Чому латинська назва золота – “аурум”, а срібла – “аргентум”

Латинське (етруське) назва золота аурум (Aurum, древнє ausom) означає “жовте”. Слово це добре зіставляється з давньоримським aurora або ausosa (ранкова зоря, східна країна, схід).

На думку Шредера, слово золото у народів Середньої Європи теж означає жовтий: на давньогерманській мові – gulth, gelo, gelva, на литовському – geltas, на слов’янському – золото, на фінському – kulda.

У деяких сибірських народів золото називається алтун, у давніх персів – zarania (або zar), що зіставляється з давньоіндійським hyrania (частіше, правда, що належать до сріблу) і давньогрецьким (небеса). Окремо стоїть вірменське назва золота – оски.

Слов’янське золото, або злато, вживане з найдавніших часів, безсумнівно, пов’язане (всупереч Шредеру) з найдавнішим індоєвропейським Sol (сонце), ймовірно, так само як середньоєвропейський Gold (gelb) з грецьким (сонце).

Давньогрецька назва срібла Аргірос і латинське argentum стоять у зв’язку з давньогрецьким Аргеса, що означає “блискучий”, “блискучий”, “ясний”, “сріблясто-білий”, причому у Гомера це слово застосовується для позначення кольору блискавки.

Слов’янське слово срібло, або сьрбро, можна зіставити з назвою “серп”, знаком якого з найдавніших часів позначали місяць (місячний серп).

У давньоєгипетській і алхімічної літературі позначення срібла знаком місячного серпа було звичайним, а срібло часто називалося “місяцем”. Санскритське назва срібла Хірані співзвучно з давньогрецьким Уранос – “небо”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Чому латинська назва золота – “аурум”, а срібла – “аргентум”