Рух “Солідарність” у Польщі

У середині 1970-х рр. польське керівництво вирішило вийти з економічної кризи шляхом технологічного переозброєння країни за рахунок залучення західних кредитів. Але неповороткий державний і партійний апарат не зумів ефективно розпорядитися грошима. Борги Польщі капіталістичним країнам досягли 20 млрд доларів, а відсотки по боргу зрівнялися з розмірами польського експорту. Намагаючись розплатитися з боргами, держава посилила натиск на трудящих. У 1976 р це викликало новий сплеск заворушень робітників. Влада заарештувала “зачинщиків”. Однак боротьбу робітників підтримали інтелігенти. Вони створили правозахисну організацію, яка пізніше стала називатися “Комітет громадської самооборони – Комітет захисту робітників”. До того ж влада не могли розгромити опозицію ще й тому, що це могло погіршити відносини Польщі з кредиторами. Опір комуністичному режиму спиралося також на непідконтрольну державі католицьку церкву.
Після підвищення цін на м’ясо в липні 1980 в Польщі спалахнули робочі хвилювання, які до серпня охопили все побережжя. Робочі на чолі з лідерами правозахисної організації сформулювали свої вимоги. Вони припускали поліпшення життя робітників, надання їм соціальних гарантій, проведення демократичних реформ і створення профспілки, незалежного від правлячої Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП). У серпні страйк охопив всю країну, і владі довелося поступитися. У листопаді 1980 був офіційно зареєстрований незалежна профспілка “Солідарність”, який швидко перетворився на масовий народний рух проти комуністичного режиму. На чолі “Солідарності” встав лідер річної страйку робочий Лех Валенса. Профспілка вимагав проведення вільних виборів і передачі підприємств у руки робочого самоврядування. ПОРП тягнула з проведенням реформ, влада чинили перешкоди профспілці, страйки не вщухали. Комуністичному керівництву було ясно, що, якщо вибори відбудуться, народ проголосує за “Солідарність”. Країни Варшавського договору в цьому випадку могли ввести в Польщу війська, що спровокувало б початок військових дій.

Новий прем’єр-міністр Польщі і перший секретар ЦК ПОРП генерал Войцех Ярузельський 13 грудня 1981 оголосив про введення в Польщі воєнного стану. Сотні лідерів і активістів опозиції були заарештовані. Робочі виступи придушувалися силою. Але повністю впоратися з опозицією Ярузельського не вдалося. Час від часу в країні проходили масові антиурядові демонстрації, які жорстоко розганялися. Багато діячів культури засудили режим. Кінорежисер Анджей Вайда зняв фільм “Людина з заліза”, прославляв “Солідарність”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Рух “Солідарність” у Польщі