Боротьба Русі з половцями
Половці ставилися до кочовим племенам. Згідно з різними джерелами, у них були й інші назви: кипчаки і кома. Половецький народ ставився до тюркомовних племенам. На початку 11 століття, вони вигнали печенігів і торків з причорноморських степів. Потім попрямували на Дніпро, а дійшовши до Дунаю стали власниками степу, яка стала називатися Половецької. Релігією половців було тенгріанство. Ця релігія заснована на культі Тенгрі-хана (вічного сяйва неба).
Повсякденний побут половців практично не відрізнявся від інших племінних народів. Їх головним заняттям було скотарство. До кінця 11 століття тип кочування половців змінився від табірного до більш сучасного. За кожною окремою частиною племені кріпилися ділянки земель – під пасовища.
Київська Русь і половці
Починаючи з +1061-ого і аж до 1210-ого року половці робили постійні набіги на руські землі. Боротьба Русі з половцями тривала досить довго. Налічувалося близько 46 великих набігів на Русь і це без урахування більш дрібних.
Перша битва Русі з половцями була 2 лютого 1061 року за Переяславом, вони спалили околиці і пограбували найближчі села. У 1068 половці розбили війська Ярославичів, в 1078 році в битві з ними загинув Ізяслав Ярославович, 1093 половці здобули перемогу над військами 3-х князів: Святополка, Володимира Мономаха і Ростислава, а 1094 року змусили Володимира Мономаха залишити Чернігів. Надалі, було скоєно кілька походів у відповідь. У 1096 половці зазнали першої поразки в боротьбі з Руссю. У 1103 році були розгромлені Святополком і Володимиром Мономахом, потім служили на Кавказі царя Давида Будівельнику.
Остаточний розгром половців Володимиром Мономахом і багатотисячної російської армією стався в результаті хрестового походу 1111 році. Щоб уникнути остаточного знищення, половці змінили місце кочування, перебравшись за Дунай, а більша частина їх війська разом з сім’ями пішли в Грузію. Всі ці “общерусские” походи проти половців, очолив Володимир Мономах. Після його смерті в 1125 році, половці брали активну участь в міжусобних війнах руських князів, брали участь в розгромах Києва в якості союзників у 1169-му та 1203 роках.
Черговий похід на половців, так само іменований як побоїще Ігоря Святославовича з половцями, описане в “Слово о полку Ігоревім” відбувся в 1185 році. Цей похід Ігоря Святославовича, був прикладом одних з числа невдалих. Через деякий час, частина половців прийняли християнство, і в половецьких набігів настав період затишшя.
Половці припинили своє існування як самостійний, політично розвинений народ після європейських походів Батия (1236 – 1242 рр.) І склали більшу частину населення Золотої Орди, передавши їм свою мову, що ліг в основу формування інших мов (татарський, башкирський, ногайського, казахського, каракалпацького, кумицька та інших).
Related posts:
- Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, […]...
- Історія Київської Русі – конспект Період Новгородської Русі, або Держава Рюрика (862, 890 – 882, 930 рр.) Згідно з традицією успадкування по материнській лінії після смерті Гостомисла на поклик з’явився Рюрик. Період Київської Русі (882, 930 – 1240 рр.) Дослідники відзначають, що, судячи з археологічних даних, дружина Стародавньої Русі IX – XI ст. полягала не тільки з скандинавів, які були […]...
- Історія Стародавньої Русі: коротко Період Київської Русі бере свій початок з давніх часів, з появи перших племен слов’ян. Але найбільш важливою подією є покликання на князювання в Новгороді князя Рюрика в 862 році. Рюрик приїхав не один, а з братами, Трувор правиа в Ізборську, а Синеус в Білоозері. У 879 році Рюрик помирає, у нього залишається син Ігор, який […]...
- Культура Русі в 12 столітті До початку 12 століття Київська Русь уже була досить благополучним і розвиненою державою: стрімко розвивалося народне господарство, з’явилася чітка система землекористування, відбувалося поступове освоєння нових сільськогосподарських культур. Завдяки зростанню господарства, на Русі почала складатися система поділу праці, з’явилася більш розвинена соціальна структура суспільства, економіка і суспільний лад наблизилися до типово середньовічним. Незважаючи на розвиток економіки, […]...
- Хрещення Русі До середини 10 століття на Русі панувало язичництво. Ментальність слов’ян – язичників грунтувалася на ідеї рівнозначності і вічності протилежних начал ( “добра” і “зла”). І світ сприймався ними на основі парних понять. Символом захисту від злих сил вважався коло. Звідси поява таких прикрас, як вінки, ланцюги, кільця. У слов’ян існував власний пантеон, в який входили […]...
