Новий погляд на літературу – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
Просвітителі запропонували й новий погляд на літературу. Вона оголошується суттєвим засобом перебудови суспільства, і в цьому полягала її головна відмінність від літератури попереднього XVII ст.
XVIII ст. називають віком книги. Читання стало головною розвагою освічених людей. Виникла журналістика, яка відгукувалася на актуальні проблеми свого часу, зробила інформацію доступною широкому колу читачів. Важлива ознака часу – стрімке збільшення кількості друкованої продукції. Одночасно з “Енциклопедією” Дідро і д’Аламбера, яка мала невеликий наклад і за ціною була доступна тільки заможним людям, виходять друком брошури й памфлети, завдяки яким високі ідеї просвітників поширювалися, ставали доступними широкому загалу.
Межі між філософськими, публіцистичними та художніми жанрами ставали не такими чіткими. Популярним у той час став жанр есе – роздум письменника на ту чи іншу тему. Зростало значення мемуарів та епістолярного жанру. Спогади та листи Д. Дідро, Вольтера, К. Гоцці, Дж. Свіфта сприймаються і сьогодні як пам’ятки літературної й суспільної думки.
Related posts:
- Закони природи і людина – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Просвітителі вважали, що природний стан людини – стан свободи, а не свавілля. Людина має підкорятися законам природи: розум навчає, що ніхто не має права загрожувати життю, здоров’ю, свободі, майну іншого. Тому просвітителі виступили проти гноблення народних мас, проти духовного поневолення людини церквою, коли істинна віра підміняється певним ритуалом і догмами. На думку Ж. Ж. Руссо, […]...
- Світ і людина у філософії Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, яку загрозу приховують хаос, фанатизм; видатні відкриття XVII ст. в […]...
- Художні напрями доби Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Як ідейний рух Просвітництво в художній творчості представлене різними напрямами. На зміну бароко в мистецтві XVIII ст. прийшов стиль рококо, з його вишуканістю форми, дотепною і примхливою грою словом. Поети цього напряму славили життя як свято миттєвих життєвих радощів. Для багатьох письменників поезія рококо стала школою поетичної майстерності й визволення Почуття від диктату Розуму. Тому […]...
- Художня література – авангард Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой […]...
- Література французького Просвітництва XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи На відміну від англійського Просвітництва, яке сформувалося після завершення у XVIII столітті буржуазної революції, Просвітництво у Франції розвивалося в умовах революційних настроїв і боротьби буржуазії і простого народу проти монархії і феодалізму. Ці настрої і боротьба постійно зростали, тому й французька література XVIII ст. відзначалася сильним громадянським пафосом і волелюбними настроями. Французьке Просвітництво мало риси […]...
- Італійська література XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи На жаль, у XVIII столітті Італія, яка була лідером епохи Відродження, залишалась політично роздробленою, економічно слабкою, привабливою для завойовників. Усе XVII століття і перші десятиріччя XVIII ст. – це був час глибокого занепаду італійської культури, а Просвітництво в Італії розвинулося порівняно пізно, тому там не було послідовної зміни літературних напрямків. Просвітницький класицизм тут зародився майже […]...
- Художня своєрідність п’єси – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО XIX століття – надзвичайно плідний період розвитку світової літератури, відзначений яскравими талантами, творчими пошуками й відкриттями. У XIX ст. до літератури різних країн і різних континентів прийшло нове покоління письменників, захоплене новими соціальними й духовними проблемами, висунутими самим часом. Романтизм – перший за часом виникнення художній напрям, який відобразив зрушення в суспільній свідомості та зміни […]...
- Своєрідність німецького Просвітництва – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Нехай живий і вічно-творчий дух Ллє скрізь любові світло животворне І явищ біг, речей минущих рух Хай думою безсмертною огорне. Й. В. Гете Своєрідність німецького Просвітництва У Німеччині XVIII ст., так само як і в інших європейських країнах, розгорнувся просвітницький рух, але він проходив у надзвичайно складних соціально-політичних умовах. Розвиток буржуазних відносин затримувався економічною відсталістю […]...
- Просвітництво в літературі Англії XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи Англія стала батьківщиною сентименталізму, назва якого походить від назви повісті “Сентиментальна подорож” письменника Лоуренса Стерна, хоча ще до нього інший письменник С. Річардсон узаконив у літературі культ почуття, своєрідне “блукання серця”, поезію сліз, афектацію духовного страждання. Афектація – штучна піднесеність і збудженість, перебільшений і підкреслений вияв якого-небудь почуття, настрою. На відміну від класицистів, які захоплювалися […]...
