Календар
Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з григоріанським К. (новий стиль), введеним для територій України Центральною радою 1 березня 1918. 4) Друковане видання у вигляді таблиці або книжки з переліком місяців, чисел, днів тижня; свят, пам’ятних дат, часто – астрономічної інформації. Розрізняють табель-К., перекидний К., відривний К., настільний К., кольоровий ілюстрований К. Видання К. у середні віки здійснювала церква (К.-святці, мінеї, мартирологи), з XIV ст. з’являються К. світського змісту. В Київській Русі перша спроба регламентації часу і ” занять відбилась в “Ізборнику 1076”. 1700 Києво-Печерська друкарня випускає перший в Україні К. під назвою “Календар, або Місяцеслів”. 1720 Петро І заборонив поширювати україномовні К. Перші К. українською мовою вийшли 1850 у Львові, Пряшеві, Перемишлі. Львівське товариство “Просвіта” випускало “Народний календар” (1870-1939, з 1880 – “Календар “Просвітний”), чимало випусків якого підготував В. Лукич (Левицький). Тут друкувалися твори Т. Шевченка, С. Руданського, І. Нечуя-Левицького, О. Кониського, І. Франка та ін. Подібний К. друкувала київська “Просвіта (1907-08), де з’явилися статті про І. Котляревського, Т. Шевченка. 1909 почав виходити відривний К. (видавництво “Час”). Антологією української поезії став полтавський “Календар “Україна” на 1914″ Г. Маркевича. У багатьох К. (“Календар на переступний рік 1928” – Ужгород, 1927; “Український народний календар “Світло” – Буенос-Айрес, 1941; регулярні “Український календар” – Польща, “Народний календар” – Пряшів та ін.) публікувалися художні твори – поезії, уривки прози тощо. Політвидав України 1944-49 випускав “Календар-довідник”, пізніше – “Народний календар”. Особливою подією були “Шевченківський календар” (1964) та упорядкований М. Терещенком “Літературний щоденник” (К., 1966).
Related posts:
- Чим відрізняється сонячний календар від місячного? Календарі були винайдені для зручності обчислення часу. Всі існуючі варіанти таких систем засновані на особливостях руху можна побачити з Землі небесних тіл. Розглянемо питання детальніше і з’ясуємо, чим відрізняється сонячний календар від місячного. Визначення Сонячний календар – це система, в якій за основу беруться цикли послідовного проходження пір року. Місячним називають календар, який спирається на […]...
- Чим відрізняється Юліанський календар від Григоріанського календаря У всі часи було безліч спроб упорядкувати літочислення. За основу бралися різні способи вимірювання часу, календарі брали за точку відліку різні події, як релігійні, так і політичні. Існують місячні календарі, що грунтуються на періодичності руху Місяця, сонячні, в основі яких оборот Землі навколо Сонця, змішані. Не так давно, а саме 31 січня 1918 року, Радянська […]...
- Календар астрономії Календарем називається засіб підрахунку тривалих тимчасових інтервалів, засноване на певній періодичності небесних явищ: зміни днів і ночей, циклічності фаз Місяця і зміни сезонів в річному циклі. У кожній системі календаря є три базисних параметра фіксації часу: середня тривалість доби, місячний (інакше синодичний) місяць і сонячний (інакше тропічний) рік. Тимчасові календарні інтервали Основні тимчасові інтервали календаря: […]...
- Календар майя Календар майя – це унікальна система обчислення часу, яка вражає сучасний науковий світ своєю точністю і складністю. Адже він дозволяв передбачати події. Винахідниками такої системи календарів вважаються індіанські племена майя. Вони проживали на території Центральної Америки в далекі доколумбівські часи. Календарем майя користувалися також і інші племена, які проживають на території Центральної Америки. Унікальність календаря […]...
- Календар щеплень. Показання та протипоказання до вакцинації У більшості країн, в тому числі і в Україні, діє календар щеплень, у якому регламентується обгрунтоване проведення у всіх вікових групах вакцинації проти певних інфекційних хвороб. У календарі вказано, якими вакцинами і за якою тимчасовою схемою повинен бути щеплений людина в дитячому віці і в дорослому періоді. Так, у дитячому віці (до 10 років) кожна […]...
