевича (1798 – 1855) – апогей польського романтизму. Перебування поета в Росії й Україні, відображення вражень у його поезії (цикл “Кримські сонети”) Мета: Продовжити знайомство із представниками європейського символізму; познайомити учнів з особистістю Адама Міцкевича та його романтичним світоглядом. Обладнання: Портрети А. Міцкевича. Тип уроку:засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок. Адам Міцкевич, без сумніву, Найбільший поет польської нації І один із найгеніальніших людей, Який видало людство. І. Франко ХІД УРОКУ 9 Мотивація […]...

  26. Народні балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Народна балада – це ліро-епічний твір з драматичним напруженим сюжетом, у якому розповідається про події з особистого, родинного та громадського життя. Нерідко в баладі наявні елементи фантастики та героїка. У баладному творі дійсність постає переважно крізь призму драматичних і трагічних подій з особистого життя персонажів. Сюжет балади несе в собі повчальну, моралізаторську настанову. Нерідко вона […]...

  27. Літературні стилі та напрямки – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття Щодо власне літературного процесу початку ХІХ століття, то на нього мав значний вплив дух просвітництва. Світські вчення поступово витісняли релігійну ідеологію, занепадала книжна українська мова, посилювалися демократичні ідеї, з’являвся інтерес до життя простого народу. Штучно загальмований розвиток літератури прискорився від початку ХІХ століття. Він супроводжувався поєднанням у творах літератури перших десятиліть різних стилів – класицистичного, […]...

  28. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ О. С. ПУШКІНА. ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ПОЕТА ДЛЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ПРОВІДНІ ТЕМИ ТА МОТИВИ ЙОГО ЛІРИКИ – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Мета: повторити з учнями відомості про основні етапи життєвого і творчого шляху О. С. Пушкіна, його зв’язки з Україною, визначити провідні теми та мотиви лірики поета, обговорити значення творчості Пушкіна для російської та світової літератури; розвивати навички роботи в групах, уміння готувати повідомлення, виступати перед аудиторією; прищеплювати інтерес до особистості та творчості О. С. Пушкіна, […]...

  29. Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і “сродний труд”. Філософський трактат “Вступні двері до християнської добронравності Мета: ознайомити учнів з життям та діяльністю Г. Сковороди; прокоментувати філософський трактат “Вступні двері до християнської добронравності”, афоризми митця; навчити формувати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди; формувати розуміння важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом. Обладнання: портрет Григорія Сковороди, виставка його творів, […]...

  30. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 33. Усна народна творчість. 34. Історичні пісні. “Ой Морозе, Морозенку”. 35. “Чи не той то Хміль…” – історична пісня про Б. Хмельницького. 36. Народні думи і балади. 37. “Дума про Марусю Богуславку”. 38. Ліро-епічна соціально-побутова балада “Бондарівна”. 39. Маруся Чурай. Пісні “Віють вітри”, “Засвіт встали козаченьки”. 40. “Слово про похід Ігорів”. 41. “Повість минулих літ”. […]...

  31. Балада як жанр фольклору й літератури. Характерні ознаки балади. Король Лір і його дочки. Аналітичне дослідження тексту – Балада Король Лір і його дочки – Билини і балади Мета: ознайомити учнів із баладою як жанром фольклору й літератури; звернути увагу на характерні ознаки балади; розпочати аналітичне дослідження староанглійської балади “Король Лір та його дочки”; закцентувати увагу учнівської аудиторії на поведінці персонажів на початку трагедії та її роль у смисловому полі тексту; формувати навички аналізу балад; розвивати образне та критичне мислення; сприяти вихованню уважного […]...

  32. Балада – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Балада (прованс. Balada, від Ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше – це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою: “балада так належить до поеми, як оповідання до роману” (Г. Шенгелі). Тепер балада – це епічний […]...

  33. Утренняя звезда “Утренняя звезда” – один із перших українських альманахів, виданих 1833 у Харкові І. Петровим за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка та І. Срезневського. У першій книжці, крім кількох російських пісень та оригінальних творів, опубліковано уривки зі спогадів про Г. Сковороду І. Срезневського (проілюстровані віршем Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права” та портретом письменника) і “Малороссийское предание […]...

  34. МИКОЛА ВОРОНИЙ. КОРОТКО ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ, БАГАТОГРАННУ ДІЯЛЬНІСТЬ МИТЦЯ. МИКОЛА ВОРОНИЙ – ІДЕОЛОГ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЕСТЕТИЧНА ПРОГРАМА, НАЦІЛЕНІСТЬ НА МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕЧІЇ В НОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЙОГО ТВОРЧІСТЬ – ПЕРША ДЕКЛАРАЦІЯ ІДЕЙ І ФОРМ СИМВОЛІЗМУ. ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ І МИСТЕЦТВА, ОБРАЗОТВОРЧІ ЗАСОБИ В ПОЕЗІЇ БЛАКИТНА ПАННА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчі: знання про життя і творчість М. Вороного – першого представника українського символізму, розкриття основних чинників формування його світогляду; Ключові: уміння вчитися: уміння здійснювати ідейно-художній аналіз; визначати тему, ідею, основну думку творів; комунікативну: аргументовано висловлювати власну точку зору, розвивати навички монологічного мовлення; загальнокультурну: естетичний смак, любов до поетичного слова, світогляд. Тип […]...

  35. На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […]...

  36. БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО (27.08.1774, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. – 23.06.1856, там же) – письменник, літературний критик, мовознавець, педагог. Народився в родині потомків козацької старшини. Виховувався в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі (Петербург), де одержав чин поручика (1793). Служив у війську, а після відставки (1798) в чині капітана жив і служив у Прилуках – в суді, наглядачем […]...

  37. НАСЛІДУВАННЯ Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато вищий рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація […]...

  38. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1. Розгляньте гравюри й виконайте завдання. В. Лопата. Калина В. Лопата. Тополя A. Кого зображено на ілюстраціях? Пригадайте, у якому творі Т. Шевченка й через що дівчина перетворилася на тополю. Як називається прийом перетворення людини на рослину чи птаха? Б. Який настрій цього твору? Чи щасливий його фінал? B. Що ви знаєте про баладу як […]...

  39. Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. […]...

  40. Українські народні балади: героїка складних людських доль – Усна народна творчість – Фольклор – доісторія літератури: усна народна творчість Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо про жанр балади з уроків зарубіжної літератури. Назвіть її особливості. Термін “балада” походить від грецького bаllо, що означає “рухатися”, а в латинській мові слово із цим коренем мало значення “танцювати”. На півдні Франції, у Провансі, де зародилася балада, так називали пісні, які супроводжували народне танцювально-драматичне дійство. Поступово вона втратила свою […]...

П. Гулак-Артемовський та його творчість
«
»