УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЛЕГЕНДИ “БЕРЕГИНЯ”, “НЕОПАЛИМА КУПИНА”. ДОБРО І ЗЛО, ЇХНЯ РОЛЬ У ЖИТТІ – Світ фантазії, мудрості
Мета:
– учити оцінювати вчинки героїв, розрізняти добро і зло як у легендах, так і в житті; виробляти вміння відтворювати в уяві незвичайні художні картини;
– розвивати навички виразного читання, літературного аналізу художнього твору, зв’язного мовлення; допомогти зрозуміти повчальний зміст легенд;
– виховувати повагу до ближнього, почуття патріотизму.
ТИП уроку: комбінований.
Обладнання: підручник.
Вона в душі моїй, МОЯ Вкраїна,
ІЗ усміхом і мудрістю в очах,
Овіяна легендами сумними,
І горда все-таки, ЯК в небі птах.
І. Світличний
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання. Бесіда
· Які жанри усної народної творчості ви знаєте? (Перекази, замовляння, думи, балади, прислів’я, приказки, казки, легенди, міфи, пісні, загадки.)
· Який твір називається легендою? (Легенда – це придумана оповідь про якусь подію, особу, явище, походження назв тощо, що сприймають як достовірну.)
· На які групи поділяються всі народні легенди? (Топонімічні, антропонімічні, історичні)
· Які народні легенди вам відомі? (“Про зоряний Віз”, “Чому пес живе коло людей?”, “ЯК виникли Карпати”, “Чому в морі Є перли і мушлі”).
· Як ви вважаєте, що найкраще може захистити людину від різних неприємностей і небезпек? (Бог або Богиня, ікона)
· Хто був у давніх українців богинею захисту від зла? (Берегиня)
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Народна творчість кличе нас у мандри, велить пізнати мудрість вікову, учить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди, не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється людська сутність.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку коментує його, залучає до бесіди учнів.)
· Чому І. Світличний говорить, що Україна овіяна саме сумними легендами? (Наша країна завжди повинна була боротися за свою культуру, мову, незалежність.)
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Героями сьогоднішнього уроку будуть Берегиня та Сварог, які відкриють нам, сучасним українцям, процес зародження людської цивілізації (побуту, вірувань, діяльності предків), розкажуть про віковічну боротьбу світлого і темного, уславлять перемогу добра і гармонії в житті, прагнення жити в добробуті, засудять “темні сили”, що намагалися знищити все земне.
Відкрийте серця для зустрічі з Берегинею – головною героїнею однойменної народної легенди. Схематичне зображення цієї богині трансформувалося в малюнок тризуба, що тривалі століття вшановували і використовували як оберіг, у київських князів доби України-Руси стає національним гербом, а сьогодні – Державним Гербом незалежної України (пам’ятний знак “Тризуб” масою 135 кг установлено 24 серпня в День незалежності України на горі Говерла).
2. Виразне читання легенди “Берегиня”
3. Бесіда за змістом прочитаного. метод “карусель цитат”
· Що в легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили в темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)
· Про що свідчить промова Сварога до людей? (“Спочатку кутини будуйте. Виходьте З печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті…”).
· Як Берегиня хотіла облагородити життя людей? (“Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій вдяганці, ЯК личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як З конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати”). Яка загроза виникла для людського суспільства? У чому це виявилося?
· Яка мета була в Чорнобога, коли він ішов Землю? Прочитайте, як про це зазначено в легенді. (“ТОЖ мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…”).
· Чому Берегиня перемогла “темні сили” Чорнобога? Як про це зазначено у творі? (“Тоді Берегиня сміливо рушила З піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор”.)
· Що сталося з “військом” Чорнобога? (“І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог – творець Росі – змахнув чарівною рукою своєю – і тої Ж миті панцирні потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки”.)
· Яких практичних навичок навчили людей Сварог, Берегиня? (“ЯК ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати”; ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)
· Як шанували люди Берегиню у власних оселях? (“…вишивали Берегиню З піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої охоронниці на дверях, на вікнах, вишивали її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно”.)
Виступ учня-мистецтвознавця
Безмежна любов і шана до Берегині наших пращурів утілилася в обереги – наші прадавні символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювалися в побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Вишитий рушник, вишиванка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека – без них і сьогодні важко уявити нашу Україну.
