Міні-твір “Золота осінь”

Золота осінь – це, без перебільшення, найкрасивіша пора в році. У цей час природа навколо перетворюється, набуваючи зовсім казковий вигляд. Здається, ніби хтось пофарбував дерева чарівним пензлем у напрочуд яскраві соковиті відтінки жовтого, багряного, оранжевого та коричневого кольору. І ось в небі визирає сонце, і в його променях листя немов оживають, починаючи блищати воістину золотим кольором.

Тож не дивно, що осінь дуже любили всі поети. Такі прекрасні, одягнені “в багрець і золото” парки і ліси просто нікого не можуть залишити байдужими.

Хіба можна пройти повз міського саду і не зібрати там букет з різнокольорових листя, доповнивши його шишками і стиглими каштанами? Хіба можна не піддатися спокусі ступити на стелеться під деревами золотий килим і неспішно прогулятися по ньому?

А, дійсно, як добре золотою осінню в лісі! Там набагато кілометрів навколо немає нічого, крім дерев, чагарників і трав. Повітря дивно свіжий і наповнений характерним сирим і одночасно солодким осіннім ароматом. А тиша стоїть така, що чути хрускіт кожної гілочки і кожного сухого листочка під ногами.

Погода в період золотих осінніх днів налаштовує на те, щоб ми якомога більше часу проводили на вулиці. Сонце в цю пору ще по-літньому ласкаво пригріває плечі і спину, так що можна ходити без куртки і без шапки. Вітер ще не пустує і не поспішає зривати з дерев їх величні наряди, а дощі також не поспішають приходити.

Словом, золота осінь – це щасливе і прекрасне час, який обов’язково настає в кожному році. Але, на жаль, триває воно дуже недовго, тому потрібно встигати цінувати його красу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Міні-твір “Золота осінь”