Фітогеографія
Однією з найважливіших складових геоботаніки як комплексу наукових дисциплін, що вивчають сложнейшее в структурному і функціональному відношенні природне утворення, іменоване рослинним покривом, є фітогеографія (від грец. Фітон – рослина). Предмет фітогеографії – розгляд ботанічних явищ у просторі, в географічній перспективі. Вона вивчає закономірності розподілу головним чином рослин і рослинних угруповань по поверхні земної кулі. З цього, крім усього іншого, випливає, що фітогеографія – наука настільки ж біологічна (ботанічна), наскільки і географічна, будучи, таким чином, не тільки частиною ботаніки, але водночас і частиною найважливішої для розуміння органічного світу географічної дисципліни, званої біогеографією.
У межах фітогеографії до теперішнього часу явно відокремилися і розвиваються своїми специфічними шляхами дві наукові дисципліни – географія рослин і географія рослинності. Природно, історично склалося поділ єдиної ботаніко-географічної науки на згадані дисципліни пов’язано в першу чергу зі специфікою об’єкта їхніх досліджень, а внаслідок цього – і зі специфікою методів і підходів до вивчення цих об’єктів. У цьому розділі ми приділимо увагу основним положенням географії рослин; з основними положеннями географії рослинності (на прикладі рослинного покриву Росії) ми познайомимося нижче.
Предметом географії рослин є вивчення географічного розподілу по земній кулі насамперед видів рослин, а також під-і надвидових таксонів (підвидів, різновидів, форм; підродів, пологів, триб, підродин, родин, порядків і т. д.), що істотно відрізняє географію рослин від географії рослинності, предметом якої є вивчення географічного розподілу рослинних угруповань (лісів, лук, боліт, степів і т. д.) і синтаксонів різного рангу, в які рослинні співтовариства об’єднуються в процесі тих чи інших методів і процедур класифікації рослинності.
Зрозуміло, що відповідно до предметом дослідження географія рослин тісно пов’язана з систематикою рослин, “що вивчає і классифицирующей ті об’єкти, освітлення географічної специфіки яких є предметом її – географії рослин – турбот” (Толмачов, 1974). Подання про географічне поширення рослин складається з встановлених фактів присутності конкретних рослин в конкретних пунктах земної поверхні. Однак окремі особини не є об’єктом дослідження для географії рослин. На підставі згаданого фактичного матеріалу дослідник створить уявлення про розподіл окремих видів рослин, встановлює характер і межі їх розповсюдження. Таким чином, вид як об’єкт вивчення, як свого роду “одиниця виміру” має для географії рослин таке ж наріжне значення, як і для систематики.
І навіть у тих випадках, коли ставиться мета пізнання географічного поширення якого роду або іншого надвідового таксона, процедура зводиться насамперед до встановлення поширення всіх видів даної систематичної групи і до узагальнення даних про поширення сукупності їх.
Географія рослин, в свою чергу, складається з декількох наукових дисциплін, які вивчають різні аспекти розподілу рослин по поверхні Землі, з яких у першу чергу слід відзначити фітохорологія (або Хорологія рослин, або вчення про ареали) і флористичну географію рослин (або флористичну фітогеографії, або флористику, або вчення про флорах).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)