- Творча спадщина Вольтера – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Розмір творчої спадщини Вольтера Вражає. Ще у XVIII Ст. Бомарше1 Видав два зібрання його творів у 70 та 90 томах. Сам Вольтер Шуткував, що не надає переваги жодній Музі, всіх їх однаково любить. Вольтер – фундатор сучасної історіографії. Своїм завданням він вважав створення історії народів, бо історія – “наука моральна, вивчає одвічну боротьбу розуму та […]...
- Ідейний зміст твору – ФІЛОСОФСЬКА ПОВІСТЬ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТАК” – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Читання звеличує душу, а освічений друг заспокоює її. Вольтер Повість “L’Lngenu”, Яка в перекладі українською отримала назву “Простак”, Вольтер Написав 1767 року. “Простака” вважають одним з кращих прозових творів письменника, де яскраво проступають найхарактерніші особливості жанру філософської повісті. У кожній філософській повісті Вольтер вирішував певну філософську проблему. У повісті “Простак” Вольтер передусім розкриває свій погляд […]...
- Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість тощо) Мета: Ознайомити з основними засадами мистецтва епохи Просвітництва; навчити учнів характеризувати Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху, працювати з літературознавчими термінами; учити самостійно працювати і виступати із повідомленнями, розвивати увагу та вміння слухати. Обладнання: портрети Даніеля Дефо, Джонатана Свіфта, Генрі Філдінга, Роберта Бернса, Вольтера, Дені Дідро, Жан-Жака Руссо, Бомарше, Гете, Шіллера та інших відомих […]...
- Особливості жанру – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Жанр “Фауста” Важко піддається визначенню. Сам Гете Назвав свій твір трагедією. Трагедія як різновид драми присвячена важливим проблемам буття людини й суспільства. Як правило, ці проблеми не можуть бути розв’язані протягом життя героя і призводять до його загибелі. Невирішені конфлікти й суперечності зумовлюють трагізм головного героя. Якщо брати до уваги саме ці ознаки трагедії, то […]...
- Естетичні погляди Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Серед представників народу вирізняється образ Вільгельма Телля – легендарного мисливця, вправного стрілка, захисника знедолених. Але він, за словами літературознавця В. Грибба, герой саме тому, що “виражає народний дух, народні прагнення та ідеали”. Уже в першій сцені п’єси підкреслюється сміливість Телля, який, не вагаючись, рятує від австрійців Баумгартена: Про себе смілий думає востаннє,- На Бога здайся […]...
- ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Сам Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля в нерозривній єдності. Він зазначав, що не тільки “невгамовні сумніви головного героя, а й тонка іронія Мефістофеля” разом становлять суть його “власного єства”. Але така єдність особлива – це єдність і постійна боротьба різних начал у людині, що визначають її духовний рух і моральну стійкість. Поява Мефістофеля в […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО То віра в душі: сповіщає вона, Що ми народились на краще, І внутрішній голос, що нам це прорік, Сподіванок серця не зрадить повік1. Ф. Шиллер “Зробити з людей – людей” – таке завдання поставив перед собою і Фрідріх Шиллер. Прагнення наблизити час духовного воскресіння людства знайшло відображення у його драмах, віршах, теоретичних працях. Художник зображував […]...
- Загальна характеристика літератури Франції XVIII століття – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТ. ВОЛЬТЕР, Д. ДІДРО Історія французької просвітницької літератури XVIII століття – це одночасно історія її політичних, філософських та соціальних ідей, оскільки письменники-просвітителі були водночас і філософами, і політичними діячами. Протягом XVIII століття між Францією та Англією вирішувалося питання про першість щодо захоплених колоній. Англія із року в рік посилювала свої позиції, використовуючи або свідомо створюючи конфлікти на континенті і […]...
- Проблематика твору – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО У центрі авторської уваги перебувають філософські проблеми: духовний стан світу, людина і природа, роль культури в розвитку людства, місце людини на землі, сенс буття особистості, її моральний вибір тощо. Образ Фауста Відображає як суперечливість процесу пізнання, Так І неоднозначність поглядів самого Гете. Як просвітитель, письменник визнає велике значення науки, але тільки науки, що служить людству: […]...
