Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО
Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю.
У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців:
Нумо до праці брати!
Годі лякатись! За діло святеє
Сміло ми будемо йти!
І незважаючи на те, що шлях до щастя і волі довгий і важкий, його можна подолати, якщо не спинятись.
Письменник впевнений, що даремно труд людський не зникне. Коли ж він принесе плоди, люди згадають трудівників з вдячністю. Не сподіваючись діждати кращих часів, Б. Грінченко мріє дати щасливу долю онукам. Він висловлює свою повагу щирим робітникам, соромить недбалих.
На мою думку, Б. Грінченко вважає, що праця необхідна для того, щоб народ здобув самостійність, пережив національне відродження. Думка поета про те, що “ми на роботу на світ народились”, надзвичайно важлива і в наш час. Її актуальність полягає в тому, що тільки працюючи ми зможемо покращити становище нашого суспільства, свій життєвий рівень, стати на один щабель з іншими європейськими країнами.
Отже, щира праця кожного члена суспільства – основна умова нашого щасливого майбутнього.
Related posts:
- ДО ПРАЦІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись,- Дякою нас тоді люди згадають – […]...
- Зображення трагічного становища українського народу у вірші “Доки?” – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко рано перейнявся турботами простого люду, зрозумів свою з ними спільність. Дуже гостро відчував письменник принизливе становище українських трудівників. Своє обурення їхньою долею висловив автор у вірші “Доки?” Б. Грінченко впевнений, що …давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас… Однак ця довгоочікувана воля все не приходить: А все її нема, не йде, […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- “О скільки сліз повинні ми утерти!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Борис Грінченко виявив себе філігранним майстром малих прозових форм. До раннього періоду творчості належить оповідання “Без хліба” (1884), в якому основним є конфлікт людини зі своїм сумлінням. На прикладі героїв, поставлених в екстремальну життєву ситуацію, письменник утверджує цінність християнської заповіді “не вкради”. Тематика Грінченкових оповідань різноманітна. У них зображено українське село з його малими радощами […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. Вони жили поряд. Грицько був “говіркий, веселий, […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
- Борис Грінченко – фольклорист – твір з української літератури Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісті українства”, який дуже виділявся своїм “болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди”. Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за життя його дуже часто критикували. […]...
- Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ ■ Борис Грінченко Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у дворянській сім’ї. Здобувши початкову освіту, навчався в Харківському реальному училищі, з якого був відрахований за читання й поширення забороненої політичної літератури. Після двох місяців ув’язнення працював канцеляристом у Харківській казенній палаті. Через деякий час склав іспит на […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
- Скорочено – КАТОРЖНА – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 10 КЛАС (Скорочено) I Усі звали її “каторжною”. – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха. – Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався п’яний батько. – За що ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик. А хлопці та дівчата на вулиці як звали, то також все ж із додатком: “Ота каторжна […]...
- Борис Грінченко (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився Борис Дмитрович Грінченко […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – I варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас Коли я прочитав невеличке оповідання Б. Грінченка “Гринько”, то відчув симпатію до зображених у ньому дітей. Грицько викликає особливу повагу. Коли Грицько застав Семена у чужому саду й отримав прочухана від його матері, він повернувся і пішов від них на берег кручі, бо “не любив заводитись”. А далі могло статися страшне. Семен підійшов ззаду до […]...
- ПРИХОДИТЬ ЧАС – БОРИС ГРІНЧЕНКО ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи раб похилий, чи боєць – Хай кожен скаже навпростець! І де він стане: чи до тих, Що в путах сковані гидких, Народ і край свій продають Панам, що кров із його […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас III варіант Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення […]...
- Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор Словаря української мови – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів із основними фактами життєвого, творчого та громадського етапів життя митця, пояснити його роль у становленні національної української культури, розширенні сфери функціонування української мови; розвивати вміння висловлюватися точно, логічно та послідовно; виховувати любов до рідної мови, гордість за її красу і багатство. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, висловлювання відомих діячів культури та […]...
- Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко)(твір-роздум на морально-етичну тему) – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 9 КЛАС Праця – це процес, у якому людина своєю діяльністю регулює і контролює своє життя. Люди працювали завжди, але ставлення до праці в різний час було різним. Здається, неможливо об’єднати два таких різних явища – рабство і творчість, але обидва вони можуть співвідноситися зі словом “праця”: рабська праця творча праця. Деякі люди з презирством ставляться до […]...
- “Більше працював, ніж жив” (Микола Чернявський) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Зроблю”, – сього сахайся слова. “Зробив”, – оце потужних мова. (Борис Грінченко) В українській культурі Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, фольклорист і етнограф, критик і публіцист, лексикограф, видавець і педагог. За роком своєї появи на світ Борис Грінченко – ровесник Валуєвського циркуляру. Його трудове життя – своєрідний особистий акт національної непокори постулатам сумнозвісного документу […]...
- УКРАЇНЕЦЬ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Він українець – це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії вдома Бере він на ніч сорочки. Колись він навіть – хоч давненько – Щось написав чи переклав, Але ж цензура – боже – люта! І пер він більше не псував. Колись кричав: “Народ люблю я! За його хрест би я поніс!” І […]...
- БОРИС ГРІНЧЕНКО – З ЛЮБОВ’Ю ДО ЗНЕДОЛЕНИХ Бориса Грінченка, сімнадцятирічного юнака, у літературу благословив Іван Нечуй-Левицький, подавши перші його вірші у львівський журнал “Світ”, де вони були опубліковані 1881 року. Незважаючи на те, що початок творчості Грінченка припадає на період дії горезвісного емського указу 1876 року, за недовгий вік (неповних 47 років) він написав стільки, що його творча спадщина вмістилася б хіба […]...
