ПІСНЯ і БЕЗ ПЕРЦЮ ДІЙДЕ ДО СЕРЦЯ (весільні пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ
Яке ж весілля без пісень?! Інша справа, що співають як веселих, так і сумних) адже хоч для дівчини весілля – це щаслива зміна в Житті, проте мусить вона йти від рідних батька-неньки, з якими стільки прожила. Позаду й дівування, веселощі з подругами та пустування. Проте палке кохання та сподіва:ння щасливого подружнього життя не дають надто журитися. Тож і виливаються всі ці суперечливі почуття в дивовижно мелодійні весільні пісні.
Ой у горах сніги впали,
На долинах леди стали.
Журиласи ластівочка, де ме літо літувати,
А де зиму зимувати.
Учув тото соколочко.
– Не журиси, ластівочко.
Ой є в, мене два садочки,
Там меш літо літувати.
Там меш літо літувати
Та й зиму зимувати.
Ой у горах сніги впали,
На долинах леди стали.
Журиласи Марієчка, де ме літо літувати,
А де Зиму зимувати.
Учув тото Василечко.
Не журися, Марієчко,
Ой є в, мене дві світлиці
Та для тебе молодиці.
В одні – літо літувати,
В другі – зиму зимувати.
Ой є в мене два покої
Та й для тебе молодої.
***
Ой стану я на билиноньці
Та й гукну я по родиноньці:
– Ой збирайся, родоньку,
На цей деньок на суботу,
Ой близькії, далекії,
Убогії і багатії.
Багатії кінець стола,
А вбогії край порога.
Багатії їсти та пити.
А збогії порядок чинити.
Багатії веселитися,
А вбогії пожуритися.
***
Ой оддавала та й мати дочку
В чужую стороночку.
Як оддавала та й наказала,
Щоб сім літ не бувала.
Побула рочок, побула другий,
На третій заскучала,
Підняла крильця щирого серця,
До батенька полинула.
Ой сяду-паду в батьковім саду
На крайній черешеньці,
Ой буду кувати, не вимовляти,
Щоб не пізнала мати.
Ой ходить стрілець та рідний братець,
Хоче галоньку вбити,
Матінка ходить, рученьки ломить:
– Не бий, синоньку, галки,
Бо тій галоньці, як моїй доньці
В чужій сторіноньці.
***
Ой летять галочки
Да у три рядочки,
Зозуленька да попереду;
Що всі галочки
По вишеньках сіли,
Зозуленька да закувала;
Ой ішли дружечки
Да й у три рядочки,
А Марусенька
Да попереду;
Що всі дружечки
По лавочках сіли,
А Марусенька
Да на покуті.
Всі дружечки заспівали,
А Маруся заплакала.
– Ой чого ж ти плачеш,
На кого жалуєш,
Молодая дівко Марусю?
Чи жаль тобі вишньового саду,
Чи батькового подвір’ячка?
– Ой не жалько мені
Ні вишньового саду,
Ні батькового подвір’ячка,
Ой жалько мені русої коси
Да дівоцької краси.
Related posts:
- ЛЕГШЕ НА ДУШІ СТАНЕ, ЯК ДО СЕРЦЯ ПІСНЯ ЗАГЛЯНЕ (жартівливі пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ *** Ой поїхав за снопами, за снопами, Сидить дівка під копами, під копами. Я на неї задивився, задивився – Полудрабок уломився, уломився. Ой не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! А то руда та погана, та погана, Та й та воза поламала, поламала! “Хоч я й руда та […]...
- ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Летять галочки у три рядочки. А зозуля попереду. Усі галочки по лужку сіли, А зозуля на калині. Усі галочки по лужку сіли, А зозуля на калині. Усі галочки защебетали, А зозуля закувала. – Ой чого куєш, чого жалуєш, Сивая зозуленько? Чи жаль тобі темного лугу, Чи гіркої калини? – Не жаль мені темного лугу. Ні […]...
- Короткий переказ – Летять галочки у три рядочки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Летять галочки у три рядочки. Зозуля попереду. А всі галочки защебетали, Зозуля закувала. Ідуть дружечки у три рядочки, Марійка попереду. А всі дружечки на лавах сіли, Марійка на посаді. А всі дружечки та й заспівали, Марійка заплакала. – Ой чого плачеш, чого жалуєш, Молода Марієчко? Ой чи жаль тобі батька старого, Чи подвір’ячка його? – […]...
- ДЕ ПРАЦЯ ТАМ І ПІСНЯ (весь рік трудовий у піснях) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Творчі роботи наших відвідувачів Григорій Сковорода ПОШУКИ ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ РОЗДУМАХ Г. С. СКОВОРОДИ Кожна людина народжується на цей світ для щасливого життя. Але чи кожен знаходить це таке нетривке, оманливе, загадкове щастя? Бо для одних воно вимірюється кількістю золота, грошей, межами влади, а для інших воно у славі; для когось – у мудрості […]...
- НАЙДОРОЖЧА ПІСНЯ – З ЯКОЮ МАТИ КОЛИСАЛА (роль колискової) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи ліричних побутових творів належать як зразки дитячої творчості (ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими. З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими […]...
