Твір на тему: “Знову весна”

Скоріше б закінчилася зима! Спочатку ми так чекали її, просто дочекатися не могли першого снігу і моменту, коли тато витягне з сараю санки і можна буде кататися з гірки за будинком. І коли можна буде піти на лижах в сусідній ліс.

Коли падав перший сніг, всі хлопці з нашого двору висипали у двір і ми ліпили сніговиків. Ми катали величезні снігові кулі до пізнього вечора, а потім поставили їх один на одного, вставили їм очі-вуглинки. А замість носа – кому морквину, кому камінчик, кому – палочку. Вони були такі кумедні! Кілька штук і зараз стоїть у дворі, бо за всю з зиму жодного разу не було відлиги і вони не розтанули. Але все дуже змінилися, трохи зруйнувалися. Хтось постраждав від сніжок, хтось розсипався незрозуміло від чого. У парочки не вистачає очей. І вони стали такими брудними, сірими. Як і сніг навколо. Сніг у місті взагалі швидко стає брудним, взуття від нього псується і промокає.

Чесно кажучи, хотілося б, щоб уже розтанув цей брудний сніг, побігли по вулицях дзвінкі струмочки і почалася справжня весна. Хочеться прокинутися від того, що сонячні промені вперто проникають в кімнату і не просто світять, але і нагрівають все навколо. Хочеться побачити, як брудні замети зменшуються. Звичайно, тоді почнуть танути і наші сніговики, які посміхалися нам всю зиму, але ж вони, правда, вже зовсім не такі красені, якими були спочатку.

А ще хочеться йти по вулиці, навіть підстрибувати трошки – від того, що світить сонце і гарний настрій. Хочеться підійти до дерева і розглянути на ньому набряклі нирки – такі гостренькі, злегка лопнули нагорі, і щоб звідти стирчали крихітні зелені носики – майбутні листочки. Ще хочеться побачити, як сонна муха, розбуджена першим теплом, повзає по склу вікна. Як купаються в калюжах горобці, скуйовджене, крикливі – вони стрибають у калюжі, хлюпочуться там і поглядають один на одного: ось, мовляв, який я сміливець!

Хочеться піти в парк, і подивитися, як під покровом сірого талого снігу зеленіють перші травинки, такі яскраві, ніжні і слабкі, що їх хочеться пожаліти. Але насправді трава не слабка, а дуже сильна, адже вона може пробиватися навіть через асфальт! Просто здається такою в перші дні весни.

Хочеться підняти голову і побачити небо – синє-синє, велике-превелике. А в ньому – куточком – маленькі наближаються точки – журавлів, які повертаються додому, і пролітають прямо над нами. Хочеться крикнути: “Ура! Весна прийшла!”
Скоріше б закінчилася зима.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір на тему: “Знову весна”