Твір про домашню тварину

Я дуже люблю тварин. Мені здається, без них життя стане нудним і безрадісною. В моєму домі завжди жило якесь тварина, іноді відразу кілька. У цьому питанні мені пощастило, тому що мама поділяє мою любов до тварин і не заперечує проти появи їх у нас в сім’ї.

Зараз з нами живе кішка, звуть її Маруся. Вона безпородна, хоч і трохи схожа на сіамську. Мабуть, домішка породистої крові в ній все ж є. Вона з’явилася у нас п’ять років тому.

Ми взяли цю кішку з притулку для тварин. У нас тоді від старості померла кішка Матильда. Ми всі дуже сумували за нею і тому вирішили взяти кошеня.

У вихідний день ми з мамою сіли в машину і поїхали в притулок. Там було багато тварин, в основному – кішки і собаки. Всі вони були різного віку, були навіть породисті. Всіх їх було дуже шкода, адже у притулок потрапляють не від хорошого життя. Але я розумів, що забрати не вийде, тому потрібно вибрати когось одного.

Я довго ходив і не міг зупинитися на кого з тварин. Кожен з них по-своєму гарний. Але раптом на очі мені попався маленький кошеня, жавшийся в кутку клітки. Він був худий і якийсь заляканий. Шерсть його не блищала і місцями звалялася. Я зрозумів, що саме його ми повинні забрати, інакше він навряд чи виживе. Так Маруся поїхала до нас додому.

Там вона швидко освоїлася, распушилась і вибрала собі спальне місце прямо на моєму ліжку. З апетитом у неї з першого дня проблем не було. Через місяць її було не впізнати. Кішка підросла, зміцніла, покращала. Це вже був зовсім не той худий, забитий кошеня, якого ми привезли з притулку. Тепер вона вже повноправний член сім’ї. Маруся вальяжно пересувається по квартирі, відчуваючи себе господинею. Вона дуже лагідна, з задоволенням дає себе гладити. А коли у мами болить голова, кішка її лікує, вона лягає поруч на подушці і муркоче, поки мама не засне.

Я дуже люблю нашу пухнасту красуню і зовсім не шкодую, що тоді вибрав саме її.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4.25 out of 5)

Твір про домашню тварину