- Історія створення трагедії – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Найглибша повага, яку автор може виказати своїм читачам, це – створити не те, чого від нього очікують, а те, що він сам вважає правильним і корисним на певному ступені свого й чужого розвитку. Й. В. Гете Є твори, без яких неможливо уявити життя суспільства. Вони визначають прогрес людства, що виявляється, передусім, у його духовному розвитку. […]...
- Образ Фауста у світовій літературі – ОБРАЗ ФАУСТА ЯК УТІЛЕННЯ ДИНАМІЗМУ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ПРОВІДНІ ОБРАЗИ ТРАГЕДІЇ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Фауст – історична особа. Він жив у першій половині XVI століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі XVI століття, створеній на основі Народних переказів та легенд. У ній розповідалося про те, як чорнокнижник і маг Фауст Підписав кров’ю угоду з дияволом. У 1587 році друкар із Франкфурта-на-Майні […]...
- Просвітництво як літературна доба – ПРОСВІТНИЦТВО – підготовка до ЗНО та ДПА Просвітництво – так називають інтелектуальний і духовний рух кінця XVII – початку XIX ст. у Європі та Північній Америці. Він виявився природним продовженням гуманізму Відродження та раціоналізму початку Нового часу, які заклали основи просвітницького світогляду: відмову від релігійного світорозуміння та звернення до розуму як до єдиного критерію пізнання людини й суспільства. Назва закріпилась після виходу […]...
- ПРОСТОДУШНИЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ВОЛЬТЕР Дійсна повість, знайдена в рукописах отця Кенеля 1 Глава І Про те, як приор храму Гірської Матері Божої і його сестра зустріли гурона 2 Одного разу святий Дунстан, ірландець за походженням, відплив від рідних берегів і дістався французької бухти Сен-Мало. Там він заснував невеликий монастир, який нарік Гірським пріоратом, і повернувся до Ірландії. А прихід […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас До теми “Просвітництво як ідейний рух і літературна епоха” 1. Дайте визначення епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва, яка прийшла на зміну епосі Відродження,- одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. Просвітництво – ідейна течія, що грунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні “природного порядку” для людини і суспільства. 2. Яке століття […]...
- ВІЛЬГЕЛЬМ ТЕЛЛЬ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ФРІДРІХ ШІЛЛЕР Драма Дійові особи Герман Геслєр, імперський намісник (ландфогт) у Швіці та Урі. Вернер фон Аттінгаузєн, можновладний барон. Ульріх фон Р у д є н ц, його небіж. Селяни із Швіцу: – Вернер Штауффахер – Конрад Гунн Селяни з Урі: – Вальтер Фюрст – Вільгельм Телль Рессельман, священик. Петерман, паламар. Куоні, пастух. Вєрні, мисливець. Руоді, рибалка. […]...
- Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Історія – дама примхлива: прихильна до одних, неуважна до інших. Але є такі постаті, які не помітити неможливо, що б там не було. Серед них не можна не назвати Вольтера. По-перше, це непересічна людина, особистість: письменник, філософ-просвітник, учений, який володів знаннями з багатьох сучасних йому наук. Саме йому належала честь ознайомити Європу з фізикою Ньютона, […]...
- ФАУСТ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ Трагедія Твір починається ліричною присвятою. Поет з сумом згадує про безповоротні часи юності, коли він задумав писати свою поему. Він присвячує вступ до поеми рідним і друзям своєї юності, тим, хто вже помер чи знаходиться далеко: “Ви знов зі мною, марива туманні, що в юності давно вже промайнули”. Поет з вдячністю згадує “всіх тих, хто […]...
- ПЛАНИ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Характеристика образу Фауста I. Місце літературного героя в художньому творі. (Фауст – головний герой однойменної трагедії Гете. Саме його життя покладено в основу сюжету твору, навколо нього зав’язуються основні конфлікти трагедії, він у центрі експерименту Бога і диявола, котрий повинен виявити справжню сутність людини, її ціннісні орієнтири, сенс її життя. Гете ставив перед собою завдання […]...