- ПРОСВІТА “ПРОСВІТА” – масова культурно-освітня організація в Україні, яка відіграла велику роль у пробудженні національної свідомості українського народу. Виникла 1868 р. у Львові як українська народовська науково-просвітницька організація, метою якої було поширення освіти й культури серед народу через задоволення попиту простих людей на друковану продукцію. Першим її головою був професор академічної гімназії Анатоль Вахнянин. Відкриття читань, […]...
- ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939) ПАВЛО МОВЧАН Павло Мовчан народився 1939 року в с. Вільшанка Васильківського району на Київщині. Два роки навчався в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1965) та Вищі сценарно-режисерські курси (1970) у Москві. З 1990 року – депутат українського парламенту чотирьох скликань. Перший заступник голови комітету Верховної Ради […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- Приблизний календар збору деяких лікарських трав Червень. Трава горицвіту, звіробою, конвалії, споришу, пустирника, полину, деревію, хвоща, чебрецю, череди, чистотілу. Листя вайди, мати-й-мачухи, подорожника, мучниці, трилисника. Квітки безсмертника, волошки, липи, кукурудзяні рильця. Липень. Трава горицвіту, материнки, звіробою, полину, пустирника, споришу, деревію, хвоща, череди, чистотілу, чебрецю. Листя блекоти, вайди, мати-й-мачухи, подорожника, трилисника, чорниці, шавлії. Квітки безсмертника, ромашки, пижма; нігтики, кукурудзяні рильця. Плоди малини, […]...
- Що значить старий і новий стиль календаря? Різні способи літочислення календаря Новий стиль обчислення часу був запроваджений Радою Народних Комісарів – урядом Радянської Росії 24 січня 1918 “Декретом про введення в Російській республіці західноєвропейського календаря”. Декрет був покликаний сприяти “встановленню в Росії і однакового майже з усіма культурними народами обчислення часу”. Адже з 1582 року, коли у всій Європі юліанський календар відповідно […]...
- Луна “Луна” – український альманах, виданий 1881 у Києві Л. Ільницьким замість недозволеного цензурою журналу. Тут надруковано вірш Т. Шевченка “Хустина”; водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться сварка”, вірші “Зимовий вечір”, “Перед труною”, “Останні сили дарма трачу”, “Серце моє нудне, серце моє трудне…” М. Старицького; оповідання “Приятелі” та нарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; поезії Я. […]...
- Епігон Епігон (грецьк. epigonos – нащадок) – зневажливо-іронічна назва письменника, який не виробив власного творчого “обличчя”, не набув творчої самостійності, а наслідує, копіює індивідуальний стиль, форму, повторює ідеї, художні прийоми своїх попередників. Епігонство викликається до життя або віховими творами літератури, або ж яскравими оригінальними манерами письма. Тому не випадково найбільшими жертвами епігонського наслідування стали такі рубіжні […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Чим повчальне для нас життя Кобзаря? 2.Гортаючи сторінки “Кобзаря”… (твір-роздум). 3. “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768. р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”.) 4.Якою б я хотів бачити обкладинку “Кобзаря”? 5.Образ України у поемі-містерії Т. Шевченка “Великий льох”. 6. Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького у творах Т. Шевченка. 7.Образи українців у поемі “Сон” Т. Шевченка. […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Як давні люди уявляли собі небесну сферу? Уявлення про небесній сфері існувало вже в глибокій старовині. Ця модель виявилася настільки зручною, що її використовують і зараз для визначення місця розташування небесних світил. Це уявна сфера, в центрі якої знаходиться спостерігач. Кожному світила на небесній сфері відповідають небесні координати. В Стародавньому Китаї була відома армиллярная сфера – модель небесної сфери, з допомогою якої […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- Астрономія – конспект Астрономія ( “астрон” – зірка, “номос” – закон) – це наука про будову і розвиток небесних тіл, утворених ними систем і Всесвіту. Астрономія – наука, заснована на спостереженнях. Отримати інформацію про небесні світила можна тільки шляхом спостережень. Найпростіші з них – це спостереження за зоряним небом неозброєним оком. Історія астрономії Астрономія виникла в давнину з […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Спілка письменників України (СПУ) Спілка письменників України (СПУ) – літературна організація України, яка об’єднує письменників, літературних критиків, літературознавців, створена 1934 як складова частина Спілки письменників тогочасного СРСР. Мала назву СРПУ (Спілка радянських письменників України). Вищий орган СПУ – з’їзд, виконавчий – правління. В різні часи СПУ очолювали І. Кулик, А. Сенченко, О. Корнійчук, М. Рильський, М. Бажан, О. Гончар, […]...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова оповідь “Сільські знахарі та баби-шептухи” (за М. Левицьким подав Е. О.; справжнє прізвище не встановлено), вірш А. Бобенка “Отаман” та […]...
