ШАРЛЬ БОДЛЕР. “ВІДПОВІДНОСТІ”, “ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ”. ФІЛІГРАННІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ФОРМАЛЬНА ДОВЕРШЕНІСТЬ І СУГЕСТИВНІСТЬ ВІРША “ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ”. ТЛУМАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ ОБРАЗІВ ЯК “ВИДИМИХ ЗНАКІВ” ІДЕЙ, ПОЧУТТІВ, ДУШЕВНИХ СТАНІВ (“ВІДПОВІДНОСТІ”) – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ

Мета: формування предметних компетентностей: допомогти учням осягнути ідейно-художні особливості, естетичну привабливість поезії Бодлера; розвивати навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; прищеплювати інтерес до поетичного слова, естетичний смак; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та представляти її; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, переклади віршів Бодлера різних авторів.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

– Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет Теодор де Банвіль говорив про нього інше: “Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життя і думки… Коли я слухав його швидке, вишукане мовлення, мовлення справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів…” На чиєму боці правда – спробуємо розібратися сьогодні на уроці.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда

– Які цикли містить збірка Ш. Бодлера “Квіти зла”?

– Які вірші виокремлюють у складі циклу “Сплін та ідеал”?

– Поясніть значення слова сплін.

2. Словникова робота

Сплін (з англ.- селезінка) – тоскний, пригнічений настрій, туга, хандра (у давнину пояснювали хворобою селезінки).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

– Не кожного з тих, які вміють писати римовані рядки, можна назвати поетом. Та й чи багато людей прагнуть бути справжніми поетами? Адже поет – це не тільки слава, визнання, шанувальники. Це ще і ризик бути незрозумілим більшістю, перетворитися із “володаря блакиті” на безпомічну забавку для оскаженілого натовпу. Бодлер не боявся бути поетом, тому його поезія вражає нас своєю щирістю і болем навіть через століття.

2. Виразне читання вірша Ш. Бодлера “Відповідності”

3. Бесіда

– Як розкривається у цій поезії ідея “відповідностей”?

– Розкрийте зміст метафори “ліси символів”.

– У яких рядках змальовано картину всеохопної гармонії?

– Як передаються у творі взаємини людини й природи?

– У якій формі написано вірш? (Сонет)

– Поясніть, чому цей твір називають “маніфестом символізму”.

3. Слово вчителя

– Дослідник творчості Бодлера Гастон Башляр застерігав від сприйняття сонета “Відповідності” як твору пейзажної лірики – його зміст значно глибший. “У двох єдностях – темної ночі і ясного дня – виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі”. Про це писав і сам Бодлер: “… увесь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну”. Навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття “темного змісту речей” – “широкого і чорного небуття”.

5. Виразне читання поезії “Вечорова гармонія”

6. Бесіда

– Яке враження справив на вас цей твір?

– Що утворює картину “вечорової гармонії”?

– Назвіть кольори і звуки, які відтворює поет. Як вони пов’‎язані між собою?

– Яку функцію виконують повтори рядків?

– Спробуйте передати словами “музику” бодлерівської “Вечорової гармонії”.

8. Слово вчителя

– У поезії Бодлера вражає сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів. Читач не тільки “бачить” кольори предметів, а й відчуває їхні форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів (“стебло співає росне”, “цвіт димує в тишині”.) Мелодії мають запахи (“запашні”, від них “очманіння млосне”). Лунає казкова музика – грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує й “тремкоче” скрипкою. Прихід ночі порівнюється з урочисто – піднесеною літургією (“цвіт димує. мов кадило”; “небеса високі і смутні. як вівтар”; обличчя коханої ліричного героя “сяє, мов потир” [потир – церковна чаша]). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця до його кривавого самогубства (“упало в кров свою світило життєдайне”).Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує якесь ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює глибинне відчуття гармонії.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

– Продовжте речення:

– У поезії Ш. Бодлера мене приваблює… .

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уміти виразно читати, аналізувати поезії Ш. Бодлера, визначати ознаки різних літературних напрямів. Написати контрольний домашній твір (есе) за поезією Ш. Бодлера. (Орієнтовні теми для творів (есе): “Конфлікт “ідеалу” та “дійсності” в поезії Ш. Бодлера”; “Культ краси в ліриці Ш. Бодлера”; “Трагізм становища поета у світі (бодлерівська концепція митця в поезії “Альбатрос”)”; “”Квіти зла” Ш. Бодлера – “символічна біографія поета””; “”Жорстокий моральний урок” поезії Ш. Бодлера”.)

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про художників-імпресіоністів, філософів-модерністів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ШАРЛЬ БОДЛЕР. “ВІДПОВІДНОСТІ”, “ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ”. ФІЛІГРАННІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ФОРМАЛЬНА ДОВЕРШЕНІСТЬ І СУГЕСТИВНІСТЬ ВІРША “ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ”. ТЛУМАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ ОБРАЗІВ ЯК “ВИДИМИХ ЗНАКІВ” ІДЕЙ, ПОЧУТТІВ, ДУШЕВНИХ СТАНІВ (“ВІДПОВІДНОСТІ”) – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