А найдавніший зразок оберега – це берегиня-ляля, яку створили понад 5 тисяч років тому. Це не просто дитяча іграшка, це витвір мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, чиста, образна і символічна. Така лялька має умовний силует. Спочатку створювали насамперед голову і тулуб, обличчя робили без деталей або з намотаними нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір’я. Лялька була оберегом душі людської.
4. Робота над побудовою твору (учні роблять запис у зошитах)
Твір має композиційну довершеність, нагадує казку з такими складниками.
Вступ: життя людей у злиднях, пітьмі, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.
Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом.
Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.
“Берегиня” побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і злого.
5. Робота над змістом легенди “неопалима купина”
– Наші предки вірили в те, що життя – це завжди рух, праця, боротьба, і були переконані, що в протистоянні доброго і злого переможе той, хто захищає, відстоює світло, справедливість, волю. Саме про це розповідає легенда “Неопалима купина”.
Виступ учня-біолога
Учені ботаніки дослідили, що нічого надприродного в такому горінні немає. Просто у спекотний день квітуча рослина виділяє ефірну олію. Отож довкола квітів скупчується невидима хмарка летких речовин. Якщо ж до верхівки куща піднести запалений сірник, то ці леткі речовини спалахують блакитно-зеленим вогнем. При цьому сама рослина залишається неушкодженою. Саме від цього пішла народна назва “неопалима купина”. Ботаніки називають рослину прозаїчніше: ясенець, бо листя її справді нагадує листя ясена.
Виступ учня-фольклориста
Є ще одна легенда, яка розповідає про те, що ще сивої давнини на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монгольсько-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село.
Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та повели всіх людей у полон. Нікому було вже відбудовувати село. І тоді сталося диво. На попелищі в долині виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо самі спалахували вогнем і залишалися цілісінькими. Здавалося, у них уселився дух непоборного народу, що його ніякі вороги не могли зломити. У народі назвали цю рослину неопалимою купиною. Так розповідає легенда.
В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості й незахищеності нашої землі. Тому в Україні образ цей використовують досить часто. Зокрема значного поширення набула ікона, яка називається “Неопалима купина”. На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписано у восьмикутну зірку, яка складається з двох – червоного і зеленого – чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний – полум’я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, має оберігати приміщення від пожежі та блискавки.
Сама композиція такої ікони виникла на основі порівняння Богоматері з неспаленим кущем, побаченим, згідно Біблії, Мойсеєм на горі Фагор. Ікону “Неопалима купина” виставляють у храмі чи в хаті, вона оберігає приміщення від пожежі чи блискавки. Є і християнське свято “Неопалима купина”, воно відзначається щорічно 17 вересня. Віряни моляться Неопалимій купині – Богоматері – прохаючи захистити дім і худобу від блискавки та вогню.
6. Прийом “Незакінчене речення”
– Рослина неопалимого зела символізує… (поетичне відображення долі України та українського народу).
– Твір переконує читача, що в житті перемагає не сила, а… (мудрість, патріотизм, правда, прагнення бути вільним).
– Темою легенди “Неопалима купина” є зображення боротьби… (мешканців Дорогобужа З польськими та угорськими завойовниками, де виявлялася мудрість, завзятість, сила волі українського народу).
– Основна думка твору – це ствердження незнищенності… (української землі та її народу).
7. Слово вчителя
“Неопалима купина” – це поетичне зображення долі України та українського народу, Яких тільки лих не зазнавав наш край. Його палили, плюндрували, грабували, нищили століттями різні заброди, висмоктували животворні сили, забороняли українську мову і культуру, викорчовували саму назву “Україна”. Але, як писав поет:
Я єсть народ, якого правди сила
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! –
А сила знову розцвіла.
Незнищенність нашої Вітчизни, незнищенність нашого народу – ось що символізує рожевоквітна неопалима купина.
Ця диво-квітка схожа на людську душу, з усіма її тривогами і радостями. Вона тягнеться до світла, сонця, тепла. І тому негоді неможливо її зламати.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
– Мені (не) сподобалось на уроці…
– Найбільші труднощі я відчув (-ла)…
– Я вмію…
– Мій настрій…
– Я знаю…
– Найбільший мій успіх…
– Надалі я знатиму…
– Я зрозумів (-ла)…
2. Слово вчителя
Давні греки уявляли душу у вигляді метелика. Наша українська душа на крилах має візерунок жовтогарячого сонця і блакитного неба, живиться вона життєдайним нектаром неопалимої купини – квітки, що символізує незнищенність духу, непохитність віри, незламність волі українського народу.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити теоретичний матеріал підручника.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)