- Наслідки хрещення Русі Хрещення Русі спричинило за собою далекосяжні наслідки. Ця подія справила величезний вплив на історичний шлях України. Православ’я стало невід’ємною частиною української самосвідомості. Політичні наслідки хрещення Русі Хрещення перетворило Давню Русь в християнську державу. Це неминуче столкнуло її з усім мусульманським і язичницьким світом. Південно-східна межа Русі, а потім і Русь, постійно піддавалася нападу кочівників і […]...
- Хрестові походи на Русі Незважаючи на існування двох століть християнства на Русі, ливонський орден разом зі шведами оголосили Русі хрестовий похід. Орден знав, що Русь знаходиться в стані роздробленості і терпить постійні лиха від дій монголо-татар. Він запропонував допомогу руським боротися з ярмом, але натомість Русь мала стати католицької. Влада поділилася на два табори. Одні вважали, що слід прийняти […]...
- Значення хрещення Русі Хрещення Русі вплинуло на розвиток не тільки нашої країни, а й усього світу. Язичницька Давня Русь перетворилася в нове християнське держава, що стало природним союзником Візантійської імперії. Значення хрещення Русі за минуле тисячоліття не ослаблений. Політичне значення В епоху раннього Середньовіччя прийняття державної релігії виправдовувало військові походи необхідністю звернення язичників до істинної віри. Люди більш […]...
- І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників Мета. З’ясувати історичну основу повісті “Захар Беркут”; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму. Обладнання: текст повісті “Захар Беркут”, географічна карта, книга “Народні оповідання про давнину”. Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань. I. Бесіда з учнями. – Де Франко перебував […]...
- Історія Київської Русі У VI-IX століттях у східних слов’ян на території сучасної України почало складатися ранньофеодальні держави. Його столицею кілька століть був Київ, заснований (за переказами, на яке опирався літописець Нестор у “Повісті временних літ”) князем Києм зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь. Ядром цього утворення, яке, згідно з літописом, іменувалося Руссю (а пізніше Київською […]...
- Причини хрещення Русі Хрещення Русі за візантійським зразком обумовило розвиток культури і історію України на довгі століття вперед. В основі доленосного рішення князя Володимира лежали глибокі причини. Давня Русь напередодні хрещення До кінця X століття Київська Русь являла собою типове напівфеодальні держава. Влада київського князя ще була не досить міцною і утримувалася виключно за допомогою військової сили. Язичництво […]...
- Політична роздробленість Русі Як випливає з підручника з історії 10 класу, на рубежі XI-XII століть бере свій початок період політичної роздробленості Русі. Кажучи коротко, це був довгий процес, який повинна була пережити будь-яка феодальна держава. Давня Русь в епоху політичної роздробленості У 1097 році в місті Любеч відбувся з’їзд князів, які вирішили, що кожен з них буде займатися […]...
- Розпад Київської Русі Київська Русь – середньовічна держава, іменована також Староруською державою або Давньою Руссю, що існувала в Східній Європі в період правління династії Рюриковичів. Давньоруська держава виникла в 9 столітті в Східній Європі в результаті об’єднання східних слов’ян з фіно-угорськими племенами. У період найвищого розквіту територія Київської Русі простягалася від Таманського півострова, Дністра і верхів’їв Вісли до […]...
- Культура і розвиток Русі в 11 столітті Території і держава Русь в 11 столітті Розпочате в 10 столітті формування єдиного російської держави в 11 столітті отримало новий виток розвитку. Київські князі, які активно здійснювали походи на навколишні землі, підпорядковували собі всі великі території з проживаючим тут місцевим населенням. Центром об’єднання слов’янських племен був Київ, звідки і здійснювалося управління, приймалися найважливіші рішення. Населення […]...
- Феодальна роздробленість на Русі – причини і наслідки Феодальна роздробленість – закономірний період в історії будь-якої держави. Через нього пройшли всі ранньосередньовічні країни в Європі та Азії, включаючи і Давню Русь. Сьогодні в центрі уваги причини і наслідки феодальної роздробленості на Русі. Хронологія Період, коли єдине давньоруське держава розпалася на окремі руські князівства, називається питомою або періодом феодальної роздробленості на Русі. Відносно термінів […]...
- Роздробленість Русі – причини і наслідки періоду У підручнику з історії 6 класу розповідалося про численні княжих міжусобицях в XII-XIII ст., Ряді економічних змін, виникнення нових способів володіння земельними наділами. Ці та інші чинники привели Русь до феодальної роздробленості, що справив величезний вплив на розвиток держави. Причини роздробленості Русі Протягом усього XI століття на Русі проходила низка міжусобних війни за право володіння […]...
