“Тарас Бульба”: скорочено
Перший і другий варіанти повісті “Тарас Бульба”
У 1835 році в Санкт-Петербурзі вийшла друком збірка повістей Миколи Гоголя “Миргород”. До нього увійшли чотири твори:
- “Вій”; “Тарас Бульба”; “Старосвітські поміщики”; “Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”.
Збірник читали майже всі жителі столиці. Критики написали захоплені відгуки. Але сам Микола Васильович вважав повість “Тарас Бульба” недоробленої, сирої. І в1842 році переписав повість. Додав нові і розширив раніше написані епізоди.
Основа повісті “Тарас Бульба”
Велике твір Гоголя Н. В. описує побут і уклад життя дніпровських козаків в сімнадцятому столітті, що заселили пониззя Дніпра нижче порогів. Основою повісті стало повстання нереєстрових козаків 1637-1638 років проти несправедливостей і насильства шляхетської Польщі щодо жителів Придніпров’я.
Повстання очолив гетьман Павлюк. Йому вдалося взяти Київ, підняти проти Польщі селян і козаків лівобережжя Дніпра. Але козацька старшина, отримавши багаті хабара від короля польського, в 1638 році зрадили Павлюка, заарештували його і видали заступнику командувача війська польського Миколі Потоцькому, який за дорученням короля Польщі придушував це повстання.
Необхідність в короткому переказі “Тараса Бульби” по главам
Виклад повести “Тарас Бульба” в короткому змісті по главам виникла через те, що при великій завантаженості випускників загальноосвітніх шкіл їм не вистачає часу читати книгу або слухати в аудіозапису сам твір великого письменника.
Переказ в стислому вигляді допоможе їм, будемо сподіватися, хоч якось торкнутися творів класика нашої літератури Н. В. Гоголя. Для початкового розуміння твору “Тарас Бульба” короткий зміст по главах приводиться нижче. У короткому переказі немає красивих описів природи, що запам’ятовуються монологів. Та й в задум автора статті це не входить.
Головні персонажі твору:
- Тарас Бульба – головний герой оповідання. Навколо нього і побудований весь сюжет повісті. Він – казачій полковник, шановний воїн, землевласник. Життєві цінності: незалежність від влади і православна християнська віра; Остап – старший син Бульби, здобув освіту в Київській семінарії. “Фортецею дихало його тіло, і лицарські його якості вже придбали широку силу лева”. Це Гоголь таку дав коротку характеристику; Андрій – молодший син Тараса. Він бачить красу природи і навколишнього його світу. У боях виявляв розумну хоробрість, не втрачав голови. У ньому до певного часу уживалися дві крайності: сміливий рубака-воїн і тонка чутлива натура.
Інші персонажі:
- Янкель – єврей, який торгує на Січі; Панночка – дочка польського воєводи, кохана Андрія.
Глави 1 і 2 (короткий зміст)
Остап і Андрій, сини Бульби, повернулися додому з Києва, де навчалися в семінарії. Батько зустрів їх жартівливим сміхом над їх одягом семінаристів. Остап не схильний жартувати і погрожує побити Тараса, незважаючи на те, що він його батько. Між ними відбувається коротка бійка. А в цей час Андрій уже обіймає радісну матір.
Увечері за бенкетом зі своїми сотниками з нагоди приїзду синів вирішують відправити Андрія і Остапа в Запорізьку Січ. На думку Тараса, тільки там можна з юнаків виховати справжніх веселих козаків. І полковник побажав сам відвести їх туди. А матері було дуже гірко і важко розлучатися з синами. Всю ніч провела в головах своїх сплячих дітей.
Їхали вершники по неосяжної степу мовчки. Бульба згадував свою повну пригод молодість, про бойових товаришів, які перебували в Січі. Уявляв собі їхню реакцію, коли він пріхвастнет синами-молодцями.
Остап думав про інше. Коли йому виповнилося дванадцять років, батьки відправили його вчитися до Києва. Підліток кілька разів, зануривши в землю підручники, тікав з семінарії. Але суворий батько, купивши нову книгу, повертав його назад. Коли це йому набридло, пригрозив віддати Остапа за непослух в монастир. Ця загроза виявилася дієвою. Хлопчик став проявляти старання в навчанні і стає одним з кращих семінаристів.
Андрія теж в дванадцять років відправили на навчання туди ж. Він охоче вчився, без зусиль запам’ятовував навчальну програму. Хлопчик виділявся гнучкістю розуму і винахідливістю. Він часто ставав організатором всяких витівок, і йому це сходило з рук, так як його не могли викрити. Одного разу він зустрів красиву дівчину-полячку і відразу закохався. Вночі він пробрався до неї в спальню. Панночка було злякалася, але потім розвеселилася.
Незабаром Бульба з синами приїхав на Хортицю.
Глави 3 і 4 (короткий зміст)
Січ жила своїм буденним життям. Ремісники працювали, купці торгували. А рядові козаки здебільшого гуляли, спускаючи торговцям здобуте в небезпечних походах. На цьому великому острові був різний люд. І грамотні козаки, і ті, хто ніколи грамоті не навчався. Були і офіцери, які покинули свої військові підрозділи. Були й банальні партизани-розбійники. Весь цей люд об’єднувало одне: вільний спосіб життя.
Синам Тараса Бульби подобалася ця атмосфера вольності і вони швидко влилися в цю середу. Батькові не сподобалося це. Він привіз сюди дітей, щоб гартувалися в походах і битвах.
Але кошовий отаман не має наміру найближчим часом затівати де-небудь війну. Тоді Тарас організовує переворот і ставить кошовим отаманом свого давнього друга Кирдяга.