- ГРІНЧЕНКО БОРИС ГРІНЧЕНКО БОРИС (псевд. – В. Чайченко, Б. Вільхівський, П. Вартовий, Ів. Перекотиполе, М. Тримач, Л. Яворенко та ін.; 09.12.1863, х. Вільховий Яр, тепер Харківської обл. – 06.05.1910, м. Оспедалетгі, Італія). Походив із небагатої дворянської родини (батько – відставний штабс-капітан, мати – дочка полковника російського походження). Під впливом поезії Т. Шевченка та завдяки контактам з селянами […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. БОРИС ГРІНЧЕНКО “ДЗВОНИК” Мета: – навчальна: поглиблювати відомості про життя та творчість митців нашої місцевості; розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати естетичні смаки, […]...
- СПІВЦЕВІ – БОРИС ГРІНЧЕНКО Коли ти хочеш, щоб твій спів Нам серце й душу зворушив, Співаче рідний, то співай Про нещасливий рідний край, Про те, як гнітять нас вони,- Щоб наша безліч мук і. лих В піснях озвалася твоїх. Про стоптаний народ співай,- Про те, що наш безщасний край – Усім розкоші, тільки нам Він пеклом ставсь, його синам; […]...
- Громадянська лірика – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Творчість Б. Грінченка тісно пов’язана з темою громадської і просвітницької праці. На його думку, література мусить вирішувати суспільні завдання, закликати народ до боротьби за краще майбутнє. “Література інша не має права бути,- писав поет,- і через те я так ненавиджу всі ті твори, які пригнічують нам дух, псують нам ясність душевного погляду, убивають надію й […]...
- Грінченко Борис Дмитрович письменник, вчений, публіцист, громадський діяч (1863-1910) Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. […]...
- БОРИС ГРІНЧЕНКО – Біографічні відомості (1863-1910) БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. , Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) […]...
- Грінченко Борис Дмитрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Народився Б. Д. Грінченко 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. Тонка […]...
- Короткий переказ – Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ БОРИС ГРІНЧЕНКО Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як Докія гралася […]...
- Борис Дмитрович Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX-початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Б. Д. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині відставного офіцера із […]...
- Поетична творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Творчий шлях Бориса Грінченка розпочався з віршів. Він зізнавався, що найбільший вплив на його формування справила творчість Тараса Шевченка: “”Кобзар” зробивсь моєю Євангелією…” Б. Грінченко друкував свої твори під різними псевдонімами – намагався уникнути переслідування. Одна за одною виходили у світ його поетичні збірки, зокрема “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні […]...
- Твір на тему – Ідея національного духовного відродження у творчості Тараса Шевченка Нарешті утверджено державу, Україна подолала перехрестя епох, твердо стала на дорогу цивілізованого розвитку, планомірно й неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно й мужньо йшов крізь віки до цієї славної події український народ, в ім’я волі він жертвував усім: шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності єднався та збройно […]...
- ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...
- Проблема національного відродження у творчості П. Тичини – твір з української літератури Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
- Твір на тему “Щоб отримати щастя, потрібно багато праці” 5 клас Справді, людиною на землі створено багато величного і дивного: пам’ятники архітектури, знамениті полотна художників, єгипетські піраміди, заводи, а також досконалі в технічному прогресі морські кораблі та повітряні лайнери. А скільки написано лише нашими співвітчизниками літописів і книг! Щороку засіваються безмежні простори України – хлібне поле нашого народу. Збудувати дім чи хату, викувати шаблю і плуга, […]...
- Життєвий і творчий шлях – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Життєвий і творчий шлях Більше працював, аніж жив. Микола Чернявський Слова Миколи Чернявського, сучасника Бориса Грінченка, досі звучать як нагадування українцям про те, що безліч талановитих імен, недооцінених або забутих у радянський час, мають задля повноти літературного процесу повернутися до українського читача. Борис Дмитрович Грінченко (псевдоніми Вартовий, Вільхівський, Іван Перекотиполе, Чайченко) – поет, прозаїк, драматург, […]...
- Борис Грінченко у контексті української критичної думки кінця ХІХ століття – початку ХХІ століття Сьогодні ми можемо, не боячись будь-якої шовіністичної ідеології, оцінити творчість Бориса Грінченка об’єктивно. Єдиними, хто цінував й високо підносив його творчість, його енергійну роботу на ниві української народності при житті, були І. Франко та М. Драгоманов. Пізніше, після смерті письменника, з’вляються ще кілька прізвищ – І. Білоусов, О. Косач-Драгоманова, М. Чернявський, Г. Коваленко, С. Єфремов, […]...
- Борис Грінченко. Моє щастя – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. Весняні сонети – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Б. Грінченка; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати бережливее ставлення до природи, почуття патріотизму. Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів. Обладнання: портрет Б. Грінченка, тексти творів. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання). […]...
- ТРОЯНДА – БОРИС ГРІНЧЕНКО Мамусю, голубко! сьогодні Я вранці ходила в садок- Такого багато росте там Рожевих та синіх квіток. Найкраща троянда. Та тільки Я руки сколола свої, Аж кров потекла по їх,-поки Зірвала з стеблини її. А краще коли б та троянда Без гострих шпичок тих була, Щоб дівчина кожна зірвати, Не колючи руки, могла… – Ой, доню! […]...