- Хрещення Русі та його історичне значення Передумови та завдання хрещення Русі Хрещення Русі – введення християнства в життя Стародавньої Русі і його проголошення головною державною релігією Володимиром Святославичем і його спадкоємцями. До причин, які викликали перехід до нового віросповіданням відносяться: Ізоляція язичницької Русі від християнства Європи уповільнювало розвиток міжнародних відносин; Язичництво гальмувало зміцнення феодального ладу Русі; Було потрібно твердження панування і […]...
- Столиці Русі Столиці Русі представляли із себе резиденції великих руських князів, але офіційного статусу столиці не мали. Ладога (862-864 рр.). Ладога багатьма істориками вважається першою столицею Давньої Русі. Згідно “Повісті тимчасових років” Рюрік осів у Ладозі і правил там з 862 по 864 року, поки не перебрався в Новгород. Новгород (864-882 рр.). Верховенство Новгорода над іншими руськими […]...
- Образ Русі в поемі “Мертві душі” Один з найбільш пам’ятних епізодів твору “Мертві душі” – уявлення Русі в образі абстрактної птаха-трійки, яка мчить в невідомі далі. Однак це тільки частина образу країни, де жив і творив Микола Васильович Гоголь. Русь в поемі постає одночасно як осередок чиновників і поміщиків і як галерея портретів представників народу. Якщо чиновники гальмують розвиток Росії, пригнічують […]...
- Хрещення Русі коротко При переході Русі від общинного до феодального ладу, виникла нагальна потреба зміни релігії. У дев’ятому столітті, коли виникла нова держава Київська Русь, що об’єднало в собі безліч до того часу розрізнених слов’янських племен, необхідно було скасування відмінностей в їх віруваннях, так як різниця ця була постійним джерелом міжусобиць, що істотно ускладнювало і становлення державності, і […]...
- Боротьба з монголо-татарською навалою Політична карта Східної Європи в XIII в. була вкрай нестабільною. Основним чинником порушення балансу сил і сформованої структури держав регіону стали насамперед монголо-татарська навала та утворення на заході держави Золота Орда, або улусу старшого сина Чингісхана – Джучі. На початку XIII в. на сході Азії виник потужний у військовому відношенні ранньофеодальна держава монголів. Його територія […]...
- Ординське панування на Русі Питання 01. Які дати ординського періоду історії Росії ви вважаєте найбільш важливими? Чому? Відповідь. 1237-1240 роки – Батиєвої навали: початок ярма. +1254 Рік – невдалий похід Куремси на Волинь: перша значна перемога російських військ над татарами в поле. 1362 – битва при Синіх водах: значна територія Давньої Русі разом з Києвом звільнена від ярма (опинилися […]...
- Міжусобиці на Русі Міжусобиця – внутрішній розбрат, війна між людьми, що живуть на одній території. Київська Русь з 9 по 11 століття досить часто стикалася з міжусобними війнами; причиною княжих міжусобиць була боротьба за владу. Найбільші князівські міжусобиці на Русі Всього можна нарахувати три великі міжусобні війни: Перша міжусобиця князів (кінець 10 – початок 11 століття). Ворожнеча синів […]...
- Політичний устрій Русі За політичним устроєм Київська Русь була ранньофеодальної монархією, з елементами федералізму. Верховна влада належала великому князю Київському. Йому підпорядковувалася дружина: старша (бояри, чоловіки) і молодша (отроки, пасинки, дітки). Питомі князя, мали окреме військо, яке перебувало у васальній залежності від верховної влади. Київська держава мала елементи демократизму, з питань війни і зовнішніх відносин скликали Верховну раду […]...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в […]...
- Любецький з’їзд князів Руська земля знемагала від княжих чвар і половецьких набігів. За наполяганням Володимира Мономаха, який князював тоді в Переяславі, 1097 року онуки і правнуки Ярослава Мудрого зібралися на з’їзд у місті Любечі. Вони поклялися, що не дадуть половцям розоряти Русь і будуть спільно боротися з ворогом. Князі домовилися також, що відтепер кожен з них буде правити […]...
- Боротьба за владу синів Володимира Володимир за прикладом батька відправив 12 своїх синів у різні землі Русі, щоб вони проводили там його політику. Таким шляхом він розраховував посилити свою владу і зміцнити єдність держави. Улюбленими синами Володимира були Борис і Гліб. Князь Володимир явно бажав передати Борису після себе Київське князівство. Це дуже не подобалося двом старшим синам князя – […]...
- Міжусобні війни на Русі Княжа міжусобиця – боротьба руських князів між собою за владу і території. Основний період міжусобиць припав на 10-11-й ст. Основними причинами ворожнечі між князями стали: Невдоволення в розподілі територій; Боротьба за одноосібну владу в Києві; Боротьба за право не залежати від волі Києва. Всього можна нарахувати три великі феодальні міжусобиці в цей період: Перша міжусобиця […]...