- ПРИЙШОВ КУПАЛО. ТАК ТРЕБА, ЩОБ І ГРЕЧКА В ЗЕМЛЮ УПАЛА (купальські пісні) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні, виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння – найдовшого дня року й широко відомий багатьом землеробським народам Європи. Основні елементи свята – культ сонця, розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою тощо. У купальських піснях […]...
- “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ”, “РОЗВИЙ, СОСНО, СІМСОТ КВІТОК”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ОЙ МАТІНКО, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ” – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Варіант 1 1. Щоб збудувати нову оселю (“До бору, дружечки, до бору”), потрібно… А Посвятити місце, де вона буде зводитися. Б Чітко виміряти територію її майбутнього розташування. В Вирубати велику деревину. Г Мати на це дозвіл Ради. 2. Дерево (“До бору, дружечки, до бору”), яке пропонується використати для “заміту”. А Дуб. Б Клен. В Сосна. […]...
- ГУЛЯЙ, ДОНЮ, Я ТОБІ НЕ БОРОНЮ (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Якщо вечорниці вважаються “зимовим” видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежної статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений блискавкою […]...
- ПРИЙДИ КУМО, КУМУ ОБСУДИМО (посиденьки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ З давніх-давен жінка посідала найважливіше місце в системі родинних зв’язків. На неї покладалась питома вага обов’язків: народження дитини, її виховання, догляд за чоловіками, численні хатні справи (приготування їжі, прання, шиття, прибирання тощо), роботи на городі й у саду, заготівля їстівних запасів на зиму (консервування, соління, квашення тощо), годування й поїння худоби, свійської птиці та чимало […]...
- АНДРІЙ МАЛИШКО. ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ І ЙОГО ПІСНІ, ЩО СТАЛИ НАРОДНИМИ. “ПІСНЯ ПРО РУШНИК” Мета: – навчальна: подати інформацію про основні етапи життя А. Малишка та про його пісні, навчати визначати й коментувати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів; – розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, коментувати їхній зміст, висловлюючи власну думку про порушену проблему; – виховна: прищеплювати любов до поезії, розвивати […]...
- ЛІС І СЕБЕ ЧИСТИТЬ, І ЛЮДИНУ НАСТАВЛЯЄ (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят. Побутувало повір’я, що в той час, коли на полях квітує збіжжя, активізуються всілякі ворожі сили: русалки, відьми, утопленики. Особливо чудодійну силу мала осика. Вона вважалася […]...
- ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до […]...
- Весільні пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Весільні, пісні супроводжували різні етапи весільного обряду. Означення “народна драма”, яке іноді прикладається до весілля, умовне і з наукового погляду не зовсім виправдане. Весільний обряд, на відміну від фікційного характеру драми – мистецького явища, орієнтується на звершення цілком конкретної, соціально значимої дії. У своїй основній функції весільний обряд покликаний забезпечити виживання, стабільність та продуктивну життєдіяльність […]...
- ПОМЕРЛОГО ПЛАЧЕМ НЕ ВОСКРЕСИШ (ГОЛОСІННЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поховальні голосіння (тужіння, плачі, заведини, приказування, при чатування, йойкання) є чи не найхарактернішими з родинно-обрядових жанрів. Первісно голосіння мали характер магічного замовляння. Вони були невід’ємним атрибутом обряду “переходу” з цього світу до іншого, чужого, заселеного ворожими духами. Вірили, що душа покійного кружляє навколо тіла, чує й бачить усе, що відбувається навколо. Аби уберегти її від […]...
- ПОШАНУЙ ТВАРИНУ РАЗ, А ВОНА ТЕБЕ – ДЕСЯТЬ РАЗ (тварини, птахи, комахи) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Якби чортів вовки не виїдали, то їх би такого розводилося, що й світу не було б видно. Тварини, птахи, земноводні, комахи та ін. присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо. Вони сприймаються або як безкорисливі помічники, або як злі вороги людини. Вірять, наприклад, вночі сова показує чорту гнізда інших птахів, […]...
- ДОМІВКА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати. .. І це дійсно […]...
- Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
- НАРОДНА МЕДИЦИНА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Доки здоров’я служить, то и чоловік не тужить. Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть, справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- ЧАС ВІДПОЧИВАТИ (ДОЗВІЛЛЯ) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Гірка праця – солодкий спочинок. Один із найпрацьовитіших народів у світі, український народ вміє й весело, із запалом розважитись. На жаль, міське населення здебільшого втратило смак до справжніх національних розваг, проте на селі ще вміють зі смаком і розмахом погуляти. Спілкування з природою, активний відпочинок, що постійно перемежовується з допомогою по господарству, прогулянками лісом чи […]...
