Середньовічне село
Велика частина населення Європи в епоху Середньовіччя проживала в селах. Проте залежно від того, в якій державі розташовувалася село, ці поселення дуже відрізнялися один від одного.
Як виглядала середньовічна село
Середньостатистичні середньовічні села були зовсім невеликими – вони налічували приблизно 13-15 дворів. У регіонах, в яких були умови для ведення сільського господарства, кількість дворів у селах збільшувалася до 50. У гірських районах селом не було: люди вважали за краще селитися маленькими хуторами по 15-20 чоловік.
У селах Північної Європи, люди будували низькі будинки з дерева, які обмазували глиною. Подібні будинки добре зберігали тепло в зимовий період. Дахи таких будинків часто покривали соломою, надалі – черепицею.
До кінця Середньовіччя, будинки вважалися рухомим майном – їх можна було легко пересунути або навіть перевезти на нове місце. У великих селах, будинки розташовувалися навколо церкви. Біля церкви було джерело з питною водою. Саме в церкві жителі села дізнавалися всі новини.
Середньовічну поселення оточували земельні угіддя, які призначалися для городництва. За цими угіддями розташовувалися луки, на яких скотарі випасали свою домашню худобу.
Сільське господарство
У період Середньовіччя сільське господарство було досить складним і вимагало ретельного контролю. Слід було дотримуватися права на рибну ловлю і на користування лісом, стежити за тим, щоб худоба не перетнув кордону іншого села.
Складно було також продати землю: для цього було необхідно отримати дозвіл всіх мешканців села. Тому, дуже часто жителі середньовічної села об’єднувалися в колективні господарства, кожен член якого виконував одну важливу для всього суспільства функцію.
Члени колективного господарства на зборах, які проводилися біля церкви, приймали рішення про будівництво загальних млинів, вирішували питання отримання спадщини, поділу майна, а також регулювали поземельні угоди. Якщо село перебувала у власності феодала, часто на таких зборах були присутні його представницьке обличчя.
Населення середньовічної села
Населення середньовічної села складалося з хліборобів, скотарів і ремісників. Громадське життя, також як і матеріальний добробут сільського суспільства залежало від того, чи були його члени вільними, або перебували під владою феодала.
У багатьох середньовічних селах жили як вільні, так і залежні люди. Їх будинки і ділянки розташовувалися упереміш, але завжди позначалися відповідною табличкою з написом про статус господарів. У більшості випадків, населення середньовічної села було безграмотним і жило в жебранні.
Як і в містах середньовіччя, частими тут були ранні шлюби. Кількість дітей у сім’ях варіювалася від 3 до 7 дітей. У рідкісних випадках, діти могли отримати початкову освіту в школах при церквах.
Найчастіше батьки навчали дітей своєї професії: так син ремісника вже до 17 років міг стати самостійним ремісником. Залежні молоді люди повинні були відбувати службу у феодала, терміни встановлювалися в залежності від бажань феодала і регіону.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)