Типи розподілу особин

Простір, який займає популяція, дає необхідні їй для життя умови. Однак кожна конкретна територія здатна прогодувати лише певну кількість особин. При цьому очевидно, що на ступінь використання доступних природних ресурсів впливає не тільки загальна чисельність популяції, а й розміщення особин у просторі. Зрідка в природі зустрічається майже рівномірний впорядковане розподіл особин на займаній території, наприклад в чистих заростях деяких рослин. Однак у силу неоднорідності займаного простору, а також деяких особливостей біології видів найчастіше члени популяції розподіляються в просторі нерівномірно. При цьому існують два крайні варіанти нерівномірного розміщення членів популяції:
– чітко виражена мозаїчність з незайнятим простором між окремими скупченнями особин (наприклад, гніздів’я граків в гаях або парках);
– розподіл випадкового, дифузного типу, коли члени популяції більш-менш незалежні один від одного і мешкають у відносно однорідної для них середовищі (наприклад, розміщення борошняних Хрущак в крупі).

Між зазначеними варіантами нерівномірного розміщення існує безліч переходів. Водночас тип розподілу в займаному просторі в кожному конкретному випадку виявляється пристосовним, оскільки дозволяє оптимально використовувати наявні ресурси.
Основні типи розподілу особин у просторі: 1) рівномірний (регулярне) – характеризується рівним видаленням кожної особини від усіх сусідніх. Властиво популяціям, існуючим в умовах рівномірного розподілу факторів середовища або які з особин, які проявляють один до одного антагонізм; 2) нерівномірне (агреговане) – проявляється в освіті угруповань особин, між якими залишаються великі незаселені території. Характерно для популяцій, що мешкають в умовах нерівномірного розподілу факторів середовища або які з особин, провідних груповий (стадний) спосіб життя; 3) випадкове (дифузне) – виражається в неоднаковій відстані між особинами. Є результатом імовірнісних процесів, неоднорідності середовища і слабких соціальних зв’язків між особинами.

Територіальність поширення певного виду організмів або популяцій фахівцями позначена як ареал. Ареал – це територія, на якій популяція або вид в цілому зустрічаються протягом всієї своєї життєдіяльності. Ареал може бути суцільним або розірваним, якщо між його частинами виникають різні перешкоди (водні, орографічні та ін), території, що не заселені представниками даного виду.
Територіальність поширення популяцій буває: 1) екологічна (сукупність територіально суміжних елементарних популяцій); 2) географічна (сукупність груп територіально суміжних екологічних популяцій). Для тварин також розрізняють трофічну і репродуктивну територіальність, між якими існує зв’язок у вигляді шляхів прольоту для птахів або шляхів міграції для деяких ссавців і риб.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Типи розподілу особин