Женевський вексель: визначення

Вексель опосередковує рух не інвестиційного, а позичкового капіталу, тому на відміну від інвестиційних цінних паперів не має власної вартості, в ньому відображається вартість матеріальних цінностей. Платіжну функцію векселя не можна ототожнювати з функцією грошей як засобу платежу. Вексель визначає не тільки суму майбутніх платежів, а й закріплює конкретні умови і термін кредитних відносин.

Крім того, на відміну від звичайних грошей, які не мають прямого впливу на ефективність господарювання, вексель є одним з найважливіших фінансових інструментів. У країнах з розвиненими фінансовими системами векселі займають 20-25% у фінансовому обороті. Це не тільки засіб переказу грошей, але і засіб отримання боргу, платежу і кредиту.

Відповідно до ГК України вексель є цінним папером. Вексель – короткостроковий грошовий документ: максимальний строк звернення до України – 180 днів, в інших країнах – до 361 дня. Емісія векселя не передбачає державної реєстрації.

Женевська вексельна конвенція

У сучасному світі вексель регулюється спеціальними нормами вексельного права. Багато країн уніфікували своє вексельне законодавство на основі Женевської вексельної конвенції, розробленої під егідою Ліги Націй. Це багатосторонні договори, укладені на конвенції в Женеві в 1930 році і які регламентують порядок застосування в платіжному обороті векселів. Основна мета Женевської конвенції – уніфікація вексельних законів.

Країни-учасниці вексельної конвенції (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція, Швейцарія) в різний час ввели в дію Єдиний вексельний закон – УВЗ. Радянський Союз приєднався до них в 1936 році. Великобританія і США склали іншу основну систему вексельного права – англо-американську.

Женевський вексель – це вексель, складений відповідно до норм УВЗ 1930 року, затвердженого Женевською конвенцією про Единообразном законі про простих і переказні векселі. Характерний абстрактностью, безумовної переданням, публічної достовірністю, формалізмом, строгістю і швидкістю стягнення. У тексті векселя не допускаються заслання на підстави його видачі.

У відповідності УВЗ різниться два типи векселя:

Простий вексель (соло) – це документ, який відповідає вимогам закону за формою і містить нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити на вимогу або в певний час в майбутньому іншій особі зазначену у векселі суму грошей.

Перекладної вексель (тратта) – це документ, складений за встановленою законом формі, в якому міститься нічим не обумовлений наказ (наказ) однієї особи (векселедавця, трасанта) іншій особі (платнику, трасату) сплатити на вимогу або в певний час в майбутньому позначену в векселі суму грошей третій особі (першому власникові векселі, ремітенту).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Женевський вексель: визначення