Тарас Бульба підштовхує нового кошового до військового походу. Однак розважливий Кірдага не бажає порушувати усталений недовгий світ. Не хочеться йому брати на себе таку відповідальність. В цей час до острова причалює пором з козаками. Вони стали розповідати про посилилися утиски православних християн з боку католицьких ксьондзів. Про те, що торговці-жиди не дають народу вільно дихати.
Це беззаконня розлютило козаків: нікому не дано право так гнобити їх віру, ображати почуття народу. Козаки-запорожці сповнені рішучості встати на захист свого народу, своєї Вітчизни. Всі готові боротися з поляками за православну віру і взяти побільше видобутку з захоплених поселень.
Запорожці з криками: “Перевішати всю жидву!” Кинулися ловити євреїв і громити їх лавки. Одному з торговців, Янкелю, який знав покійного брата Тараса, Бульба рятує життя і дозволяє їхати з козаками на Польщу.
Глави 5, 6 і 7 (короткий зміст)
Почався похід на Польщу. Козаки здійснювали марші по ночах, а день відводився на відпочинок і годування коней. Тарас не припиняє пишатися синами, які мужніють від битви до битви. З’ясувалося, що Остапу на роду написано стати справжнім воїном. Крім відчайдушної сміливості, у нього виявився розум аналітичного складу. Андрієві у війні сподобалася її романтика: подвиги і битви на шаблях.
Запорізьке військо підступило до міста Дубно. Штурм не увінчався успіхом, і запорожці вирішили осадити місто і взяти його змором. Потрави хліб на полях навколо фортеці, стали декількома таборами недалеко від фортеці. Синам Бульби не подобається така нудна життя. Андрій все більше сумує за матері.
Одного разу вночі його знаходить татарка, служниця панночки, в яку Андрій закоханий. Вона повідала юнакові про страшний голод в обложеної фортеці, про те, як мучиться її пані. Андрій забирає мішок з продуктами у сплячого Остапа і разом з татаркою проникає в фортецю за таємним підземним ходом.
У місті Андрій бачить страшні сліди голоду: людей, які просять хоч що-небудь з їжі, мертву жінку з дитиною і інші сліди вимирання. Дізнається, що в місті з’їдено все живе. Але воєвода наказав не здаватися – чекає прибуття двох польських полків.
Служниця призводить Андрія панночку. Молода людина і полячка не можуть надивитися один на одного. Любов спалахує з новою пристрастю. Вона так сильно заволоділа ним, що юнак відрікається і від віри, і від батька, і від Вітчизни своєї. Він заявляє, що готовий зробити все, щоб прислужитися красуні. Прибігає служниця зі звісткою про те, що прибуло підкріплення розблокував місто, взяло багато козаків в полон.
Янкель розповів Тарасу, що бачив в місті його Андрія. Що він готується до весілля з донькою воєводи. А після весілля збирається з поляками вигнати запорожців назад за пороги Дніпра.
На ранок починається бій. Отамана, в курені якого воював Остап, вбивають. Остап помстився за вбитого командира. І козаки вибирають його курінним отаманом. А Бульба під час бою все визирав Андрія. Він вирішив жорстоко помститися польської красуні за те, що його молодший син відрікся від нього, від його ідеалів.
Глави 8 і 9 (короткий зміст)
Із Запоріжжя приходить тривожна звістка: на Хортицю зробили набіг татари. На загальній раді прийняли рішення наздогнати татар і повернути вкрадене ними. Але Тарас пручається такому рішенню. Він намагається переконати товаришів закінчити розпочате, звільнити всіх полонених поляками козаків, а потім вже взятися за Крим. Тоді вирішили поділитися. Одні залишаються на чолі з Тарасом Бульбою бити поляків, інші з кошовим отаманом йдуть наздоганяти татар.
У місті знову недолік провізії. Але воєводу обрадувала весь про відбуття частини запорожців у похід на татар. І він починає готувати війська до вирішального бою. Поляки, спустивши зі стін кілька гармат, починають атаку. Запорожці несуть непоправні втрати – кіннота безсила проти гармат. У запалі битви Бульба побачив молодшого свого сина на аргамаку в рядах польської кінноти. Бульба відсікає юнака від бойових порядків. Останнє, що почув принишкла Андрій, були слова отця: “Я тебе породив, я тебе і вб’ю”.
Поляки розгромили козаків. Остап потрапляє в полон. Сильно пораненого Тараса козаки привезли в Січ. Туди ж повернулося і сильно поріділе козацьке військо.
Глави 10, 11 і 12 (короткий зміст)
Коли і ким був написана повість “Тарас Бульба” Бульба оговтався від ран. Тепер він ставить перед собою завдання будь-що-будь звільнити з полону Остапа. Незважаючи на те, що за його упіймання призначена велика нагорода, вмовляє Янкеля відвести його до Варшави. Янкель, сховавши козака на дні воза з цеглою, ввозить його до польської столиці.
Всі спроби Тараса звільнити сина не мають успіху. Тоді він вирішує бути присутнім на страті запорожців. На власні очі побачив, якою болісною і жорстокою стратою піддали його старшого сина ляхи. Коли охоплений катами Остап крикнув: “Батько, де ти тепер? Чи чуєш мене? “. Бульба привселюдно крикнув: “Чую!”.
Всю Січ підняв Тарас Бульба на новий похід на Польщу. Він став більш жорстоким, а ненависть до поляків ще більше посилилася. Зі своїм військом спалює дотла вісімнадцять міст. І доходить до Кракова. Гетьману Миколі Потоцькому доручили полонити Тараса Бульбу. Вирішальна битва тривало чотири дні. Козаки нарешті почали брати верх, але Бульба потрапляє в полон. Його живцем спалюють на вогнищі. А решті козаків вдалося втекти на човнах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)