Некасові витрати
Некасові витрати – витрати господарюючого суб’єкта, не пов’язані з операціями на банківських рахунках або в касі. Вони не призводять до реального відтоку грошових коштів.
Амортизація
Некасові витрати – не призводять до реального відтоку грошових засобів. Опосередковує перенесення вартості засобів виробництва на собівартість виготовленої продукції, наданих послуг і виконаних робіт. Передбачає регулярний і послідовний облік зменшення вартості активів, відповідний їх зносу. Залежно від сфери використання активів, амортизаційні відрахування відносять до виробничих або реалізаційних витрат.
Амортизуються визнаються активи з терміном служби від року, вартістю понад 20 тис. грн (це не точно). Вони розділені на 10 відокремлених груп в залежності від планованого терміну експлуатації.
На відміну від європейської практики, в Україні амортизація носить формальний характер: відображає нереальний фізичний і моральний знос, а нормативно встановлені ліміти відрахувань. В цілому механізм спрямований на скорочення бази оподаткування та зменшення витрат по оплаті податку на прибуток.
Суб’єкт господарювання може вибрати один з доступних способів нарахування амортизації (лінійний, нелінійний). Надалі його застосування обов’язково до всієї групи однорідних активів.
Нестачі, збитки від псування
Для обліку псування і недостач в результаті надзвичайних подій, а також їх можливої компенсації, передбачені спеціальні рахунки. Це запобігає негативним явищам можуть бути виявлені в процесі перевірки або інвентаризації. Для їх відображення в бухобліку мають значення:
- Етап діяльності, на якому вони виявлені: в дорозі, на складі, під час експлуатації; Причини виникнення: розкрадання, порушення умов поставки контрагентом; Можливість стягнення недостачі з винного; Приналежність яких бракує активів до оборотних або необоротних.
Норми природного убутку встановлені законом. Якщо недостача в допустимих межах виникла при транспортуванні постачальником, суб’єкт господарювання має право скоригувати первісну вартість поставленого товару, відображену в звітності.
Наднормативні втрати розцінюється як розкрадання. Якщо винний встановлений, налічується сума відшкодування, якщо немає – сума запасів списується на витрати поточного звітного періоду.
Списання безнадійної дебіторської заборгованості
Борг перед суб’єктом господарювання може виникнути у випадках, коли:
- Отримав передоплату постачальник не відвантажив оплачений товар; Замовник не розрахувався за виконані роботи, представлені послуги, поставлену продукцію; Контрагент не повернув наданий товарний кредит або отримана позика; Отримав гроші під звіт працівник не відзвітував про їх використання.
Заборгованість визнається безнадійною в таких випадках:
- Минув строк позовної давності її стягнення; Боржник помер, збанкрутував або ліквідований.
Списана дебіторська заборгованість громадянина визнається його доходом (наприклад – товар відвантажено покупцеві, який за нього не розрахувався). У цьому випадку суб’єкт господарювання в якості податкового агента зобов’язаний перерахувати до бюджету ПДФО.