СЛОВНИЧОК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ
Алегорія (з грецької мови – “інше говорю”) – інакомовлення. Алегорією називають художній прийом, за допомогою якого риси людської вдачі, почуття, явища передають через образи рослин, тварин, предметів чи явищ природи.
Антитеза – протиставлення. За допомогою антитези підкреслюють контраст, різку протилежність образів, характерів, думок, явищ, понять, подій тощо. Для створення або підкреслення антитези часто використовують слова-антоніми.
Байка – невеликі прозові або віршовані твори повчального характеру й алегоричного змісту.
Герой літературного твору (або персонаж) – дійова особа художнього твору, змальована всебічно, наділена яскраво окресленим характером. Героєм у творі можуть бути не лише людина. Ним можуть виступати тварина, предмет, явище. Проте терміни “персонаж”, “дійова особа” вживаються лише щодо людей.
Розрізняють головних, другорядних та епізодичних героїв твору.
Гумор – незлостиве й веселе зображення дійсності і людей.
Діалог (з грецької мови – “бесіда”, “розмова між двома особами”) – мова двох або кількох персонажів.
Епітет (з грецької мови – “прикладка”, “прізвисько”, “додаток”) – це образне означення особи, предмета, явища.
Ідея художнього твору – основна думка про зображені у творі життєві явища, події та характери.
Інверсія – непрямий порядок слів у реченні, який створює особливу емоційну виразність мови твору.
Іронія – прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному тоні, маючи на увазі зовсім протилежне.
Казка (від “казати”, “розказувати”) – розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.
Композиція (від латинського compositio – “поєднання”, “склад”) – будова художнього твору, певна послідовність та взаємозв’язок усіх його частин.
Конфлікт – суперечність, що зумовлює розвиток подій у творі.
Ліричний герой – це особа, чиї думки, почуття, настрої та переживання виражаються у ліричному творі.
Метафора (з грецької мови – “перенесення”) – це слово чи словосполучення, вжите у переносному значенні. Метафора розкриває сутність і особливість одних явищ через інші, грунтуючись на подібності їхніх властивостей і ознак.
Мистецтво – це творче відображення дійсності за допомогою художніх образів.
Міфи – давні священні оповіді про виникнення світу і створення людини, про діяння богів та героїв.
Оповідання – невеликий за розміром прозовий художній твір, в якому описується одна чи кілька подій життя людини. Оповіданню здебільшого притаманна невелика кількість дійових осіб, скупа характеристика героїв, стислі описи.
Оригінал (з латинської мови – “первісний”) – це текст літературного твору, опублікований тією мовою, якою його написав автор. Відповідно мову, якою автор написав свій літературний твір, називають мовою оригіналу.
Пейзаж (з французької мови – “місцевість”, “країна”) – зображення картин природи (описи місцевостей, картини моря і неба, види сіл і міст).
Переклад художнього твору – це відтворення змісту та форми літературного твору, написаного однією мовою за допомогою засобів іншої мови.
Повість – розповідний твір, що вважається проміжним жанром між оповіданням та романом. На відміну від оповідання, повісті притаманні ширше охоплення подій життя головних героїв, більша кількість персонажів та їх повніша характеристика, широке використання описів.
Порівняння – це зображення істоти, предмета чи явища на основі зіставлення з іншими.
Портрет (від французького portrait) – зображення у художньому творі зовнішнього вигляду, рухів, виразу обличчя людини, її одягу тощо.
Приказки – короткі влучні вислови-близькі до прислів’їв, їх часто називають скороченими прислів’ями.
Прислів’я – народні влучні вислови повчального змісту.
Роман – великий розповідний твір, який змальовує широке коло подій та охоплює долі багатьох дійових осіб.
Сюжет (від французького sujet – “зміст”) – це ряд подій, зображених у творі. Сюжет притаманний таким літературним родам: епосу, драмі та ліро-епосу.
Тема художнього твору – це коло подій та явищ, які зображуються у творі й стали основою авторської оповіді.
Фантастика – художні твори, в яких неймовірне зображується як дійсне і дійсне як неймовірне.
Фольклор (з англійської мови – “народна мудрість”, “народне знання”) – як і література, є видом словесного мистецтва. Автором фольклорного твору є народ, а літературний твір завжди має конкретного автора – письменника.
Хайку – це трирядковий вірш без рими, якому притаманна особлива будова.
Художній образ – це творче відображення будь-якого життєвого явища чи ідеї; з його допомогою створюється вигаданий художній світ.
Художня деталь – характерна риса чи подробиця, яка служить для глибшого та яскравішого змалювання картини дійсності чи образу.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)