Обов’язкові реквізити векселя

Вексель – строго формальний документ, тому він має ряд обов’язкових реквізитів. Перелік реквізитів дещо відрізняється в залежності від того, є вексель перекладним (траттой) або простим (соло-вексель).

Які реквізити векселі вважаються обов’язковими?

До обов’язкових реквізитів зараховуються:

Вексельна сума. Сума вказується як цифрами, так і прописом. Якщо між сумами є розбіжність (яке утворилося через помилку векселедавця), дійсним є прописане значення. Є ще ряд аспектів:

1. Якщо у векселі фігурують кілька сум, дійсної вважається менша з них.

2. Сума виплати за векселем не може бути поділена на частини.

3. Відсоток включається в підсумкову суму оплати або прописується окремо.

4. Ставка відсотка вказується, тільки якщо термін цінного паперу встановлено за пред’явленням.

5. Якщо вексель надається раніше, ніж поставляється товар, ризикує векселедавець. З моменту, коли цінний папір виявляється у векселедержателя, емітент вважається боржником.

Найменування і реквізити платника. Юридична особа зазначає на векселі адреса і найменування, а фізичне – ПІБ, місце проживання, паспортні реквізити. За простим векселем емітент вважається платником, за переказним ж векселем він є відмінним, тому в переказному присутній додатковий рядок.

Термін. Можливі кілька варіантів терміну виплати за векселем:

1. Після пред’явлення. Власник пред’являє вексель протягом року з дати складання і отримує грошову суму плюс відсотки. Якщо вексель прострочений, власник не може вимагати по ньому гроші.

2. Через деякий час з дати пред’явлення. Власник цінних паперів пред’являє вексель, очікує обумовлений час, після чого отримує грошову суму.

3. Через деякий час з дати складання. Власник може звернутися за грошима через обумовлений час з моменту емісії цінних паперів.

4. На дату – оплата здійснюється в день, зазначений у векселі.

Якщо в документі не фігурує термін платежу, дійсним вважається перший варіант з вищеописаних. Якщо у векселі також немає і дати складання, він недійсний.

Місце платежу. Часто під місцем платежу мається на увазі місцезнаходження платника, тому якщо реквізит не заповнений, порушенням це не є. Однак якщо відсутня і місцезнаходження, цінний папір є недійсним. Крім того, вона недійсна, якщо в ній прописано кілька місць платежу.

Дата і місце складання. Місце складання може не бути присутнім в документі, а дата обов’язкове. Неіснуюче місце складання і нереальна дата роблять вексель недійсним.

Підпис і аваль. Підпис ставиться в правому нижньому кутку цінного паперу тільки рукописним способом. Якщо векселедавець – компанія, підписів має бути дві: керівника і головного бухгалтера. Аваль – це гарантія платежу з боку банку, який називається авалістом. Ставиться аваль на додатковому аркуші – алонжі. Аваліст несе відповідальність перед власником векселя в тій же мірі, що і особа, за яку він поручився. Необхідність авалю виникає, коли кредитор не довіряє емітенту векселя, тому вимагає додаткових гарантій. Авалювання підвищує надійність векселя і сприяє розвитку вексельного обігу в цілому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Обов’язкові реквізити векселя