- ПРИРОДА В УЯВЛЕННЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Та вроди, Боже, троє зіллячок: Перше зіллячко – барвіночок, Друге зіллячко – любисточок, Третє зіллячко васильочок. Барвіночок – для дівочок, Любисточок – для любощів, Васильочок – для запаху. Спостерігаючи за різними явищами впродовж століть, наш народ навчився читати цю велику й цікаву книгу за назвою “Природа”. Недаремно, наприклад, виникло безліч ознак, простих і складних, що […]...
- ЧЕРЕЗ РІЧЕНЬКУ, ЧЕРЕЗ САД – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Через річеньку, через сад Ішла Марійка в виноград. – Хто ж мене найде в цім винограді, З тим сяду на посаді. Прийшов батенько – не знайшов, Вирвав квітоньку та й пішов. – Ой квітко ж моя дрібна, зелена, Ой дочко ж моя люба, кохана, Кому ж ти дісталася? Через річеньку, через сад Ішла Марійка в […]...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше стосуються рослинності, покликані вберегти від нечистої сили, забезпечити здоров’я та злагоду в родині, зміцнити добробут, посилити плодючість землі й худоби. […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище, гуцули ж у такому випадку сурмили у трембіти – далеко лунали їх сумні голоси над безмежними полонинами. .. Сьогодні навряд […]...
- ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько. Чимало видів господарської діяльності, промислів і ремесел сьогодні, на жаль, забуто, проте ті види, що збереглися, розвиваються як важливі складові декоративно-прикладного мистецтва, що задовольняють художні запити населення. Проте праця посідала й посідає центральне місце в житті працелюбного українського народу. Так, головним видом традиційної господарської діяльності нації з […]...
- БЕЗ ЇЖІ Й ВІЛ НЕ ПОТЯГНЕ (національна українська кухня) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Сьогоднішній темп життя майже не залишає можливості в таких масштабах і в такому різноманітті заготовляти різносоли, як то робили наші предки. Причиною тому є також відсутність наочної необхідності, адже за бажання можна придбати будь-що та в будь-яку пору року. Але чи не в кожній родині є свій носій секретів консервування, квашення тощо. Найчастіше це наші […]...
- ДІТИ – ТО БОЖА РОСА (народження) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись згідно зі звичаєвим правом сім’я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям: “Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар”. Сьогодні мало що змінилося: рано чи пізно молоді […]...
- ПІДЕ ПАРАСКА, ЯК ЇЇ ЛАСКА (умовиний) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) – знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення сім’ї, її добробуту в подальшому. Зрозуміло, батьки парубка намагаються з найкращого боку представити господарство свого сина, аби умовини завершилися шлюбною угодою. Раніше, бувало, навіть вдавалися до хитрощів: позичали у сусідів коня, волів […]...
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб, довго тримала тепло та мало потребувала дров і вугілля для обігрівання оселі, але головне – щоб жодне зло не пускала. […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- ПЛЕТЕ ТОЙ ДИВНИЙ ВІЗЕРУНОК ДОЛЮ НАМ (вишиванка) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Про те, що вишивка була відома з незапам’ятних часів, свідчать навіть кам’яні “скіфські” баби, на яких добре видно схематичні зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів. Зображені кружки, зубці, ромби, зигзаги давніх орнаментів нині сприймаються нами як абстрактні лінії. Проте наші праматері не тільки зображали їх, але й “читали”: це була складна абстрактно-знакова система, що […]...
- СЯДЕМО РЯДКОМ ТА ПОГОВОРИМО ЛАДКОМ (посад) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства …Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Т. Г. Шевченко Івану Петровичу Котляревському судилося з’явитися в історії української культури на зламі століть в епох : починався період […]...
- ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
- НАЙКРАЩА СПІЛКА – ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА (весілля) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Побрання – найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержало – весілля. Весільні обряди своїм корінням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода – княгиня, їхні друзі – бояри. Коли їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем). До родових поминок, крім згаданого вище звичаю “будити покійного”, належать третини, дев’ятини, сороковини та роковини – вшанування померлого у відповідні […]...
- ПОЧЕКАЙТЕ, ВАРЕНИКИ, ПРИЙДЕ Й НА ВАС МАСНИЦЯ (пост) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Протягом року церква переписує поститися (тобто не споживати їжу тваринного походження); перед Паскою сім тижнів, від трьох до шести тижнів продовжується Петрівський, два тижні – Спасівський, шість тижнів – Пилипівський пости. Крім того, у м’ясоїд слід поститися у середу та п’ятницю. Отже, на піст припадає десь 27-28 тижнів, що складає близько половини календарного року. Певною […]...
- ЧЕРВОНИЙ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНИЙ – ТО ЖУРБА (кольори) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Червоний – енергійний, насичений, яскравий, палкий; символізує життя, свободу, пристрасне кохання, урочистість, кров, події, зміни. Жовтий – теплий, веселий, радісний; уособлює тепло сонця, радість буття, повагу до старших, до досвіду, добробут, злагоду. Блакитний – холодний, чистий, неосяжний; символізує ніжність, вірність, відвертість, чистоту, сум. Український побут Синій – спокійний, серйозний, насичений; символізує довіру, безкінечну віру, підтримку, […]...