Тканини рослин і тварин
Ви вже знаєте, що всі живі організми за своєю будовою діляться на дві великі групи:
- Одноклітинні; Багатоклітинні.
Тіла одноклітинних організмів складаються з однієї-єдиної клітини, в якій протікають всі процеси життєдіяльності.
Інакше йде справа у багатоклітинних організмів. Їх тіла складаються з безлічі різних клітин. Так, в організмі людини більше 100 трильйонів клітин. Кожна клітина багатоклітинного організму має свою “спеціальність”, тобто виконує строго певну функцію – роботу. Одні служать опорою тіла, інші забезпечують пересування речовин, травлення, розмноження організму і багато інших функцій.
Група клітин, подібних за розмірами, будовою і виконуваних функцій, утворює тканину. Клітини однієї тканини з’єднані між собою міжклітинною речовиною.
Давайте заглянемо всередину рослини і подивимося, як влаштовані його тканини.
Ось перед нами кінчики кореня і пагону. Вони утворені дрібними, постійно ділячими клітинами з великими ядрами, в їх цитоплазмі зовсім немає вакуолей. Це утворена тканина, поділ її клітин забезпечує ріст рослини. З неї, наприклад, цілком складається зародок рослини.
Захищають рослини від несприятливих впливів, від пошкоджень покривні тканини. Вони утворені як живими, так і мертвими клітинами. Товсті і міцні оболонки мертвих клітин не пропускають ні воду, ні повітря. Вони дуже міцно з’єднані один з одним. Таку покривну тканину називають пробкою. Вона добре розвинена на стовбурах дерев.
З живих клітин складається шкірочка – покривна тканина листя і молодих стебел.
Виконують покривні тканини й інші функції: через спеціальні утворення – продихи і чечевички – рослини дихають, випаровують воду. Шкірочка листа виділяє воскоподібну речовину, яка перешкоджає надмірному випаровуванню води з його поверхні в спекотну погоду.
Опору рослині та його органам надає механічна тканина. Клітини її мають потовщені, одревіснівші оболонки, а живий вміст в них часто відсутній. Подання про міцність механічної тканини ви можете отримати, розбиваючи шкаралупу волоського горіха, кісточку абрикоса, – в них містяться особливі кам’янисті клітини. А в стеблі опорну роль відіграють витягнуті клітини – механічні волокна.
Розчинені в воді мінеральні та органічні речовини пересуваються по проводячим тканинам. Клітини провідної тканини можуть бути як живими, так і мертвими. З живих клітин полягає луб, який проводить органічні речовини. З мертвих – деревина, яка проводить воду з мінеральними речовинами. Клітини лубу і деревини зовні нагадують трубочки. Тяжі цих тканин (провідні пучки) йдуть по всій рослині – від кореня в стебло і листя.
М’якоть листя і плодів, м’які частини квітки, головну масу кори і серцевини стебел, кореня утворює основна тканина. Її функції дуже різноманітні. У клітинах м’якоті листа містяться хлоропласти – органели, які беруть участь в утворенні поживних речовин в процесі фотосинтезу (фотосинтезуюча основна тканина). Багато частин організму рослини накопичують поживні речовини (запасаюча основна тканина).
Тепер розглянемо особливості будови тканин тваринних організмів. Розрізняють чотири типи тварин тканин:
Епітеліальну; Сполучну; М’язов; Нервову.
Зовнішню поверхню тіла тварин, а також порожнини внутрішніх органів, наприклад ротову порожнину, порожнину шлунка, кишківника, вистилає епітеліальна тканина. Клітини її дуже щільно прилягають один до одного, а міжклітинна речовина майже відсутня. Така будова забезпечує захист нижчележачих тканин від висихання, проникнення мікробів, механічних пошкоджень. При пошкодженні епітеліальні клітини швидко змінюються новими. Епітеліальна тканина бере участь і у формуванні залоз:
- Слинних; Потових; Підшлункової; Печінки та інших,
Всі вони утворюють важливі для організму речовини.
Опорну і захисну функцію в організмі тварин виконує сполучна тканина. Вона ж у значній мірі визначає і форму їх тіла, може служити енергетичним депо і охороняти організм від втрати тепла. До цього типу належать:
- Кісткова тканина; Хрящ; Жирова тканина; Кров та інші.
Незважаючи на велике різноманіття, всі види сполучної тканини об’єднує одна особливість – наявність великої кількості міжклітинної речовини. Вона може бути щільною, як в кістковій тканині, пухкою, як в тканинах, що заповнюють простір між органами, і рідкою, як в крові.
Важлива особливість тварин – їх здатність до пересування. Рух більшості тварин – результат скорочень м’язів. М’язи складаються з м’язової тканини. Розрізняють гладкі і поперечносмугасті м’язові тканини. Їх основна властивість:
- Збудливість; Скоротність.
Клітини гладкої м’язової тканини одноядерні; вони скорочуються дуже повільно, але можуть довго залишатися в скороченому стані. Саме гладкі м’язи забезпечують тривале змикання стулок раковин молюсків, звуження і розширення кровоносних судин у людини.
Поперечносмугаста м’яза складається з багатоядерних клітин, що мають поперечну смугастість, – звідси і назва тканини. Саме з їх скороченнями пов’язані швидкі рухи численних членистоногих (комахи, раки, павуки) і хребетних. Згадайте стрімкий політ бабки, ластівки, біг антилопи, гепарда!
Поперечносмугаста м’яза може миттєво скорочуватися – у тисячу разів швидше, ніж гладка.
Нервова тканина утворює нервову систему тварини. Її основу складають нервові клітини. Будь-яка нервова клітина має тіло і численні відростки різної довжини. Один з них зазвичай особливо довгий, він може досягати в довжину від декількох сантиметрів до декількох метрів, як, наприклад, у жирафа. Основні властивості нервової клітини – це:
- Збудливість; Провідність.
Зародок рослини цілком складається з утворювальної тканини. У міру його розвитку більша її частина перетворюється в інші види тканин, але навіть у найстарішому дереві залишається утворювальна тканина: вона зберігається на верхівках усіх пагонів, у всіх бруньках, на кінчиках коренів, в камбії – клітинах, які забезпечують зростання дерева в товщину.
У зародків всіх хребетних скелет складається з хряща, який у міру розвитку замінюється кістковою тканиною. Виняток становлять акули і скати – у них скелет залишається хрящовим до кінця життя.
В м’язових тканинах знаходиться велика кількість паралельно розташованих скорочувальних волокон. Саме їх скорочення, при якому вони стають коротше і товстіше, Дозволяє м’язі виробляти механічну роботу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)