Знос і амортизація основних засобів
В процесі експлуатації основні засоби неминуче зношуються, і як наслідок, втрачають свою вартість.
Знос – це процес втрати об’єктом основних засобів своїх фізичних, моральних та інших характеристик.
Виділяють 4 види зносу:
- Фізичний знос – втрата фізичних властивостей (надійності, працездатності) в результаті експлуатації об’єкта або негативного впливу на нього навколишнього середовища. Моральний знос – старіння об’єкта в результаті появи новіших, прогресивних і передових основних засобів, або здешевлення виробництва їх поточних моделей. Соціальний знос – негативний вплив основних засобів на працівника (шуми, вібрації, опромінення; то, що призводить до професійних захворювань). Екологічний знос – негативний вплив основних засобів на навколишнє середовище (наприклад, викиди в атмосферу важких металів при роботі підприємств металургійної промисловості).
На практиці зазвичай враховують тільки фізичний і моральний знос. У Росії головним чином – фізичний.
При цьому врахувати соціальний і екологічний знос набагато складніше і багато підприємств цим не “заморочуються”.
Знос веде до втрати об’єктом основних засобів своєї вартості. Верстат в процесі роботи зношується і рано чи пізно прийде в повну непридатність, а, отже, доведеться купувати новий верстат. Але на це потрібні кошти. Де їх взяти? Для вирішення цієї проблеми був придуманий механізм амортизації.
Амортизація – це процес грошового відшкодування зносу.
В теорії існує три основні методи нарахування амортизації:
- Рівномірний метод – протягом усього нормативного терміну експлуатації об’єкта основних засобів його вартість відшкодовується рівними частками. Наприклад, первісна вартість преса – 240 тис. грн. Термін експлуатації – 2 роки. Значить, розмір амортизаційних відрахувань в кожен місяць складе 10 тис. грн. (240 тис. грн. Ділимо на 24 місяці). Прогресивний метод – в перший час на собівартість готової продукції списується більша частина первісної вартості об’єкта ОЗ, а потім розмір амортизаційних відрахувань поступово зменшується. Регресивний метод – тут все навпаки, спочатку на собівартість списується менша частина первісної вартості об’єкта ОЗ, а потім розмір амортизаційних відрахувань поступово збільшується.
В Україні, на практиці, відповідно до Податковим Кодексом можна використовувати два способи нарахування амортизації:
- Лінійний метод – аналог рівномірно методу. Нелінійний метод (спосіб зменшуваного залишку) – аналог прогресивного методу.
Підприємство-платник податків має право самостійно вибрати спосіб амортизації об’єктів основних засобів. При цьому раз в п’ять років можна перейти з одного методу на інший (з лінійного на нелінійний, і навпаки).
У бухгалтерському обліку виділяються 4 способи нарахування амортизації:
- Лінійний спосіб; Спосіб зменшуваного залишку; Спосіб списання вартості ОС пропорційно обсягу продукції; Спосіб списання вартості ОС за сумою чисел років терміну корисного використання.
Для розрахунку величини амортизаційних відрахувань спочатку необхідно встановити норму амортизації.
Норма амортизації – це відсоток відшкодування вартості зносу об’єкта основних засобів за рік.
Амортизаційні групи і норма амортизації для нелінійного методу:
- 1 група – строк корисного використання 1-2 роки включно (місячна норма амортизації – 14,3); 2 група – 2-3 роки (8,8); 3 група – 3-5 років (5,6); 4 група – 5-7 років (3,8); 5 група – 7-10 років (2,7); 6 група – 10-15 років (1,8); 7 група – 15-20 років (1,3); 8 група – 20-25 років (1,0); 9 група -25-30 років (0,8); 10 група – понад 30 років (0,7).
Слід пам’ятати, що амортизуються не тільки основні засоби, але і нематеріальні активи!
Амортизація основних засобів в бухгалтерському балансі відображається на рахунку 02, нематеріальних активів – на рахунку 05.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)