Природа Республіки Карелія
Республіка Карелія, знаменита своїми озерами, річками і лісами знаходиться на північному заході Росії. На північному сході Карелію омивають води Білого моря.
Карелія – один із наймальовничіших регіонів Росії. Відпочинок в Карелії – це завжди незабутні враження від красивих пейзажів, достатку грибів, ягід і найчистішого повітря.
Величезний вплив на природу Карелії: її рельєф, гідрографію, рослинний і тваринний світ надав льодовик, який розтанув тут порівняно недавно – близько 10-15 тисяч років тому.
Рельєф Карелії.
Головні риси рельєфу Карелії склалися ще в Дольодовиковий. У тектонічних тріщинах були закладені долини річок, в пониженнях – улоговини Білого моря і великих озер. Під час льодовикового періоду товща льоду згладжувала і одночасно дряпала поверхню скель. Тому скельні виходи мають згладжені форми. Це так звані “кучеряві скелі” і “баранячі лоби”. Уламковий матеріал несомих товщею льоду при таненні відкладався, особливо інтенсивно на краю льодовика у вигляді кінцевої морени.
Відкладення уламкового матеріалу в пониженнях льодовика при таненні утворили округлі пагорби – ками. Потоки води, поточні під льодовиком відкладали величезну кількість піску – так утворилися обширні піщані поля – зандри. Водно-льодовикові потоки утворили ози – гряди з піску, що мають протяжність в десятки км, і висоту до 40 м.
Поширеною формою рельєфу Карелії також є Сельге – виходи кристалічних порід.
У рельєфі Карелії виділяються три умовних поверху. Нижній поверх представлений низинними рівнинами з абсолютною висотою 50-100 м. Середній поверх – невисокі згладжені гори, з висотою 200-230 м. Верхній поверх представлений височинами з вершинами вище 300 м.
Найбільші височини знаходяться в західній частині Карелії. Біля кордону з Фінляндією простягається південна частина хребта Маанселькя, найвища точка якого – гора Нуорунен має висоту 578 м. Рельєф тут значно розчленований.
З Архангельської області заходить на територію Карелії кряж Вітряний Пояс. Олонецкой-шокшінскій височина з висотами до 300 м знаходиться західніше Онезького озера. Велика частина Карелії являє собою грядово-горбисті озерні рівнини. Пониження зазвичай заболочені.
Карелію поділяють на Південний і Північний озерні краю, які розділяє Біломоро-Балтійський вододіл з висотами від 150 до 200 м.
Геологічна будова Карелії.
Карелія знаходиться на Кольско-Карельському сегменті Балтійського кристалічного щита. Карельський блок поділяється на верхній і нижній структурний поверхи. Верхній поверх утворений пророда нижнього протерозою: у нижній частині вулканогенними і уламковими породами кислого складу. У верхній частині – кварцитів-пісковиками, еффузівамі і гравеліти основного складу. Нижній поверх складається з складчастих порід вулканічних і метаморфічних порід верхнього архею: магнетит-містять роговиков, амфиболитов, кварці-слюдяних сланців, туфосланцев.
Корисні копалини.
Недра Карелії багаті корисними копалинами. Тут знаходиться більше 600 розвіданих родовищ, добувається 31 вид корисних копалин, є 14 родовищ підземних вод питної значення і 2 родовища мінеральних вод. У Карелії офіційно визнані 10 геологічних пам’яток і 200 пам’ятників знаходяться на обліку.
Головними корисними копалинами республіки є: залізна руда, ванадій, тітін, благородні метали, молібден, слюда, алмази, будматеріали (мармур, граніт, діабаз), керамічне сировину (шпат, пегматит), амфібол-азбест, апатит-карбонатні руди.
Клімат Карелії.
Клімат Карелії змінюється із заходу на схід від морського до помірно континентального. Зима тут холодна і сніжна, однак сильні морози тривають не більше декількох днів. Літо коротке, але відносно тепле і дощове. Зрідка заморозки бувають навіть у червні. У липні іноді на два-три тижні настає тепла погода, коли навіть при температурі близько + 20º С відчувається задуха через високу відносної вологості. Середня температура січня в Петрозаводську становить -12º С, липня + 17º С. Середньорічна кількість опадів становить близько 600 мм.
Внутрішні води Карелії.
Карелія по праву вважається “Краєм озер”. Їх тут більше 60000. Разом з болотами вони містять близько 2000 км чистої прісної води. Найбільші озера Європи: Ладозьке та Онезьке знаходяться на півдні республіки. Інші великі озера: Хюк, Сегозеро, Пяозеро, Сямозеро, Топозеро, Юшкозеро, Вигозеро. Найбільш глибокі великі озера: Ладозьке (260 м), Онезьке (126 м), Сегозеро (97 м), Топозеро (56 м). Рельєф дна озер як правило нерівний, тут зазвичай безліч островів, а береги кам’янисті і невисокі.
Карелія знаходиться в місці виходу Балтійського кристалічного щита, річки течуть по твердих породах, тому порожистим і мають кам’янисті береги. Річки мають невелику протяжність: Кемь – 360 км, Шуя – 265 км, а більшість річок мають довжину не більше 100 км. Взагалі річки Карелії звичайно являють собою озерно-річкові системи, які складаються з ланцюжка озер, з’єднаних протоками. При малій довжині річки Карелії мають значний ухил: в середньому близько 1м / км і до 5 м / км на порожистих ділянках. Причому падіння рівня зазвичай спрацьовується на перешкодах, між якими знаходяться тихі плеса.
Річки Карелії мають змішане харчування: снігове, дощове, грунтове, від болотних вод.
Річки і озера Карелії залучають щорічно безліч туристів.
Флора Карелії.
Рослинний світ Карелії був сформований недавно: 10-15 тис. Років тому після танення льодовика. Тут переважають хвойні ліси. На півночі республіки – соснові, на півдні – ялинові і соснові. Основними деревними породами є сосна і ялина звичайна. На півночі зустрічається ялина фінська, на сході – ялина сибірська, в Заонежье – модрина сибірська. Також широко поширені дрібнолисті породи: береза бородавчаста, береза пухнаста, осика, кілька видів верби, вільха сіра, вільха чорна.
Карелія не тільки “Озерний край”, а й “ягідний”. Тут ростуть чорниця, брусниця, лохина, морошка, журавлина, малина, на півдні Карелії – смородина і суниця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)