- Образ народного слівця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” – твір з української літератури Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка – твір з української літератури Літературна доля великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка склалася незвичайно. Більшість його творів були надруковані тільки після його смерті. Тільки тоді доля дала йому найкращий, найдорогоцінніший подарунок – безсмертну славу і насолоду, що дають його твори людям. Шевченко ввійшов в історію світової літератури як великий народний поет. Народна пісня була першою школою поетичної майстерності Т. […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Шевченка – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Літературна доля великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка склалася незвичайно. Більшість його творів була надрукована тільки після його смерті. Тільки тоді доля дала йому найкращий, найдорогоцінніший подарунок – безсмертну славу і насолоду, що дають його твори людям. Шевченко ввійшов в історію світової літератури як великий народний поет. Народна пісня була першою школою поетичної. майстерності Т. […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Бібліографічні товариства Бібліографічні товариства – громадські добровільні організації, покликані сприяти розвитку бібліографії та книголюбства. Таке завдання виконувала Бібліографічна комісія (у 1934-39 – Бібліологічна комісія), створена у Львові 1909 при Науковому товаристві імені Шевченка на чолі з І. Левицьким, у складі відомих учених – М. Возняка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Комарова, В. Перетца та ін. Почесним членом […]...
- Факсимільне видання Факсимільне видання (лат. fac simile – зроби подібне) – твір друку, що графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне видання або рукопис, включаючи всі особливості паперу й обкладинки. Ф. в. слід відрізняти від видань факсимільного типу, багато з яких не відтворюють паперу та інших особливостей оригіналу. Перше Ф. в. з’явилося 1808 в Мюнхені, де літографським способом […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Аналіз вірша Фета “Серед зірок” Численні вірші А. А. Фета представляють філософські роздуми автора над своєю долею. При цьому його думки настільки глибокі, що реальна картина часом затьмарюється вигаданими уявленнями. У вірші А. А. Фета “Серед зірок” представлено діалог поета з зірками, який нагадує, з одного боку, казковий епізод, з іншого – серйозні думки про буття. Таке ставлення стає зрозумілим, […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Тести для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. Хто із дослідників творчості Т. Шевченка вперше поставив поета на один рівень із Пушкіним і Міцкевичем та відзначив його народність: А) П. Куліш; Б) М. Костомаров; В) І. Франко; Г) М. Драгоманов? 2. Хто із науковців довгий час очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка і започаткував видання “Записок наукового товариства ім. Т. Шевченка”: А) […]...
- Гегель про механічну природу Подібно відтворюючої думки людини, творча думка починає свій розвиток у зовнішній природі з самого абстрактного, наснаги, невловимого, щоб дійти допомогою довгого послідовного ряду до самого конкретного, найдосконалішого, закінченому – до людського організму. Точка її відправлення, основа і перша умова її еволюцій є, згідно з Гегелем, простір. Подібно буттю, що стоїть на чолі логіки, простір існує […]...