- Доповідь про Хрещення Русі До середини Х століття основним релігійним протягом на Русі було язичництво. У слов’ян існував свій власний пантеон богів, свята і релігійні прикраси. Проте християнство на Русі існувало задовго до хрещення, перші згадки відносяться до 860-870 рр. А в Х столітті в Києві була побудована церква Святого Іллі. На Русь мала великий вплив християнська Візантія, вона […]...
- Культура Київської Русі При князюванні Володимира Великого завершилося територіальне об’єднання Київської Русі. Київська Русь простягалася від Онезького озера, Ладозького і Чудського, до Дону, Рось і Південного Бугу, від Дністра, Карпат та Західної Двіни, до Волги і Оки. Історія Київської Русі представлена трьома періодами: Зародження державних структур, їх становлення та розвиток (закінчення IX – кінець X століття); Підйом й […]...
- Християнство і економічна думка в часи Київської Русі Важливу роль у розвитку феодальних відносин відігравало християнство, прийняте на Русі в період князювання Володимира I (988 г.). Монастирі та церкви були великими землевласниками, які збирали податі з жили на їхній землі селян. Церква вимагала від них покори владі, покірності, смирення і невпинної праці на феодалів. Християнська церква сприяла поширенню грамотності на Русі, була противником […]...
- Віче на Русі Віче (рада) – народні збори в стародавньої та середньовічної Русі та інших слов’янських племенах, що відігравало роль головного державного органу. Історія виникнення всенародного віче Віче було основним державним органом у східнослов’янських племен, які пізніше об’єдналися під владою Києва і утворили Київську Русь і раннефеодальное суспільство. Основна функція віче полягала в рішення важливих насущних проблем племені […]...
- Хреститель Русі – князь Володимир Великий політик, що зміцнив і розширив кордони Київської Русі, православний святий, билинний князь. Все це про князя Володимира, молодшого сина Святослава, онука Ігоря убитого древлянами. Він правив державою без малого сорок років – небувалий термін на ті часи. І саме за його велінням відбувся небувалий переворот у долі всіх слов’ян – хрещення Русі, 1028-річчя якого […]...
- З’їзд князів в Любечі Любецький з’їзд – зібрання руських князів, основною метою якого було зупинити міжусобну війну і створити єдину державу для опору іноземним загарбникам. Перший з’їзд князів в Любечі З’їзд руських князів відбувся в м Любечі (на р. Дніпро) в 1097 р Причинами для скликання з’їзду князів в Любечі стали: Жорстока міжусобна війна між князями, які воювали один […]...
- Правління варягів на Русі До IX ст. слов’янські племена стали об’єднуватися, зливаючись між собою. У городових областях, що виростали з великих торжищ, сиділи правителі – князьки, які управляли життям області і самі ходили в походи разом зі своєю дружиною. Але так як між окремими областями постійно виникали розбіжності, то вирішено було запросити правителів з боку – по крайней мере, […]...
- Оброк і панщина на Русі Панщина та оброк – форми політичної та економічної залежності селян від феодалів, що існували в Стародавній Русі за часів розквіту феодалізму і формування кріпосницької залежності. Основна відмінність оброку від панщини полягає в тому, що оброк – це грошова або товарна сплата податку, або ренти, а панщина – це виконання роботи, фізична праця, який йде в […]...
- Народження Русі На сьогоднішній день поки не знайдено достатньої кількості письмових джерел, які висвітлювали б з повною достовірністю життя слов’янських племен до XI. Окремі згадки про них можна виявити у істориків-іноземців, які бували в цих краях. Так, латинський письменник Иорнанд описує племена склавенов і антів в VI ст. Склавени освоїли територію від Вісли до Дністра, анти – […]...
- Торгівля в часи Київської Русі Натуральне, в основному, господарство Давньої Русі не виключало значного рівня розвитку торгівлі, як внутрішньої, так і зовнішньої. Ще задовго до утворення держави у східних слов’ян обмін став звичайним явищем. Виникнення органів державної влади сприяло подальшому розвитку торгівлі. З’явилися великі торгові центри: Київ, Новгород, Смоленськ, Псков, Чернігів, Білоозеро, Любеч, Переяславль та ін. Київські князі побудували багато […]...
- Політичний устрій Київської Русі В історичній науці розділилися думки з приводу характеру політичного ладу Стародавньої Русі. Прийнято вважати, що Давня Русь (9-11-й ст.) – ранньофеодальна держава, зберігало пережитки родоплемінних відносин. Великі князі поступово втрачали риси військових вождів (властиві їм в 4-7-м ст.) І, стаючи світськими правителями, брали участь в розробці законів, організації суду, торгівлі. В обов’язки князя входили функції […]...
- Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі – твір з української літератури Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. […]...