Образ Андрія в повісті “Тарас Бульба”
Андрій – один з центральних героїв повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Образ молодшого сина ватажка козаків Тараса Бульби складний і суперечливий.
Андрій Бульба постає перед читачем красивим і мужнім юнаком. Молодий козак сміливий, сильний і відважний: автор пише, що на Україні він один із найхоробріших її синів-захисників. Але доля безстрашного і гордого козака трагічна. Полюбивши польську панночку, він відрікається від Батьківщини, зраджує сім’ю і товаришів, переходить на сторону ворогів Січі. Гине Андрій від рук батька свого Тараса Бульби. Розглянемо персонаж більш докладно.
Андрій – видатний і ставний юнак: високий, чорнобривий, з особою дворянина, міцною рукою, твердою в бою. М. В. Гоголь відзначає в зовнішності героя могутню фізичну силу, називаючи його красивим, найшвидшим і наймолодшим в таборі. М. В. Гоголь наділяє свого персонажа неординарною зовнішністю з метою підкреслити його силу, доблесть і безстрашність.
Характер молодого козака непростий. Особистість його суперечлива. Андрій Бульба – пан, дворянин, освічена молода людина. Разом зі старшим братом Остапом він закінчив Київську академію. Навчався легко, охоче, без напруги.
Серед товаришів-козаків Андрій вважався порядною, доброю людиною, добрим воякою і був гордістю батька: йому було радісно бачити, як обидва сини його були одними з кращих.
За вдачею молодший син Тараса Бульби був юнаком чутливим, відчайдушним, палким. Автор пише, що у Андрія почуття переважали живі і більш розвинені, ніж у Остапа. Тарас Бульба бачить свого молодшого сина швидко захоплюючим і вразливим. Багато разів дивувався він Андрієві, коли бачив його спрямованим в запальному захопленні, на що не наважився б холоднокровна і розумна людина.
Крім цього, М. В. Гоголь відзначає в юнакові захоплене ставлення до музики, любов до усамітнення, вміння співчувати, пристрасність. Молодий воїн ретельно приховував від усіх таємні думки і бажання. Соромно було в той час настільки недосвідченому козаку мріяти про любов, про жінку.
Особливою рисою особистості Андрія була потреба в любові. Він не тільки “кипів жадобою подвигу”. Душа його бажала і інших почуттів: в 18 років потреба любові спалахнула в ньому з небувалою силою. Андрій пристрасно, гаряче, беззавітно полюбив прекрасну полячку. Любов і почуття обов’язку перед Батьківщиною і козацтвом вступили в душі героя в шалене протиборство.
М. В. Гоголь розкриває психологічні мотиви зради Андрія. Любов не приносить йому щастя, благочестя. Непідвладний йому потяг до красуні-панночці призводить молодого юнака до зради. Він готовий битися з усіма: з батьком, братом, запоріжцями. Батько йому не батько, а Вітчизна не Вітчизна.
Любовна одержимість погубила благородство Андрія, заплямувала його честь і гідність. Вітчизна тепер для нього – панночка, адже до неї тягнеться душа. Андрій в пориві почуттів говорить, що все віддасть і продасть за свою любов.
Таким чином, через образ Андрія М. В. Гоголь піднімає моральні проблеми: Зрада і подвиг, почуття і борг, моральний вибор людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)