Держава в юриспруденції
Загальне поняття держави
Юридична література містить велику кількість визначень поняття “держава”. Пов’язано це з тим, що держава виконує найважливіші завдання і функції, пов’язані з життєдіяльністю суспільства. Крім цього, держава – це досить складне і внутрішньо суперечливе суспільно-політичне явище, прямо і безпосередньо зачіпає інтереси таких категорій, як різні шари, класи суспільства, політичні партії та рухи. У зв’язку з цим, вирішення актуальних проблем можливе лише при дослідженні держави в конкретних історичних умовах, в його взаємозв’язках з життям суспільства (економічна, соціально-політична і духовна), з максимальним використанням минулих і справжніх народних досягнень.
Слід визначити поняття “держави”:
- Держава є історично розвиваються явищем, його роль і значення розглядаються стосовно до конкретного історичного періоду розвитку, з використанням об’єктивних чинників, характерних для певного періоду. Держава – це продукт суспільного розвитку, по відношенню до державно-організованого суспільства воно представляє основну керуючу систему.
Прихильниками марксистсько-ленінської теорії держава визначалося як організації політичної влади економічно панівного класу, для утримання в покорі одному класові інших підлеглих класів (Н. М. Коркунов, Е. Н. Трубецькой, Л. Гуміловіч).
В роботі С. С. Алексєєва міститься більш сучасне визначення держави, як особливої організації політичної влади економічно пануючого класу (в соціалістичному суспільстві – трудящіеся на чолі з робочим класом), держава має спеціальний апарат примусу і надає своїм актам обов’язкову силу для населення країни.
Необхідно відзначити, що кількість визначень держави досить значно, спільним є те, що на думку вчених, будь-яка держава має вивчатися в його історичному аспекті, виходячи з певного часу.
Ознаки держави
До основних ознак держави, які відрізняють його від інших видів соціальної влади відносяться наступні:
- Особлива публічна влада, в особі органів, які видають від імені держави закони і підзаконні нормативно-правові акти; Особливий апарат управління і державного примусу; Поділ населення за територіальним принципом (зовнішні кордони і внутрішнє територіальний поділ), захист інтересів населення незалежно від будь-яких факторів (релігія, класова приналежність та ін.); Справляння податків для виконання державних функцій. Наявність державного суверенітету; Правотворчої діяльності державних органів, іншими словами – видання нормативно-правових актів (закони, укази, постанови, розпорядження та ін.), Які є обов’язковими для виконання членами суспільства.
Зазначені ознаки дають підставу визначити державу як особливої форми організації політичної влади в суспільстві на певному історичному етапі розвитку, з наявністю державного суверенітету і здійсненням управління суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).
Таким чином, виходячи з різних наукових точок зору, до сутнісної характеристиці держави виділяються наступні основні підходи:
- Здатність держави висловлювати загальнозначущі інтереси більшості (загальносоціальна сутність); Здатність держави представляти інтереси економічно панівного класу, окремих соціальних груп (класова сутність).
Крім цього, розглядаючи сутність держави, необхідно відзначити, що в її внутрішній зміст також входять перераховані ознаки, що відрізняють державу від таких категорій, як недержавні інститути та громадські об’єднання.