Гетсиманський сад

Гетсиманський сад біля підніжжя Оливної гори, вище долини Кедрон, традиція пов’язує з молінням Ісуса в ніч перед Його розп’яттям.

Невеликий, всього 1200 квадратних метрів, сад примикає до базиліки Боріння (церкви Всіх Націй). За високою кам’яною стіною ростуть стародавні оливи: потужні, вузлуваті, величні. Екскурсоводи люблять розповідати, що саме біля них молився в ніч перед арештом і розп’яттям Христос.

В саду дійсно є вісім дуже старих дерев. Три з них досліджували методом радіовуглецевого аналізу – з’ясувалося, що їм близько дев’ятисот років. Однак аналіз ДНК показав: всі вони походять від одного батьківського дерева – можливо, від того, що росло тут за часів Ісуса Христа. Римляни, зруйнувавши в 70 році Єрусалим, вирубали і всі тутешні дерева. Але оливи – незвичайно стійкі рослини: якщо в грунті залишається корінь, рано чи пізно він дає новий пагін. Відомо, що коріння нинішніх дерев куди більш поважного віку, ніж це показав перший аналіз.

Тим не менш, важко стверджувати, що Страсті Христові почалися саме тут. В Євангеліях згадується тільки місцевість – Гефсиманія. Так іменували всю долину біля підніжжя Оливної гори. Реально боріння Ісуса могли відбуватися десь поруч із сучасним Гефсиманським садом – наприклад, у Гефсиманського грота, що метрах в ста на північ, біля печерної церкви Успіння Богородиці. Або на території базиліки Боріння – тут перед вівтарем знаходиться вершина скелі, на якій, за переказами, молився Христос.

Як би там не було, оливи нинішнього Гефсиманського саду – прямі спадкоємиці тих, що бачили Ісуса з учнями. Христос і апостоли прийшли сюди після Таємної Вечері. На ній учні дізналися, що станеться в найближчі години: зрадництво одного з них, зречення іншого, кінець земного життя Спасителя. Навіть розмірковуючи про це, втомлені апостоли все-таки заснули. Людське ж єство Ісуса тріпотіло напередодні хресних мук. Відійшовши від сплячих “докинути” (на відстань кидка) каменю, Він пристрасно молився, просячи Отця небесного: “Отче! о, як волієш пронести мимо Мене цю чашу! проте не Моя воля, а Твоя нехай буде “(Лк. 22:42). Це і було Моління про Чашу, у наступні два тисячоліття вдохновлявшее художників і поетів.

Укріплений молитвою, Ісус розбудив учнів і зустрів поцілунок Іуди, за яким і впізнали Христа. Послідували арешт, допит в Синедріоні, вирок Пилата, шлях на Голгофу, кара.

Гетсиманський сад сьогодні доглянутий і приємний оку. Акуратні доріжки посипані дрібними камінчиками. Екскурсанти фотографують знамениті дерева. Не звертаючи уваги на гостей, працівники збирають урожай: тутешні оливи і раніше повні життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Гетсиманський сад