Вексельний обіг: визначення
Головні поняття вексельного обігу
Усвідомлення індосаменту полягає в тому, власне на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі) робиться передавальний напис, засобом якої іншій особі спільно з векселем передається право отримання платежу. Особа, яка передає вексель за індосаментом, називається індосантом, а отримало – індоссатом. Дія передачі векселя називається индоссированием або індоссацією.
Індосант відповідає за акцепт і платіж. Йому надається можливість зняти з себе обов’язок методом написи “За відсутності обороту на мене”, хоча подібна напис, безумовно, знизить інтерес до цього векселем у наступних його набувачів. Індосант зможе заборонити новітній індосамент застереженням “Згідно з указом” або “Виплачуєте виключно…”. Передавальний напис повинна бути своїми руками підписана індосантом, інші її складові можуть бути відтворені автоматичним методом. Закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.
Індосамент може бути здійснений на користь будь-якого посадовця, навіть в тому числі і на користь платника або векселедавця. Він має бути простим і нічим не обумовленим. Вибірковий індосамент, тобто надання лише частки суми векселя, не дозволяється.
Якими трапляються індосаменти в вексельний обіг?
Бланковий індосамент. У даній передавального напису не вказується, за указом якого посадовця потрібно здійснити платіж, хоча вона розписується индоссантом.
Такий вексель вважається виставлених на пред’явника, і його можливо передати іншій особі шляхом простого вручення. Бланковий індосамент можна перетворити в повний, зробивши напис, за указом якого посадовця належить здійснити платіж.
Міць бланкового індосаменту має індосамент на пред’явника, традиційно виражається словами “Виплачуєте пред’явнику цього векселя…”;
Іменний (повний) індосамент. В даному випадку в передавального напису вказується прізвище або назву індосата.
З отриманням векселі по абсолютному індосаментом потрібно з’ясувати безперервність передавальних написів;
Передоручений (інкасових) індосамент. Така передавальний напис робиться власником векселя при передачі даного документа банку з побажанням знайти у ній платіж.
Вона містить в собі напис: “Валюта до отримання”, “На інкасо”, “Довіряю знайти” і т. п. Одержувач векселя по покладених індосаментом не робиться його власником.
Індосамент, абсолютний надалі терміну платежу, має такі ж результати, що і попередній індосамент. Індосамент слід відрізняти від цесії, передавального напису в іменних документах (за допомогою цесії передаються депозитні і ощадні сертифікати). Вексель передається в заставу, то передавальний напис має застереження “Валюта в заставу”, “Валюта в обеспечивание” або подібні. Векселедержатель такого векселя зможе виробляти повне право, які з переказного векселі, хоча передавати його має можливість лише за передорученому індосаментом.
Головні види операцій з векселями
Позики за особливим позикового рахунку, забезпеченому векселями. Банки можуть розкривати відвідувачам на підставі укладеного кредитного договору особливі позичкові рахунки і давати із них кредити, приймаючи у тому обеспечивание векселі.
До прийнятою в обеспечивание векселями пред’являються такі ж вимоги, власне і до враховуються. Векселі сприймаються в обеспечивание особливого позичкового рахунку не на їхньому повну вартість: традиційно 60-90% їх суми залежно від обсягу встановленого певним банком, також залежно від кредитоспроможності клієнта та якості представлених їм векселів.
Вексельно-кредитні операції в банку, в якій би формі вони не виконувалися, починаються з отримання відвідувачем вексельного кредиту, який може бути представницькими і векселедавним.
Інкасування векселів. Банки нерідко роблять доручення векселедержателей одержання платежів за векселями в строк.
Банки беруть на себе обов’язок за поданням векселів вчасно платникові й отримання належних із них платежів. Коль скоро платіж надійде, вексель повернеться боржнику. У разі ненадходження платежу вексель повертається кредитору, хоча з непокорою в неплатежі. Отже, банк відповідає за результати, що утворилися внаслідок упущення непокори.
Домициляция векселів. Банки можуть за дорученням векселедавців створювати платежів до установлений термін. Банк на противагу инкассированию векселів вважається не одержувачем платежу, а платником.
Призначення платником за векселем будь-небудь третьої особи іменується доміциляцією, а ці векселі – доміцильованими. Виступаючи у вигляді доміцилянта, банк не несе практично ніякого ризику, тому що він оплачує вексель тільки в тому випадку, якщо платник заніс йому раніше вексельну суму або в разі якщо замовник має у нього на своєму розрахунковому (поточному) рахунку необхідну суму і уповноважує банк списати з його рахунку необхідну суму, потрібну для оплати векселя.
