Оцінка фондів
Оцінка фондів – одна з форм оцінювання загальної вартості активів підприємства (будівель, майна, основних засобів і так далі). Часто оцінку фондів називають “майнової оцінкою”, адже потреба в таких діях виникає в процесі приватизації, стягування податків, викупу майна, розрахунку вартості продажу і так далі.
Оцінка фондів: сутність
Досвід підприємницької діяльності підтверджує, що своєчасний облік і оцінка основних фондів – потужні інструменти в процесі управління компанією і її активами. Розрахунок поточної вартості майна – можливість оптимізувати процес управління активами, підвищити інвестиційну привабливість підприємства, гарантувати стійкість виробничої діяльності, дати можливості для управління різними групами ризиків (фінансових і виробничих).
Оцінка фондів – точний показник конкурентоспроможності підприємства та його перспектив на ринку. В процесі оцінки приділяється увага тільки тим фондам, термін служби яких не нижче 100 МРОТ.
Основні фонди – засоби праці, які одноразово або регулярно беруть участь у виробництві. Вони здатні зберігати свою форму і призначення, але поступово зношуються. Одночасно з цим вони переносять частину своєї ціни на послуги або вироблений товар.
Основні фонди можна умовно розділити на дві категорії:
1. Виробничі. Сюди відносяться об’єкти, які беруть безпосередню участь в процесі виготовлення товару або є частиною виробництва послуг. До даної категорії можна віднести передавальні пристрої, прилади, техніка, транспорт і так далі.
2. Невиробничі – об’єкти, які не беруть участі в створенні товарів, але гарантують зручність, комфорт і додаткові можливості в обслуговуванні працівників підприємства. Невиробничі фонди – поліклініки, будинки для проживання співробітників, санаторії для оздоровлення і так далі.
На сучасному етапі облік і оцінка фондів виробляються в вартісному і натуральному вигляді. Кожен з них має свої особливості:
– натуральні одиниці застосовуються для вимірювання обсягів конкретного типу основних фондів (загальної потужності техніки, кількості обладнання, площі приміщень і так далі);
– вартісний (цінової) облік, який надається в порівнянному вигляді, дозволяє обчислити структуру, обсяг, динаміку і ступінь формування основних фондів.
Оцінка фондів: способи, методи розрахунку
Фонди оцінюються за однією з наведених методик:
1. Первісна вартість. Тут до уваги береться реальна сума витрат на виробництво або покупку фондів, їх транспортування до місця призначення і подальший монтаж. Початкова ціна, як правило, виражається у вартості об’єкта, яка мала місце на момент здійснення покупки. Саме за первісною ціною фонди стають частиною балансу компанії. Даний параметр залишається незмінним протягом усього періоду служби. Його перегляд проводиться лише в разі переоцінки фондів компанії, їх капітального ремонту або виконанні робіт з модернізації. Що стосується амортизації, то її нарахування також проводиться за первісною ціною.
2. Відновлена вартість. Цей показник можна розрахувати шляхом переоцінки ключових фондів з урахуванням основних видів зносу (морального і фізичного). Різниця між відновлювальної та початковою ціною в чому залежить від вартості окремих елементів і змінити це налаштування. Розмір відновної вартості може бути вище або нижче початкової ціни. Він залежить від ряду факторів – загальної вартості виробництва, витрат на матеріали, тарифи на транспортування, рівень продуктивності і так далі.
За допомогою оцінки відновної вартості можна уніфікувати фонди підприємства, задіяні в різні часові проміжки. Крім цього, визначення даного показника необхідно для обчислення капітальних інвестицій і аналізу відтворювальної діяльності.
Важливу роль переоцінка фондів грає і в період інфляції. З її допомогою можна:
– провести оцінку реальної ціни основних фондів;
– максимально точно обчислити витрати на виготовлення і реалізацію продукції в майбутньому;
– правильно розрахувати витрати на виготовлення і продаж товарів;
– з максимальною точністю визначити розміри відрахувань, достатніх для відтворення ключових фондів;
– проставити точні продажні ціни на продаваємі фонди, а також плату за оренду.
Відновлювальна вартість за винятком зносу може бути обчислена за допомогою множення повної відновної вартості, яку за період переоцінки фондів підприємства, на коефіцієнт зносу.
3. Третій показник – залишкова вартість. Розрахунок здійснюється за простою формулою. З первісної (відновлювальної) ціни віднімається знос. По суті, залишкова вартість – це не перенесена на вироблений товар частина вартості фондів.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)