Незабутні сторінки роману Ю. Яновського Вершники. Новели Подвійне коло й Шаланда в морі
Мета. проаналізувати новели, показати учням, що в даному творі проявилась рідкісна майстерність письменника засобами романтичного сприймання дійсності відтворити складність громадянської війни в Україні; виховувати у старшокласників почуття поваги до рідних, свого роду, своєї нації.
Тип уроку. комбінований.
Обладнання. роман у новелах “Вершники”.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Перевірка засвоєних знань.
Питання для учнів.
1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях письменника.
2. Розкрийте трагедію Ю. Яновського як творчої особистості.
3. Хто ще з митців, окрім Ю. Яновського, є представником романтичної течії в українській літературі XX століття. (М. Хвильовий..
III. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
Матеріал для вчителя.
Перша половина 30-х років – час тяжких втрат для української літератури: почалися масові репресії проти інтелігенції, ставались трагічні злами у творчій долі письменників. В Ю. Яновського теж, на жаль, відбулося певне “вирівнювання” внутрішніх художніх надзавдань. Роман у новелах “Вершники” він писав повільно, з перервами для роботи над драматичними творами, нарисами, а то й вимушено замовкаючи під ударами партійної критики. “Вершники” були написані після безжального розгрому роману “Чотири шаблі”. Звернувшись у “Вершниках” знову до подій громадянської війни, письменник відтворив насамперед те, що мало підносити соціалістичну ідею. У “Вершниках” було втілено всі покази офіційної критики – роман мав стати ще одним тріумфальним твором про перемогу соціалістичної революції і героїзм її творців.
“Остаточно зійти з дистанції “Вершникам” не дав лише могутній талант письменника, його вміння наснажити окремі епізоди твору (“Шаланда в морі”, “Дитинство”, “Лист у вічність”) таким загальнолюдським змістом, над яким не власний ніякий класовий пресинг”, – вважає М. Наєнко, дослідник творчості Ю. Яновського.
Учитель наголошує учням, що роман “Вершники” побачив світ у 1935 році. За жанром це – роман у новелах, який складається з 8 новел: кожна з них є окремим твором.
Єдине, що об’єднує усі новели, – спільна тема: романтика громадянської війни в Україні.
Шкільна програма пропонує для вивчення дві новели з цього твору: “Подвійне коло” та “Шаланда в морі”, отож зупинимось на них детальніше.
Новела “Шаланда в морі” розповідає нам про дитинство братів Половців, життя їхніх батьків. Ненависть та братовбивство, показане у новелі “Подвійне коло”, має свої витоки – вони у дитинстві. Незважаючи на те, що батько часто повторював народну мудрість “Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду”, він не докладав особливих зусиль до виховання п’яти синів. На відміну від нього, “Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі”. В сім’ї не було злагоди, кожен з братів був сам за себе, вони змалечку конфліктували. В новелі є символічний образ України – образ рідної хати. Брати Половці виростали не будівничими, а руйнаторами батьківської оселі: “Хлопці виростали коло моря, тісно стало в хаті од їхніх дужих плечей”. Ця новела спонукає читачів до роздумів: якщо нема злагоди в сім’ї, то чи буде сильною і єдиною держава?
У новелі “Подвійне коло” розкрито трагедію сім’ї Половців на шляхах громадянської війни. М. Наєнко зазначає: “Символічними, зокрема, сприймаються брати Половці з новели “Подвійне коло”, які опинилися з різних боків політичних барикад і своїми діями спричиняють освячений більшовизмом розпад роду людського; символічне світло випромінюють батьки Половців у “Шаланді в морі”, зусилля яких спрямовані на збереження роду.”
У кривавому двобої зійшлися четверо братів Половців: білогвардієць Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас, а перемагає старший Іван – командир червоного загону: “… рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс”. Так відповідає своєму братові Іван.
У степу під Компановкою одного дня зійшлися різні загони під командуванням рідних братів. Автор досягає високої психологічної напруги, зображуючи не хід баталій, а словесну дуель між братами. У той же час батьки думають про того сина, який ось-ось має розпрощатися з життям. Природа у новелах відіграє важливу роль, адже вона змінюється до і після кожного злочину. Це спонукає читачів замислитись над тим, що братовбивство і кровопролиття – страшний гріх, а сили природи умовно карають цих нелюдів за те, що відбирають один в одного найдорожче – життя.
Махновський загін Панаса б’ється з петлюрівцями, яких очолює брат Оверко. Панасова куля “вибила Оверкові мозок на колесо, блискавка розколола хмару, слідом ударив грім” – таких символічних картин у творі багато. Звертаємо увагу і на символічні деталі, наприклад – дощ. “По обличчю Половця бігли дощові краплі, збоку здавалося, що він слізно плаче коло готової могили. У всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав”. І наче не буде кінця краю дощу, бо “залізна жорстокість” панувала над людьми. Знаємо, що дощ у слов’янській міфології – символ очищення від усякої нечисті. Чи. вимиє дощ цю грішну землю? Автор вважає, що братовбивство і кровопролиття неприпустимі у вирішенні конфліктів. Відверто і вголос Ю. Яновський уже не міг висловлювати своїх думок і почувань, тому дощ на обличчі Панаса – це німий докір самого автора. У своєму щоденнику Ю. Яновський писав: “…I думав я не тільки те, що написав у книжках”, – ці слова, передусім, стосуються “Вершників”.
У романі зустрічається велика кількість “хвалебних од” на адресу комуністичної партії, Леніна і Сталіна. Пояснюємо учням, що це – данина часові. Художній рівень усього твору надзвичайно високий. У “Вершниках” помітне поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Чим характерна поетика народних дум? У ній, передусім, поєднується епічна розповідь з романтичною піднесеністю та глибоким ліризмом: “О дев’ятнадцятий рік – рік поразок і перемог, кривавий, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік!”
Як бачимо, часто текст роману переривається справжніми віршами у прозі, у тканину твору вплетені слова молитви, народні афоризми, замовляння, рядки з пісень, легенди й перекази. Мова твору емоційнонапружена, ритмізована. Автор “Вершників” виявив себе блискучим майстром кінематографічного монтажу “кадрів” “Подвійного кола” та інших новел. Ю. Яновський завжди був оригінальним у своїй творчості. Прозаїк за жанром, поет – душею, своє найпотаємніше кредо натхненного художника він висловив устами коваля Максима: “Люблю я красиву й ажурну роботу, мені хочеться бути майстром на весь світ, і щоб життя навкруги було красиве та сонячне”.
V. Підсумки уроку.
Слово вчителя.
Роман у новелах “Вершники” сприймається як твір, сповнений образної символіки. Символічна вже сама назва твору, символічні й образи безіменного листоноші, синів і батьків Половців, командира полку Чубенка та Шведа. Поетичним символом праці, мирного творення постає “залізна троянда”, яка концентровано виражає ідейний зміст роману. Герої “Вершників” здіймаються над жорстокою добою і, високо тримаючи залізну троянду лицарів революції, летять у невідомість, таку принадну й жадану для них. О. Гончар писав: “У “Вершниках” творилася нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою”.
VI. Домашнє завдання.
Прочитати новели “Шаланда в морі” і “Подвійне коло”. Звернути особливу увагу на словесну дуель між братами Андрієм та Оверком. Охарактеризувати образи братів Половців. Використана література.
1. Бабишкін О. Юрій Яновський.- К., 1957.
2. Панченко В. “І думав я не тільки те, що написав у книжках”// Дивослово.- 1994.- №4.
3. Семенчук І. Юрій Яновський. – К., 1990.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)