Занепад міжнародного значення Польщі

При такому внутрішньому занепаді не могла добре йти і зовнішня політика держави. У сусідів бували міжусобиці, якими за тодішнім часу легко могли б скористатися більш сильний уряд і краще організована нація, але поляки не зуміли витягти для себе нічого ні з смути, що відбувалася в Московській державі, ні з Тридцятилітньої війни в Німеччині. У середині XVII ст. від ленній залежності звільнилося герцогство Прусське, і сталося козацьке повстання, яке відкинуло від Речі Посполитої Малоросію [1]. Під час великої північної війни, коли сусіди Польщі вели боротьбу за переважання в північно-східній Європі, польська шляхта, розділена на партії, влаштовувала конфедерації і сварилася зі своїм королем, курфюрстом саксонським Августом II (1697-1733), яка придбала корону допомогою грошей. Ці чвари дали Петру Великому можливість втрутитися у внутрішні справи Польщі в якості посередника між королем і шляхтою і тим підкорити Річ Посполиту впливу Росії. Але й без того вже давно іноземні впливи були сильні в Польщі, і самі польські партії вплутували сусідів у свої усобиці або брали гроші від іноземних государів. Уже Ян-Казимир (син Сигізмунда III) в середині XVII ст. передбачав Польщі розділ між сусідами, а на початку XVII ст. прусський король Фрідріх-Вільгельм I пропонував Петру Великому поділитися деякими прикордонними землями Речі Посполитої. Польща продовжувала ще триматися, але не внутрішнім безначален, як думала шляхта, а суперництвом сусідів, які охороняли політичну рівновагу і тим самим підтримували існування внутрішньо розклалася Речі Посполитої.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Занепад міжнародного значення Польщі