Інакше банк відкидає в платежі. За плату векселі у вигляді особливого платника зазвичай містять невелику комісію, а оплачені векселі відсилаються відвідувачеві.
Облік векселів полягає в тому, власне векселедержатель реалізує векселі банку за індосаментом до настання терміну платежу і отримує за це вексельну суму за мінусом за передчасне отримання явного відсотка від цієї суми. Даний відсоток називається облікованим.
Як розпізнають цессию і індосамент?
- Цесія вважається двостороннім договором між поступається і купують права. Індосамент адже представляє з себе односторонню позицію, що здійснюються поступається власні права за векселем; Вексельне законодавство дозволяє вчинення бланкового або представницькою індосаменту. Цесія ж може бути виключно іменний; Індосамент передбачає повну і безумовну передачу прав за векселем. При цесії надання прав можливо здійснена під умовою або частково; Індосамент мав бути здійснений на бланку векселя або додатковому аркуші. Цесія можливо оформлена як на самому документі, а й окремим контрактом; В слідстві вчинення індосаменту індосант приймає на себе обов’язок перед всяким наступним векселедержателем (коли в текст передавального напису не інтегрована особлива обмовка). При цесії поступається власні права відповідає тільки за їх реальність, хоча не за здійсненність.
За допомогою цесії передаються векселі після непокори про неплатіж або надалі закінчення терміну, встановленого для здійснення непокори.
Акцепт переказного векселя. Боржник за переказним векселем зобов’язаний погодитися на плату тратти методом її акцепту.
Акцепт йдеться у лівої частки зовнішнього боку векселі і полягає словами: “Акцептований”, “Прийнято”, “Оплачу” або подібними за змістом, з обов’язковим проставленням підпису платника.
Звичайна підпис платника означає акцепт векселя. Пред’явлення векселя до акцепту може бути зроблено у будь-який час, починаючи з дня його видачі і закінчуючи фактором пришестя платежу. Вексель може бути показаний до акцепту і акцептований в тому числі і в наслідку настання терміну платежу, і боржник відповідає за ним так само, як якщо б він прийняв вексель до терміну.
Трасат має право домагатися пред’явлення йому векселя повторно через один день після першого пред’явлення. Коли після чого терміну не буде прийняття, то вексель кажуть неприйнятим. Боржник не має права домагатися залишення у себе векселя для акцепту.
Трасат зможе домовитися про певний строк пред’явлення векселя до акцепту, наприклад не раніше конкретного терміну. Переказні векселі з оплатою в явний день від пред’явлення повинні бути представлені до акцепту протягом року з дня їх видачі. В даному випадку акцепт зобов’язаний бути датований.
Трасат можливо сповіщений про подальше надання векселя до акцепту особливим посланням трасанта, що має назву повідомним посланням або авізо. Звичайно в ньому вказуються подробиці про виданому векселі: місце і час видачі, вексельна сума, термін, прізвище першого набувача, місце платежу, також питання розрахунків трасанта і трасата.
Акцепт має бути простим і нічим не обумовленим, хоча він може бути вибірковим (боржник згоден сплатити лише частину суми). Може з’явитися і ця ситуація, коли боржник поставив акцепт, а потім, до повернення векселя, його закреслив.
Акцепт грає в угодах роль явної гарантії від пред’явлення неправомірних домагань по виконанню умов тратти. Коли боржник вважає, власне обіцянку за векселем не випливає з його взаємин з кредитором, то йому надається можливість його неакцептовану.
Акцепт тратти може здійснити і банк. Такий акцепт називається банківським і використовується в основному для передчасного обліку векселів. Банківський акцепт обов’язковий виключно при розрахунках з розстрочкою платежу в формі документарного акредитива.
Якщо поглянути під іншим кутом, постачальник, відправляючи одержувачу продукт, спільно з товаро-відвантаження документами передає в банк і тратту. Клієнт продукту не отримає документів, а як слід, і сам продукт, поки не акцептує вексель.
Аваль – це вексельне поручительство. Замість банківського акцепту найбільш комфортно авалювання (підтвердження) векселі банками. Аваль виступає як вексельне поручительство, в про
(2 votes, average: 5.00 out of 5)