- Тематична атестація № З – контроль знань та умінь учнів за темою “Література XVIII ст. Просвітництво” Мета: контроль знань та умінь учнів за темою “Література XVIII ст. Просвітництво”; розвивати творчі здібності учнів, виховувати прагнення досягти високих результатів; готувати учнів до незалежного зовнішнього оцінювання. Обладнання: картки із завданнями. Тип уроку: урок контролю. ХІД УРОКУ I. Оголошення теми та мети уроку II. Ознайомлення із завданнями та їх виконання Варіант І Початковий рівень (кожна […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас 1.Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера). 2.”Це най-най-найбільший із усіх поетів”. В. Стус (За біографією Й. В. Гете). 3. “Я громадянин тих сторіч, що прийдуть”. Ф. Шіллер. (Значення творчості Шіллера) 4.Проблема життєвого вибору в трагедії Й. В. Гете “Фауст”. 5. Характеристика образу Фауста. 6. Тема кохання в трагедії Й. В. Гете “Фауст”. 7.Хто […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Гордон – це священик-янсеніст. Янсеністи – представники протестантської течії в християнстві – проповідували безкінечну Божу благодать. Вольтер зображує героя бадьорим і спокійним старим, “що визначався двома неабиякими талантами: умів терпіти злигодні й утішати знедолених”. Образ Простака декларує в однойменній повісті Вольтера провідну для Просвітництва ідею “природної людини”. Яке ж відношення до Просвітництва має ідейне навантаження […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач. Письменниця. Лесю Українку називають дочкою Прометея. Ліричний вірш “Соntra sрет sреrо!” (1890) Ключові слова: – лірика; – ліричний вірш; – особиста (філософська) лірика; – анапест, перехресне римування; – заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості; – оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій; – без надії сподіваюсь (переклад назви вірша); – збірка […]...
- Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. Представник Покутської трійці, експресіоніст, майстер психологічної новели. Новела “Камінний хрест” (1900) Ключові слова: – епос; – психологічна новела (за визначенням автора – студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя); – експресіонізм; – сім розділів; – еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку […]...
- Епоха перших наукових експедицій (XVII – XVIII ст.) Пошуки нових морських проходів навколо материків, нових земель в океанах тривали. Досліджувалися невідомі науці внутрішні частини континентів. Величезні простори Євразії були відкриті і досліджені російськими мандрівниками. Морські і сухопутні загони Великої Північної експедиції, задуманої з ініціативи Петра I, досліджували і нанесли на карту північні і північно – східні береги материка. Морські загони експедиції досягли північний […]...
- ПРО КЛАСИЧНУ Й МАСОВУ ЛІТЕРАТУРУ – НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ Продовж століть мистецтво було прерогативою еліти, найбільш освіченого прошарку населення. Водночас ще в Середньовіччі з’являється культура так званого низького стилю. Найбільше значення для її розвитку мав вуличний театр. На майданах і ринкових площах актори-простолюдини розігрували фарси, мораліте, містерії тощо. Значні зміни відбулися й у поезії низького стилю, яку творили талановиті, але незаможні митці. Мова творів […]...
- ПАНАС МИРНИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко. Письменник. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1880) Ключові слова: – епос; – соціально-психологічний роман; – “роман з народного життя”; – реалізм; – складається з чотирьох частин і тридцяти глав; – складна композиція; – зміщення часових площин; – столітня історія села Піски; – співавторство з братом Іваном Біликом; […]...
- МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. М. Коцюбинського називають Сонцепоклонником. Повість “Тіні забутих предків” (1911) Ключові слова: – епос; – повість; – зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями; – поєднання язичницьких і християнських вірувань; – оспівування високого й красивого почуття кохання; – Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта; […]...
- ІСТОРИЧНІ УМОВИ ТА ПРОВІДНІ ІДЕЇ ПРОСВІТНИЦТВА. ВПЛИВ ФІЛОСОФІЇ НА ЛІТЕРАТУРУ Й КУЛЬТУРУ ДОБИ. ХУДОЖНІ НАПРЯМИ (ПРОСВІТНИЦЬКИЙ КЛАСИЦИЗМ, ПРОСВІТНИЦЬКИЙ РЕАЛІЗМ, СЕНТИМЕНТАЛІЗМ) – ПРОСВІТНИЦТВО Мета (формувати компетентності): предметні (знання історичних передумов виникнення, провідних ідей і художніх напрямів доби Просвітництва; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; кращі людські якості особисті); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння адаптуватися до різних умов життя, виробляти власну позицію та життєві принципи; комунікативні: навички роботи […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...