Твір за повістю “Старий і море Хемінгуея”

Старий і море є одним із заключних творів у творчості автора. Хемінгуей після цього не писав ніяких завершених великих творів, проте, саме Старий і море стало твором приніс і Пулітцерівську премію і істотне визнання.

Для заключного твору в кар’єрі обрана тема є більш ніж актуальною, навіть, напевно, точної. Перед нами образ змінюваності і передачі досвіду, образ вічного продовження. До періоду написання Хемінгуей сам був в досить похилому віці, хоча і не старим в повному сенсі цього слова, тому автор явно розмірковував над сферою передачі власного таланту, продовження його справи.

Повість передбачає в якомусь сенсі казковий сюжет, відгомони казкового оповідання простежуються буквально у всьому. Раніше говорилося про старого і хлопчика і цей сюжет співвідношення великого і маленького, передачі досвіду є дуже великою для міфології. Також старий сам по собі представляє своєрідного супергероя (у нього навіть характерне прізвисько – Чемпіон) тільки на пенсії, він може бути порівняний не тільки зі спортивними героями, але і з героями американських коміксів, які, як відомо, є новою міфологією.

Далі слід відзначити бій марліну і старого, гігантське морське чудовисько нагадує і про страждання Іова. Також вказує на безліч інших сюжетів, де був включений подібний елемент.

Власне фігура старого є досить цікавого героя, який відрізняється високою сентиментальністю і простотою. Фактично він представляє собою образ святого відлюдника, мудрості, фортеці характеру. Саме тому для нього прийнятною опозицією або навіть співрозмовником стає море – величезна і неозора стихія.

Відносно спілкування старого слід зазначити також досить цікаве його вміння спілкуватися практично з усім. Він спілкується з Марлін, він спілкується з човном і навіть власною рукою. При цьому він всюди поширює любов, до хлопчика, до човна і навіть Марлін.

У сюжеті цієї повісті розповідається про те як літній рибалка протягом більше двох місяців залишається без улову і навіть допомагає йому хлопчик змушений перейти на інше судно для того щоб заробляти там. Проте сам старий продовжує виходити в море, адже у нього не залишається і інших варіантів, та й більш нічого він робити не вміє. Коли надій практично не залишається, він ловить великого марліну, чи не любити витягнути, йому має бути тривала і марудна метушня для того щоб дістатися до берега і отримати якусь вигоду від власного видобутку.

Проте не тільки Старку цікавий марлин, акули теж хочуть отримати своє і в результаті старий не тільки бореться зі своїм уловом, а й відганяє акул. Вони все-таки з’їдають значну частину марліну і старий повертається на берег без улову. Повість так само як багато творів Хемінгуея вчать життєвої стійкості і тотальної витримці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір за повістю “Старий і море Хемінгуея”