Твір на тему “Хороші вчинки”
Як же все таки приємно робити добрі справи! Це додає тобі якісь додаткові сили і, немов, окрилює. Ти починаєш відчувати в собі ту важливу іскорку добра, яка роздувається в твоєму серці і може перерости у величезне полум’я. Такі вчинки допомагають твоєму серцю не зачерствіти. Насправді, добре вихована людина здатна зробити багато позитивного навіть за день. Можна допомогти рідним по дому, принести комусь щось, сходити в магазин для старої бабусі, погодувати кота, допомогти вчити уроки молодшому братові або сестрі… загалом зробити так, щоб комусь стало легше.
Іноді просто складно навіть пригадати все. Тільки от у творі хочеться розповісти про щось більш масштабний і цікавий.
Моя мама одного разу познайомилася з однією старою жінкою. Це була не звичайна бабуся. Точніше сказати, вона тільки зовні здавалася літній, а в душі у неї палало багаття енергії і щастя. Справа в тому, що ця жінка, перебуваючи одна в квартирі, вирішила розважати себе, щоб не старіти душею. Руки у неї були золотими і вона дуже добре вміла вишивати. Їй спало на думку виготовляти іграшки для дітей. Переглянувши безліч книг, ця жінка вирішила спробувати пошити одну таку. Зробивши викрійку, вона взялася за це складне, але цікаве заняття. І ось, через пару днів перша іграшка була вже готова. Вона вийшла дуже красивою і незвичайною. Жінка вклала в неї свою любов і старання. Тепер можна було вчитися робити й інші варіанти м’яких виробів.
Через зовсім невеликий час у неї на полицях красувалися самі незвичайні і цікаві іграшки. Коли назбиралося вже багато, вирішено було продати їх і отримати виручку, адже матеріали коштують дорого, а для виготовлення нових виробів потрібні нові можливості. Пройшовши по іграшкових магазинах, вона знайшла бажаючих продавати таку саморобну красу. Продавці просто захоплювалися роботою старенької, адже це займає багато часу і сил.
Прийшовши додому, вона зібрала в пакет своїх м’яких друзів і вирушила в дорогу. По дорозі зустрілася їй пара з маленькою дитиною, який розходився плакати і його ніяк не вдавалося заспокоїти. “Але адже саме для таких діточок я і шила ці іграшки. Мені так хочеться, щоб вони стали чиїмись кращими друзями і приносили радість!”, – подумала жінка і, вийнявши іграшку з пакета, подарувала її малюкові. Дитя дуже обрадовалось подарунку і перестало плакати. Коротше кажучи, тепер на багатьох прилавках нашого міста живуть м’які іграшки, які з такою любов’ю виготовила ця жінка, і дарують дітям радість дитинства.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)