БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР. МОРІС МЕТЕРЛІНК – БАТЬКО СИМВОЛІСТСЬКОЇ ДРАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життям та творчістю Моріса Метерлінка, поглибити поняття про драматургію, показати вплив його творчості на розвиток світової літератури; розвивати навички робити висновки, складати конспекти, культуру усного мовлення, вміння працювати в групах, в парах; виховувати моральні якості, любов до художнього слова; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет М. Метерлінка, картки із завданням.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз та коментування контрольної роботи
2. Бесіда
– Що таке символізм?
– Що таке імпресіонізм?
– Назвіть відомих вам письменників-символістів.
– Якими є головні мотиви їхньої поезії?
– Чим відрізняються символізм Бодлера і Верлена?
– Розкрийте особливості верленівської поетики.
– Назвіть конкретні приклади використання символів у поезіях Верлена.
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
– Серед відомих новаторів у галузі драматургії можна назвати імена Б. Брехта, Г. Ібсена, Б. Шоу. У розвиток національного театру і драматургії кожен із них вніс своє. Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк (29.08.186205.05.1949) також належав до загальновизнаних експериментаторів. Цього найвидатнішого драматурга Бельгії, якого ще за життя називали “бельгійським Шекспіром”, вважали засновником символістського театру.
Моріс Метерлінк – лауреат Нобелівської премії (1911). Найвидатніші твори М. Метерлінка, створені на зламі ХІХ-ХХ ст., правлять за взірець символістської драми.
2. Демонстрування портрета М. Метерлінка
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Огляд творів письменника
2. Виступ учнів із повідомленнями “Бельгійський Шекспір – Моріс Метерлінк”
(Учні роблять конспект за темами виступів.)
3. Слово вчителя “Етапи творчості М. Метерлінка”
– М. Метерлінка вважають засновником символістського театру. Хоча він ніби й не був у прямому розумінні слова релігійною людиною, однак через містицизм межа між вірою в Бога і світоглядом драматурга майже зникла. Місце Бога в його світогляді посіло ще більш невиразне і невизначене поняття – Невідоме. Трибуною Невідомого став символістський театр Метерлінка, “театр смерті”.
Усім керувало Невідоме, над світом панували “небачені”, “фатальні сили, наміри, які нікому не відомі”. Часом невідоме набувало вигляду смерті, але лише часом – подальша конкретизація цієї загадки неможлива. Людина – жертва Невідомого, безсила і жалюгідна істота, віддана у полон “байдужої ночі”. Відповідно, “наша смерть керує нашим життям, і наше життя не має іншої мети, ніж наша смерть”.
Усе символічне у “театрі смерті”, усе – лише натяк на Невідоме. Людина залишена наодинці із загадкою, із Невідомим. Драматичний конфлікт звужений, усі перипетії, усі можливі ускладнення усунені. “Театр смерті” був першою фазою драматургії Метерлінка.
На початку 90-х років він переглянув свою символістську концепцію. І від “театру смерті” Метерлінк перейшов до “театру надії”. Тож наступні п’єси Метерлінка відрізнялися від “театру мовчання”. Наприклад, у п’єсі “Смерть Тентажіля” (1894) смерті протиставлено кохання. Сестри Тентажіля прагнуть визволити його з-під влади Невідомого. І це вже не статична драма – герої стали до боротьби з Невідомим. Тепер, на думку письменника, найважливішим є “людство”, часткою якого були “ми”, а “бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство” – це слова не Божої волі, а “наша власна справа”. Письменник прагнув переробити містику, песимізм, оспівував активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягав від символізму до романтизму, від “театру смерті” до “театру надії”. Найвідоміший твір цього періоду – “Синій птах”.
Етапи творчості М. Метерлінка
Ознаки “Театру смерті” | Ознаки “Театру надії” |
Дія містично-символічна, відбувалася в умовних обставинах; не мала конкретних ознак дії та часу; головне – передчуття; присутність Смерті, Невідомого; бажання знайти ідеал; перевага темних кольорів; персонажі позбавлені індивідуальних рис | Дія казково-романтична; оптимізм, добрий гумор, веселий, радісний настрій; боротьба добра і зла; головне – пошуки істини, пізнання; зображення нереального життя; головний мотив – всемогутність людини; Невідоме уподібнювалося Богу |
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Бесіда
– Яке враження справило на вас ознайомлення з біографічними відомостями про Моріса Метерлінка?
– Які риси характеру письменника заслуговують на повагу?
– Схарактеризуйте основні періоди творчості М. Метерлінка.
2. Асоціативне малювання
– Продовжте речення: “Моріс Метерлінк – …”.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знати біографію письменника. Читати драму М. Метерлінка “Синій птах”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)