Централізоване держава – осередок влади
Централізоване держава – це єдина держава, в якій всі управлінські і контрольні функції держави зосереджені в умовному “політичному центрі”. Сильна централізована влада, об’єднує раніше розділені території, встановлює обов’язкове для всіх законодавство, створює єдиний безмитний ринок і влаштовує загальну столицю.
В період формування більшості централізованих держав, простежується тенденція до встановлення необмеженої монархічної влади, що набуває форму абсолютизму. Наприклад, в Росії наприкінці XV століття Великий князь Іван III почав активний процес зосередження абсолютної влади в своїх руках. У його час, головним містом Росії – столицею стала Москва. У столиці перебував сам глава централізованої держави, в ній було зібрано вищий шар законодавчої влади і апарату управління. Тут же розташовувалися ідеологічний, культурний і духовний осередки централізованої держави. Російський процес централізації розтягнувся більше ніж на два століття і завершився встановленням Петром I абсолютизму на початку XVIII століття.
Освіта централізованих держав обумовлено декількома обов’язковими факторами:
Прагнення широких народних мас до національної єдності.
Держава (монарх) бере на себе функцію відстоювання інтересів усього народу (нації, як політичної спільності), а не окремих елітарних груп.
Сполучені нації відбувається завдяки посиленню влади центру, на противагу ослаблення регіональних, етнічних і елітарних груп – противників централізації.
Прагненням до зміцнення позицій держави на міжнародній арені (зовнішньополітичний фактор).
Все територіально-адміністративні одиниці централізованої держави об’єднані навколо сильного центру. Він забезпечує їм реально діючі загальне законодавство, єдині економічні умови, систему державної влади, громадянство, суд, податки, бюджет і певні соціальні гарантії.
Для централізованої держави характерні ознаки:
- Уніфікація вертикалі органів державного управління. Центр надає громадянам єдиний режим надання публічних послуг; Забезпечення державою можливості вільно пересуватися в межах кордонів країни; Позитивний вплив на економічний розвиток країни; Створюється режим відносного рівності громадян всередині своїх соціальних верств, збудованих в певній ієрархії; Автономія місцевої влади істотно обмежена авторитарним режимом влади; Центральна влада бере на себе повноваження по забезпеченню громадян гарантованими благами: правами, свободами і безпекою; Держава примушує всіх підданих до виконання всіх зобов’язань перед центральною владою, дотримання існуючих в рамках централізованого держави законності і правопорядку.
Централізоване держава не є вищою формою в теорії розвитку держави. Багато країн, що пройшли в середньовіччі стадію централізації територіально-державного устрою стали федераціями. Авторитарні централізовані держави продовжують існувати в основному в країнах, де сильні етно-конфесійні традиції (Саудівська Аравія, Бруней і т. П.). В даний час в державному будівництві намітилася стійка тенденція до децентралізації в цілому. Однак з цілої низки позицій централізовану державу, за деякими показниками ефективна, як система організації суспільства і сьогодні.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)